Київ знову пасе задніх у рейтингу якості життя від The Economist, та чи винен у цьому Кличко

Рейтинг придатності міст для життя від видання The Economist вчергове показав низькі показники в Києва. Як і минулоріч, українська столиця обіймає 165 сходинку, поруч з містами, про які точно відомо, що їхні мешканці не надто щасливі: це столиця Венесуели, Каракас, Хараре у Зімбабве, Дуала в Камеруні. І за 2,5 роки Київ, напевно, спустився у якості життя досить низько, щоб скласти їм компанію. 10-годинні знеструмлення та шанси опинитись у епіцентрі вибуху від російських ракет є достатніми аргументом. Але Інформатор вирішив задатись питанням: чи є в цьому заслуга міської влади, і якщо так - то в чому саме.

За якими критеріями оцінюють міста

Оцінки рейтинга стосуються умов життя в містах в п’яти категоріях: стабільність, охорона здоров’я, культура та довколишнє середовище, освіта й наука. В розширеній версії рейтингу компанія-партнер видання, EIU пояснює, як саме вона проводить підрахунок у кожній з категорій.

Так, у найпершій, "Стабільність", яка досягає 25% від остаточної суми балів, досліджується рівень злочинів, дрібних та тяжких, загроза тероризму чи збройного конфлікту, а також громадських заворушень. Тут в міської влади навряд чи є багато важелів - а ті, що вона має, використовуються: зокрема, у Києві запроваджено Муніципальну варту, яка допомагає поліції слідкувати за порядком та попереджувати дрібні й тяжкі злочини. Чи можна краще? - Звісно, так. Приклад: днями Інформатор знайшов площу, одну з найбільш захаращених автівками, припаркованими з порушеннями. Це - Михайлівська площа, а "паркуни" кидають автівки просто перед ГУ Нацполіції у м. Києві.

У категорії "Охорона здоров'я" фахівці вивчають доступність державних та приватних клінік/закладів для населення, якість такої медицини, доступність безрецептурних препаратів, і, як підсумок, - загальні показники системи охорони здоров'я. Київ фінансує міську систему закладів, і загалом медицина у столиці на достатньому рівні. Ще 2022-го директорка профільного Департаменту КМДА акцентувала на тому, що під час війни кияни отримуватимуть повний перелік послуг - від стаціонарної й амбулаторної допомоги до спеціалізованих закладів, як онкоцентри чи нефрологічні заклади. Звісно, було б краще без авралів, які підсилює міська влада у особі Кличка, спочатку евакуюючи заклади, а потім, тишком-нишком, повертаючи їх на місце.

А от показники з категорії "Культура та довколишнє середовище" вже загалом залежать від зусиль міської влади, ця категорія "важить" 25% в загальному підсумку. У ній є як категорії, вплинути на які посадовці не в змозі (клімат, соціальні чи релігійні звички та вподобання, рівень споживання товарів), так і ті, що цілком залежні від влади. Мова про рівень корупції - у Києві він чималий і на будь-якому рівні, а заходи, до яких вдається КМДА, є фасадними; доступність спорту та культурні елементи (музеї, пам'ятки тощо). І хоч кількість спортмайданчиків та бігових доріжок у Києві зростає, їх все одно недостатньо для того, щоб місто вважалося пристосованим для спортсменів.

Четверта категорія, "Освіта", займає порівняно невеликі 10% у фінальному підсумку. Міській владі тут також особливо немає чим хизуватись - від дитсадків, де хронічно не вистачає місць (Інформатор навіть публікував лайфхак про те, як віддати дитину до дитсадка поряд з будинком - від самих дитсадків), до шкіл та ліцеїв, де через недофінансування дефіцит вчителів. Зазначимо також, що, на щастя, міська влада не дотична до організації роботи вишів, інакше і так склався б дефіцит - викладачів, літератури чи туалетного паперу.

Зрештою, остання категорія, у якій Київ, напевно, набрав мінімальні бали - "Інфраструктура". Її характеристики цілком якісні: йдеться про якість мережі доріг, які продовжують ремонтувати навіть посеред війни, громадського транспорту, житлових будинків, постачання електрики та води, а також телекомунікаційних послуг. У Києві буквально по кожному з підпунктів є серйозні питання до міського голови та адміністрації в цілому.

Що у підсумку?

Самі укладачі рейтингу стверджують: проблемою є війна між Росією та Україною, через яку місто не може розвиватись і втратило славу безпечного. Так саме, до речі, сталося цьогоріч з Тель-Авівом у Ізраїлі, де восени 2023-го вибухнув ще один збройний конфлікт.

"Конфлікт на Близькому Сході потягнув Тель-Авів донизу у рейтингу, тоді як триваюча війна між Росією та Україною продовжує утримувати Київ серед нашої нижньої десятки міст", - зазначили укладачі рейтингу.

Але справедливості заради маємо також повідомити, що якість життя у Києві є значно вищою, аніж у Карачі, Лагосі, Дамаску чи Тріполі. Навряд чи укладачі рейтингу усвідомлюють, що у Європі може бути місто, де, попри численні бомбардування, вулиці швидко прибирають від уламків, будинки - лагодять протягом півроку з моменту прямих влучань, а громадський транспорт намагаються випускати на маршрути самі АТП, навіть попри позицію керівництва профільного Департаменту, де "забули" забронювати водіїв від мобілізації.

Додамо також, що показники Києва в цьому рейтинзі і до початку широкомасштабного вторгнення були не найвищими. Серед міст, які укладачі відносять до "Східної Європи", українська столиця поступалася лише Ташкенту - 2017, 2018 та 2019 року. Традиційним сусідом нашої столиці є Стамбул, показники якого укладачі також оцінюють невисоко. Востаннє Київ займав високі місця в рейтингу придатних для життя міст 2013 року, коли опинився поруч з казахстанським Алмати та сербським Бєлградом.

У рейтингах найдорожчих і найменш придатних для життя: що не так з Києвом

Нагадаємо, наприкінці листопада стало відомо, що Київ увійшов до рейтингу найдорожчих міст світу від EIU Worldwide Cost of Living. Українська столиця посіла 132 місце з 173 можливих. Слід зауважити, що в 2021 році наша столиця посідала 118 місце. У 2022 році Київ не вносили до переліку через початок повномасштабної війни.

Також у листопаді Київ опинився на одному з останніх місць у рейтингу придатних для життя міст, що складає видання The Economist. Українська столиця посіла в ньому 165 сходинку, опинившись поруч з містами Хараре, столицею Зімбабве, та Дуалою, що в Камеруні. Усього рейтинг охоплює 173 міста в різних куточках світу.