Звільнити неможливо залишити: чи покарає Кличко голову Дептранса Кандибора за кризу з метро та мостами
Попри численні проблеми з транспортною інфраструктурою, шалені затори у Києві та розпил на ремонтах, голова Дептрансу залишається потрібним міському голові, а відтак, вибити його з крісла зможе лише токсичний корупційний скандал
Петиція на сайті Київської міської ради із закликом звільнити директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслана Кандибора набрала необхідні для розгляду 6 тисяч голосів. Це вже друге подібне звернення до міської влади: у 2023-му після аналогічної петиції Віталій Кличко став на захист власного підлеглого. Цього разу відповідь вже може бути інакшою, у транспортній сфері Києва за рік виникає чимраз більше проблем. Інформатор аналізує можливості прийняття кадрового рішення про звільнення Кандибора міським головою.
Звільнити неможливо залишити: де ставити кому
Петицію подали 24 червня, і вже на суботу, 3 серпня 2024-го, вона зібрала необхідні для розгляду 6 тисяч голосів. Далі - справа за міським головою: покарати очільника Дептрансу чи залишити його на посаді й цього разу, залежить від політичного рішення Кличка. У самій петиції йдеться: за рік, що минув з попередньої відозви, в сфері транспортної інфраструктури відбулася низка подій, які можна розцінити, як ганебні для міста.
"Сталося багато кричущих випадків із транспортною інфраструктурою столиці, які свідчать про халатність у виконанні своїх обов'язків та службову недбалість Кандибора", - стверджує автор петиції, Олександр Гречко, співзасновник відомої у столиці ГО "Пасажири Києва".
Річ у тім, що у сфері Дептранса перебуває як столичний метрополітен, де 8 грудня 2023-го сталася аварія у перегінному тунелі між ст.м. "Либідська" та "Деміївською", так і дороги, і шляхопроводи міста, де за рік сталося чимало випадків. Згадати хоча б найсвіжіший з них - обвал тротуарної консолі на Повітрофлотському шляхопроводі, про який писав Інформатор.
І ми вже не кажемо про стан зливостоків, що перебувають у сфері КП "Київавтодор": майже після кожної більш-менш потужної зливи місто починає підтоплювати. І, як з'ясував нещодавно Інформатор, міська влада взагалі не в курсі, скільки кілометрів підземних комунікацій вона має на балансі: таку статистику замовляли, та просто не встигли отримати, перед початком війни.
Не виправилася за рік і ситуація з випуском на маршрути громадського транспорту. Кияни скаржаться на те, що маршрутки витісняють з маршрутів муніципальні автобуси, чому сприяє рішення про зупинку міського транспорту під час повітряної тривоги, а також відсутність бронювання водіїв КП Київпастранс загалом (чи дуже обмежене бронювання, адже на підприємстві все ж заявляли про наявність заброньованих працівників).
Королівська битва за спадщину Дептрансу
Ситуація з Дептрансом у Києві вже дала привід для перегляду структури керівництва галуззю у місті. Власне, це і є найперше покарання, яке вже отримав Руслан Кандибор. У середині червня Інформатор писав про наміри міського голови розділити функції, що були притаманні Дептрансу, на дві: підтримання дорожньої (мостової, тунельної тощо) інфраструктури залишать за, власне, департаментом Кандибора. А от функцію з транспортного планування, організації руху столичними шляхами, керування громадським транспортом, парковками (два останніх пункти важливі, адже це живі гроші, "кеш") - віддати новому Департаменту міської мобільності.
Таке рішення було прийняте міським головою, і це також рішення політичне, бо низку функцій, передовсім, ресурсних, Віталій Кличко віддає в руки партнерів за неформальною "коаліцією" у Київраді. Ідея нового Департаменту належить його заступнику, екс-депутату Верховної Ради від БПП та депутату Київради від "ЄС" Костянтину Усову. За Кандибором же, якщо йому вдасться втриматись на посаді, звісно, також лишається чималий шматок міського бюджету - капітальний ремонт та будівництво об'єктів інфраструктури.
Звісно, по Костянтину Усову також було нанесено "упереджувальний удар" у вигляді аналогічної петиції про звільнення. Це - луна від підкилимної війни за сфери впливу у КМДА, і війни досить потужної (адже йдеться про великі гроші). Авторка відозви, активістка Вероніка Савастюк звинуватила Усова у "транспортних колапсах, неналежному стані громадського транспорту" тощо, але зазначимо, що саме вплив на транспорт розпорошений між кількома заступниками Кличка, включаючи Миколу Поворозника, тож вплив Усова на сферу не є вирішальним.
Тож чи є загроза для Кандибора
Втім, у питанні кадрових перспектив Руслана Кандибора є ще два аспекти. По-перше, він був призначений рівно 3 роки тому, 1 вересня 2021-го, просто зі Львова, де працював керуючим справами у облраді. І за цей час він доказав лояльність та здатність до "командної роботи" всередині КМДА - що б це не означало. Такі якості в Кличка цінують: міському голові, який зібрався змагатися за пост президента, не вистачає "штиків" в команді, яким можна довіряти.
По-друге, Руслан Кандибор досі не має за собою дійсно серйозних "проколів". Знову ж, зважаючи на політичні амбіції Кличка, такими можуть бути лише токсичні корупційні звинувачення. Пригадаємо історію зі звільненням директора підземки Віктора Брагінського: мер Києва прийняв рішення розірвати стосунки протягом кількох годин (!) після появи розслідування про незаконне збагачення. Відтак, найімовірніше, Кандибор збереже посаду і цього разу. І навіть у разі, якщо Віталій Кличко таки вдасться до найрішучішого з усіх можливих у системі КМДА покарань, він зробить це лагідно, просто перевівши того на іншу посаду.
Політична гра у відповідальність за міст Патона та історичні будівлі
Нагадаємо, днями Інформатор писав про політичну позицію міської влади у Києві щодо мосту Патона. Це один з найбільш проблемних інфраструктурних об'єктів Києва, і проїзд ним вже досить довгий час обмежено, втім, його стан весь час погіршується. Влада Києва звертається до центральної, закликаючи уряд негайно виділити кошти на реставрацію. А саму її фахівці звинувачують у спробах перекинути відповідальність на "старшого товариша": мовляв, раніше треба було рухатись, і не ігнорувати експертизи, у яких говорилося про аварійний стан споруди.
Також ми розповідали, що міський голова Києва Віталій Кличко оприлюднив деталі змін до законодавства про охорону культурної спадщини, які запропоновано Верховній Раді. Так, збільшити штрафні санкції до суб'єктів господарювання за порушення пропонується з нинішніх 17 тисяч гривень до 15 млн грн, а максимальну суму штрафу хочуть встановити на рівні 30-91 млн грн. Також у законопроєкті пропонується посилити суворість санкцій за кримінальні та адміністративні правопорушення у цій сфері.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Халепа з мостом Патона: в Кличка намагаються штурхати Кабмін, а фахівці шпетять КМДА
- В Кличка розробили законопроєкт, що дозволятиме вилучати історичні будівлі та штрафувати власників на 90 млн грн
- Фото з Кличком ще не означає, що ми друзі: меру Києва знову прилетіло за стосунки з забудовниками і садибу Зеленських
