Чи створить Київрада департамент-монстр: що робитиме новий орган КМДА та навіщо йому контроль над метро

У КМДА створюється новий департамент, відповідальний за транспорт. За задумом, він не дублюватиме функції вже існуючого Департаменту транспортної інфраструктури (т.зв. "Дептрансу"), а займатиметься моделюванням і плануванням. Але отримає низку дуже ресурсних повноважень, зокрема, йому можуть передати КП "Київський метрополітен" і КП "Київпастранс". А це вже перетворить його на "департамент-монстр".

Як Костянтин Усов переміг у "іграх престолів"

У четвер, 13 червня, Київрада проголосувала за створення нового Департаменту міської мобільності у І читанні. Тепер в депутатів буде 10 днів на пропозиції, після чого документ можна буде голосувати вже "в цілому". Сама ідея "гуляє" у КМДА вже довгий час. Як сказали Інформатору джерела, вона належить заступникові міського голови Костянтину Усову - він і переконав Віталія Кличка у необхідності створення Департаменту мобільності. Цікаво, що у Facebook Київської міськради ми знайшли пост Усова ще від 1 листопада 2021-го, де він відстоював необхідність появи такого органу (тоді - ще "Управління").

"Був певний спротив з боку інших заступників міського голови, там такі "ігри престолів", що ви не повірите. Але він зміг переконати Кличка, і той сам став суб'єктом подання ініціативи", - розповідає наше джерело.

Основна мета - розділити Дептранс, залишивши йому функції будівництва і експлуатації мереж та інфраструктури, і новий Департамент, якому передадуть функціонал, пов'язаний з транспортним плануванням. Орієнтовні повноваження перелічив депутат Київради Олександр Тимченко, дотичний до розробки.

"Це організація дорожнього руху, паркування транспортних засобів, організація перевезення пасажирів. Проєктом рішення передбачається затвердити Положення про Департамент міської мобільності та внести зміни до Положення про Департамент транспортної інфраструктури", - зазначив депутат Тимченко у Facebook напередодні.

Опозиція у Київраді опонує такій ідеї. Очільник фракції "Слуга народу" Андрій Вітренко вважає її сумнівною ініціативою. Він нагадує: очільник Дептрансу Руслан Кандибор не звітував перед депутатами, хоча більшість KPI (ключових показників ефективності) в нього провалені - середній вік вагону метро становить 36 років, зношення рухомого складу Київпастрансу - 52%, зношення електротранспорту - 54%.

"Новий департамент не вирішить проблеми, якщо не змінити підходи до управління містом... Якщо йдеться про перерозподіл відповідальності Департаменту транспортної інфраструктури - я хотів би почути пана Кандибора", - закликав Вітренко.

Інтелектуальна функція "Депмобільності"

Сам Усов наводить резони на користь створення: це - захист "інтелектуальної" функції з обробки транспортних даних, моделювання і планування ("від асфальтоукладчика та фрези"). Також, за його словами, це відповідає досвіду європейських країн. Зрештою, контроль над паркуванням та організацією дорожнього руху дасть змогу вплинути на ситуацію з транспортними артеріями міста, нині забитими корками.

"Транспортна система міста деградує: місто сковали такі саме затори, як 2019-го року, на 150% затримки; закрився шматок лінії метрополітену; наземний транспорт втрачає випуски - замість більше, ніж 500 одиниць техніки виходить на маршрути десь 300. Не реалізовано багато проєктів. Це провал", - каже Дмитро Беспалов.

За словами фахівця, однією з гіпотез про те, чому саме відбувається така ситуація, є перекоси, які виникли всередині Дептрансу. Хоч він і має серед своїх функцій планування (простими словами - оптимізація роботи тих же світлофорів, дорожнього руху загалом, заміри і висновки про ефективність цих рішень), але цього не робить - натомість зосереджений на функції будівництва/ремонтів.

"Це підтвердили депутати в залі: основний і єдиний KPI Департаменту, який він виконує, це освоєння бюджетних грошей. З ними так побудували роботу - це зроблено руками влади міста і всіх киян, адже їм поставили такі задачі. А будувати простіше, ніж рахувати", - пояснює Беспалов.

Хто здобуде "ресурсні" метро та наземний транспорт

Відтак, розділення Дептрансу з "відсіченням" такої нелюбої йому функції планування, "інтелекту", в теорії, може змінити ситуацію. Але є ще одне питання, "ресурсне": кому з департаментів керувати нині діючим у місті транспортом. Мова про КП "Київпастранс" та КП "Київський метрополітен" - головні транспортні активи міста. Питання архіважливе, адже йдеться, з одного боку, про мобільність містян "тут і зараз", а з іншого - про велетенські суми надходжень, які контролюватиме один з департаментів.

У проєкті рішення, що розглядали напередодні у Транспортній комісії Київради, обидва КП залишалися за Дептрансом. Але прямо на засіданні депутати розглянули пропозиції, що подали їм фахівці з громадської організації "ПроМобільність". Необхідність передачі двох КП новому Департаменту мотивували тим, що вони обслуговують чи не третину всієї мобільності міста.

"На засіданні представники "ПроМобільності" відстояли зазначені пропозиції, і необхідні правки були прийняті. Це стосується передачі КП "Київський метрополітен" і "Київпастранс" у сферу відповідальності Департаменту міської мобільності", - зазначили у організації.

Як пояснив Інформатору Беспалов, зростання пасажиропотоку буде одним з основних KPI нового департаменту - і якщо він не матиме впливу на формування тарифної політики, чи, скажімо, впровадження єдиного безпересадкового квитка, його робота буде складнішою. На думку фахівця, в такому випадку KPI, що виставлятимуть новому директору Депмобільності, може бути не відсоток освоєння бюджету, а середній час поїздки пасажира на громадському транспорті: наприклад, 45 хвилин і нижче (це, до речі, прописано у Державних будівельних нормах).

"Сподіваюся, Україна зрештою імплементує європейський регламент №1370, що дозволить замовляти у цих операторів транспортну послугу - і вони будуть на загальних умовах конкурувати з іншими перевізниками", - стверджує Дмитро Беспалов.

Збої у транспортній системі: через сильну зливу та проблеми в "Києві Цифровому"

Нагадаємо, днями у Києві через сильну зливу стався колапс транспортної системи. Вулиці Києва опинилися під водою, автівки буквально топилися у воді, а громадський транспорт затримувався - це стало черговим підтвердженням неефективності транспортної системи столиці у принципі.

Ще раніше ми писали про збої у застосунку "Київ Цифровий". Там відімкнувся сервіс "Рух транспорту". Так, отримувалися неправильні дані від GPS. Над відновленням працювали спеціалісти, про що окремо розповідали на сторінці "Київ Цифровий".