Безбар’єрність інфраструктури у Києві поки схожа на експеримент, а не на системний підхід - фахівці

Київ поки не готовий до повноцінного впровадження заходів з безбар'єрності. Темпи дублювання підземних пішохідних переходів наземними надто повільні, а нові об'єкти, що здаються в експлуатацію, далеко не завжди відповідають потребам маломобільних громадян. Звісно, одне з головних питань - гроші, проте витрачати на посилення заходів з безбар'єрності, а не на заливання асфальтом вулиць депутати поки не готові.

Питання доступності у місті обговорювали під час семінару "Безбар’єрність транспортної інфраструктури міста Києва – поточний стан і перспективи", який 2 жовтня 2024 року відбувся у КМДА. Депутати та громадськість оцінили результати впровадження безбар'єрності у транспортній сфері столиці та планували її розвиток. Про це на своїй сторінці у Facebook зазначили представники консалтингового агентства ПроМобільність, що займається транспортним плануванням.

У контексті заходів з безбар'єрності в рамках будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту вони навели приклад розв'язки на Богатирській, у реконструкцію якої вкладені шалені гроші, і яку називають "об'єктом європейського рівня". Проте цей рівень, зазначають у ПроМобільності, чомусь не врахував питання зручності й для маломобільних пішоходів.

“Там була проведена заміна регульованого перехрестя з наземним переходом та світлофором на "підземний перехід з пандусами з урахуванням вимог щодо інклюзивності". Чи дійсно це заходи, спрямовані на безбар'єрність - питання”, - наголошують експерти.

Ще один важливий момент - дублювання підземних переходів наземними. Цей процес загалом рухається, але надто повільно. За інформацією директора комунального підприємства "Центр організації дорожнього руху" (ЦОДР) Олександра Міщенка, не в усіх місцях це дозволяють будівельні норми та державні стандарти. Але у 2024  році облаштовані наземні переходи на перехрестях вул. Старобориспільської з вул. Миколи Хвильового та просп. Валерія Лобановського з вул. Володимира Брожка.

Наразі ведуться підготовчі роботи ще на двох об’єктах. На це громадськість зауважує, що такими темпами - дублювання лише чотирьох підземних переходів надземними на рік - до цілі в понад 40 продубльованих перехресть, яка була поставлена декілька років тому, міська влада не дійде навіть до 2030 року.

“Наразі це більше схоже на певний експеримент, а не на системний підхід. За словами директора ЦОДРу, у них є 32 розроблених проєкти, утім питання полягає в тому, скільки грошей виділить місто. Тож важливо, аби місто у голосуванні за бюджет звертало увагу на проблему безбар'єрного середовища”, - зауважують в агентстві.

Сумна статистика й щодо облаштування світлофорних об'єктів з урахуванням безбар'єрного середовища. Минулого року було побудовано 4 і реконструйовано 3 таких перехрестя, цьогоріч – збудовано 9 і реконструйовано 4. І щодо кількості трамваїв, які мають низьку підлогу: таких у Києві лише 41% від загальної кількості. Хоча з тролейбусами та автобусами цей показник складає 100%.

Що пропонує громадськість та що обіцяють депутати?

Як повідомляє ПроМобільність, серед пропозицій громадськість озвучила, зокрема, наступне:

• збільшити дублювання пішохідних підземних у 2025 році -  з 4 до принаймні 20;
• навчати водіїв основних принципів роботи з маломобільними групами. Немає коштів на спеціальні тренери - підготувати освітнє відео;
• залучати представників громадськості в розробку/тестування рішень, зокрема по зупинках;
• налагодити систему контролю якості надання послуг водіями, за аналогією з анонімними контролерами у Львові.

Своєю чергою, обіцянки депутатів мають такий вигляд:

• довести до фіналу облаштування 20 безбар’єрних підходів до соціально важливих об’єктів. Хоча поки готові 8 таких об’єктах, ще 4 – в роботі;
• влаштувати інклюзивні перехрестя на локаціях: перехрестя вулиць Старобориспільської та Миколи Хвильового, проспекту Валерія Лобановського з вулицями Володимира Брожка та Деміївської, вулиць Вадима Гетьмана та Олекси Тихого;
• понизити бортовий камінь та облаштувати тактильну навігацію на 260 пішохідних переходах - на сьогодні роботи виконано на 191 об’єкті.

Імітація інформації та створення безбар'єрного середовища

Нагадаємо, на початку року Інформатор перевірив сайти кількох міських Департаментів на предмет наявності там даних про створення безбар'єрного середовища. Виявилося, що вони просто імітують наповнення інформацією про інклюзію. Тобто або взагалі не мають інформації про створення безбар'єрного середовища, або розмістили у відповідних розділах лише "сліпі" посилання, що складаються лише із заголовків.

Також ми розповідали, що на Шулявці у Києві вже 9 місяців не працюють новенькі ліфти в підземному переході. Реконструкція підземного переходу, яка коштувала 30 млн грн, завершилась наприкінці минулого року, але підйомники так досі й не запрацювали. Через це люди з інвалідністю вимушені користуватися пандусом, ухил якого значно більший за нормативний. Пересування ним і для здорової людини - справжній екстрим, але іншого способу зайти у перехід для людей з інвалідністю та маломобільних киян просто немає. 

 Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Стало відомо, які мости Києва можуть обвалитися будь-якої миті
• КП Плесо візьме на баланс страшних київських муз та занедбаний спортмайданчик на Оболоні
• Дорого і довго: у Кличка відповіли на вимогу киян забезпечити світлофори електрикою
• Прочухан від Кличка не допоміг: попри дедлайн, ремонт теплотраси на Подолі у Києві триває