Безбар'єрність - Ні, не чули: сайти київських департаментів КМДА імітують наповнення інформацією про інклюзію
У більшості сайтів уся "інформація" про створення безбар'єрного середовища представлена лише заголовками про важливість інклюзії
З 2021 року місцеві громади України повинні потроху створювати безбар'єрний простір. Це їхнє зобов'язання у рамках Нацстратегії, що було прийнято до 2030 року. Втім, сайти міських органів влади-департаментів КМДА чи взагалі не мають інформації про інклюзію та створення безбар'єрного середовища, чи розмістили у відповідних розділах лише "сліпі" посилання, що ведуть внікуди.
Відповідне дослідження провів Інформатор. Ми перевірили сайти кількох міських Департаментів на предмет наявності там даних про створення безбар'єрного середовища. При цьому спеціально оминали ті органи, з якими кияни перетинаються нечасто - наприклад, внутрішнього фінконтролю та аудиту чи муніципальної безпеки.
Втім, навіть на найбільш популярних серед відвідувачів ресурсах міської влади немає даних про інклюзію/безбар'єрність. Передовсім це стосується Департаменту (Центру) надання адмінпослуг, хоча це природня функція такого органу. Креативно вирішено питання наповнення розділу "Безбар'єрність" на сайті Департаменту житлово-комунальної інфраструктури. Фізично сам розділ існує, на ньому навіть є 11 окремих категорій - "фізична", "інформаційна", "суспільна та громадська" безбар'єрність тощо. Втім, усі одинадцять субкатегорій не заповнені - видають "помилку 404".
У Департаменті захисту довкілля/адаптації до зміни клімату ситуація також складна, там розділ "Безбар'єрність" в процесі наповнення (хоч такі самі шаблони - "інформаційна", "суспільна" тощо присутні). Така саме ситуація на сайті Департаменту молоді та спорту КМДА: є лише загальні шаблони замість заповнених сторінок.
На сайті Департаменту охорони здоров'я питання безбар'єрності доступу відвідувачів до об'єктів вирішено радикально - там розміщено один-єдиний документ про обстеження київських лікарень на предмет відповідності вимогам. Зі 163 об'єктів, що були обстежені, згідно з висновками, 94 правилам відповідають, 64 - частково, а 5 є "бар'єрними".
Відносно заповнений розділ про безбар'єрність лише у Департаменту освіти й науки КМДА. Там містяться посилання на плани заходів з реалізації Нацстратегії на 23-24 роки у Києві, відповідні Указ президента та постанови Уряду тощо. Та й тут вимоги виконано "для порядку" - Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, розпорядження Кабміну, Указ президента "про забезпечення створення безбар'єрного простору в Україні" тощо просто "звалені" у один підрозділ.
Також пропонуємо переглянути наш репортаж про родичів полонених Азовців, які вийшли на мітинг у центрі Києва.
Скандал через безбар'єрність КНУ ім. Т. Шевченка і петиції до влади
Нагадаємо, у середині листопада стався скандал через безбар'єрність з Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка. Виявилося, що виш не обладнаний допоміжними технічними засобами, що здатні забезпечити інклюзивність та доступ до приміщення для маломобільних, та людей з обмеженими можливостями. Питання руба поставив громадський діяч, військовий Олег Симороз, який не зміг скористатися послугами ліфту під час повітряної тривоги.
Також ми писали, що Віталія Кличка просять у одній з петицій про створення максимально безбар'єрних умов на вулицях Києва. На це пропонують витратити 3,57 млрд грн за рахунок коштів, які планується виділити на багаторівневі розв’язки та інші проєкти. Автор петиції стверджує, що стратегія розвитку Києва до 2025 року та міська цільова програма пріоритетів міста передбачає безбар'єрність, безпеку дорожнього руху та ремонт зношеної інфраструктури громадського транспорту.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
