Звільнити директора метро Києва Брагінського аудитори просили у 2017 році: дані перевірки

Читать на русском

Директора київського метрополітену вже звільнили, а справа щодо ревізії від 2017 року продовжує слухатися у судах.

Читать на русском
метро, Київ, аудит
Справа щодо аудита зайшла на «друге коло» слухань

Директора київського метрополітену вже звільнили, а справа щодо ревізії від 2017 року продовжує слухатися у судах.

Державна аудиторська служба з 1 квітня по 1 липня 2017 року перевіряла, як КП «Київський метрополітен» використовує кошти. І знайшла порушення, які відправила до поліції та до СБУ. У висновках на 19 томах йдеться про порушення при будівництві Куренівсько-Червоноармійської лінії від станції «Виставковий центр» до Одеської площі, закупки метропотягів у російських компаній за гроші ЄБРР та фінансову допомогу іншим КП на 158 млн грн. З 2018 року метрополітен доводить, що ніяких порушень не було, проте суперечка зайшла на нове коло судових дебатів. 

У висновках ревізії аудитори пропонували Київраді, як власнику підприємства, «переглянути умови контракту із начальником КП «Київський метрополітен». На той час його очолював Віктор Брагінський. 

 

Пройшло 6 років з моменту перевірки, як мер Києва Віталій Кличко вирішив звільнити Віктора Брагінського з посади директора столичного метро. Це сталося після того, як журналісти-розслідувачі Bihus.Info знайшли у Брагінського незадекларованого майна на 52 мільйони гривень. 

Що виявили аудитори

Перше, на що вказали аудитори, це недотримання державних будівельних норм і стандартів з будівництва на дільниці Куренівсько-Червоноармійської лінії Київського метрополітену від станції «Виставковий центр» до Одеської площі.

«Встановлено завищення витрат, пов`язаних із перевезенням сміття та ґрунту на суму 9 001 728,22 грн., завищення витрат на демонтаж механізмів на суму 1 794 728,71 грн., подвійне врахування в актах форми КБ-2в вартості роботи машин і механізмів на суму 94 930,54 грн., завищення витрат із зворотного засипання траншей та котлованів на суму 2 133,40 грн., завищення субпідрядником у актах форми КБ-2в вартості матеріальних ресурсів, виготовлених власними силами, на суму 8 189,37 грн», - йдеться у матеріалах справи, які є на сайті судового реєстру. 

Другий пункт – це укладання договорів позики підземки з іншими КП про безвідсоткову фінансову допомогу на 158 млн грн. Ці гроші отримали:

  • КП «Фінансова компанія «Житло-інвест» - 120 000 000 грн;
  • КП «Київжитлоспецексплуатація» - 31 000 000 грн;
  • КП «Київпастранс» - 5 000 000 грн;
  • КП «Міськпаливо» - 2 000 000 грн.

Трете порушення - нанесення КП «Київський метрополітен» збитків на загальну суму 28 175 995,78 грн при закупівлі метропотягів у російських «Вагонмаш» та «Метровагонмаш» за договором від 2011 року за гроші ЄБРР.

Четверте, на що вказали аудитори – недотримання КП «Київський метрополітен» орендної плати та відшкодувань коштом орендарів витрат за користування землею.

З висновками аудиторів у підземці не погодилися. Заявили, що це втручання у роботу підприємства та з цим пішли до суду. Перше рішення на свою користь метрополітен отримав у липні 2020 року. 

Суддя тоді ще Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Олена Патратій встановила, що гроші з допомоги повернули, метропотяги прийшли без затримки й ці висновки підтверджувала судова експертиза.

Меру Києва пропонували передивитися умови контракту з директором підземки у 2017 році.
Меру Києва пропонували передивитися умови контракту з директором підземки у 2017 році.

 

Своєю чергою аудитори наполягали, що ревізія встановила факти, які потрібно було взяти до уваги. Й це був не позов до суду, а матеріали для роздуму. В апеляції судді з цим погодилися та рішення на користь метро скасували

Але суперечка на цьому не закінчилася. Справа потрапила до Верховного Суду, який зобов’язав оцінити висновки ще раз, але вже на рівні апеляції. Але на новому колі аудиторам не пощастило – судді поновили рішення ОАСКу

«Державна аудиторська служба України наполягає на правоті проведення ревізії комунального підприємства «Київський метрополітен», що виявила порушень та збитків на суму понад 200 млн грн, - написано в офіційній заяві аудиторів. - Попри те, що робота аудиторів належно проведена і виявлені багатомільйонні збитки, комунальне підприємство «Київський метрополітен» через судові оскарження досі залишається безкарним».

Відомо, що Держаудитслужба буде далі захищати свою позицію та звернеться до Верховного Суду. На той час, коли директора київського метрополітену Віктора Брагінського вже звільнили, справа щодо ревізії від 2017 року продовжує слухатися у судах.

Слідчі шукають гроші з будівництва метро на Виноградар у Києві

На лютий 2024 року тривало досудове розслідування щодо можливої розтрати коштів, виділених на будівництво метро на Виноградар. Мова йде про 2,5 млрд грн, які з 16 січня по 25 березня 2019 року нібито перерахували як попередню оплату за будівельні роботи. 

Гроші на побудову гілки метро перерахували з казначейського рахунку ПАТ «КИЇВМЕТРОБУД» начебто структурному підрозділу компанії. Частину коштів отримали як аванс та перерахували на рахунок відокремленого підрозділу. Ще 1,7 млрд грн розмістили на депозиті, а цього не можна було робити без погоджень.

Розслідування триває з моменту, коли у листопаді 2019 року відкрили кримінальне провадження №42019000000002358 щодо ймовірного шахрайства та легалізації незаконних доходів. Якщо справа потрапить до суду та провину доведуть, то максимальним покаранням може бути до 12 років тюрми.

Інформатор писав, хто буде добудовувати метро на Виноградар в Києві.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.