На те, щоб Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини Києва порекомендувала внести садибу Барбана до реєстру памʼяток архітектури, знадобилося цілих 9 років
Садибу Барбана, що розташована на вулиці Обсерваторній поблизу Львівської площі, внесли до реєстру об’єктів культурної спадщини Києва. Це унеможливить як знесення будівлі, так і можливість будь-яких "компромісних" варіантів забудови, як, наприклад, вписування одноповерхової будівлі в 10-поверхівку, як "декоративний елемент". А київські активісти підрахували: аби врятувати садибу, довелося провести 23 акції протесту, 6 толок і витратити 3 роки часу.
Про те, що садибу Барбана додали до реєстру культурної спадщини столиці, йдеться в наказі департамента охорони культурної спадщини КМДА. Відтак, з 13 вересня 2024 року садиба має статус щойно виявленого обʼєкта культурної спадщини.
"Для цього міській владі потрібне було одне рішення Ради національної безпеки і оборони України, 23 акції протесту, шість толок і три роки часу", – іронізує у дописі на Facebook відомий столичний пам'яткоохоронець Дмитро Перов.
Зазначимо: на те, щоб Консультативна рада Департаменту охорони культурної спадщини Києва порекомендувала внести садибу Барбана до реєстру памʼяток архітектури, знадобилося цілих 9 років. Цьому передували буремні події: 2020 року власником будівлі стало ТОВ "Інформаційна група "Агентство столичних повідомлень". І влітку 2021 року забудовник зруйнував флігель поряд із будинком, частково розібрав основну будівлю попри протистояння з місцевими мешканцями й активістами.
За даними "Мапи Реновації", головний фасад і половина будинку ще вціліли. Рада нацбезпеки України постановила відновити напівзруйновану садибу Барбана. А в КМДА пообіцяли відреставрувати будівлю. Проте у січні 2022-го Шевченківський райсуд скасував арешт на земельну ділянку, на якій розташована садиба (наклали в серпні 2021-го). Забудовник вирішив остаточно демонтувати будівлю, але активісти заблокували техніку й побудували барикаду. Наприкінці січня на садибу Барбана знову наклали арешт.
У листопаді 2023 року садибу визнали історичною памʼяткою. Тоді Мінкульт ухвалив рішення занести садибу до Держреєстру нерухомих пам'яток. Втім, поки погодження від київської влади не було, забудовник запропонував "компроміс": у травні 2024-го він показав проєкт забудови, у якому фасад садиби було вписано у 10-поверхівку. Спільнота, втім, на пропозицію не пристала, і вже у серпні 2024 року садибу рекомендували занести до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Садиба Барбана є зразком одноповерхового житла середнього класу із цегляним декором. В обґрунтуванні, яке ще 2015 року підготував Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень, було зазначено, що це "рідкісний взірець одноповерхового садибного будинку. Прикрашений вишуканим неокласичним декором — русти, лиштви, складний карниз. Цінна пам'ятка культурного надбання міста Києва".
Власниками садиби до 1917 року були титулярний радник Олександр Барбан, потім дворянин Іван Гореславський, за ним – провізор В’ячеслав Геращеневський. У радянські часи будівлю націоналізували. Із 1970-х pоків у будівлі містилися різні установи, зокрема редакція газети "Культура і життя".
Нагадаємо, ще одна історична пам'ятка Києва, садиба Зеленських, наприкінці липня також стала пам'яткою архітектури - але вже "посмертно", після знесення 19 липня. Будівлю обіцяли відновити, принаймні, КМДА підписала відповідний меморандум з власниками споруди.
Також зазначимо, що в інтерв'ю Інформатору відомий києвознавець, історик Михайло Кальницький розповів, що садиба Зеленських навіть у свої найкращі часи навряд чи б могла стати об'єктом культурної спадщини. Він вважає, що історична довідка, підготована для садиби, створює враження "важливої споруди без якихось на це причин".
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.