Помиральна яма для чіхуахуа. Як Кличко хоче вирішити свою кризу, а центральна влада - заганяє його у пастку

Конфліктність між очільниками Києва та центральною вертикаллю влади досягає кульмінації. Останнє засідання ТСК з питань ефективності діяльності столичних посадовців виглядає, радше, як бійцівський ринг, з якого Кличко пішов ще до другого раунду, виставивши натомість секундантів та помічників тренера. Інша сторона озвучує абсолютно чіткі меседжі: владу у Києві треба розділити, бо повноважень для однієї особи забагато. А надто - зважаючи на безлад і гармидер в інфраструктурі. Втім, за цим твердженням також ховається чіткий політичний розрахунок.

Інформатор поспілкувався з політичними експертами, щоб зрозуміти, яка зі сторін наразі бере гору, наскільки цей політичний ринг вплине на дійсні електоральні позиції Кличка - і, головне, чи самі кияни розуміють, що відбувається насправді.

Совати червоні "фішки", хвалити Трампа

Одразу зазначимо: наразі усі сторони конфлікту увімкнули на максимум гучність політтехнологій. Кличко на засідання не прийшов, написавши пост - на "посиденьки" не піде, тим паче, "задля шоу". Відтак, зробив оманливий крок в сторону, висунувши на ринг заздалегідь слабкого спаринг-партнера у особі близького до Кличка депутата Київради-УДАРівця Дмитра Білоцерковця. Його штовханина з очільником ТСК Віталієм Безгіним явно була зрежисованим дійством, особливо зважаючи на те, що ефектні кадри одразу "злили" в Мережу.

Депутат Київради Дмитро Білоцерковець намагався зірвати засідання ТСК з питань дослідження ефективності функціонування столичних органів влади. На відео видно, як він чіпляється до нардепа від "СН" Віталія Безгіна з питаннями "Чому ви брешете?" pic.twitter.com/b7XDBb3dJC

— Інформатор (@informatorua) April 23, 2024

Вийшло дійсно незугарно, але Безгін кмітливо відігрався коментарем, у якому вдався до ядучої метафори, порівнявши депутата, що намагався не пропустити його до зали, з "чіхуахуа". Мовляв, треба не ображатися на депутата, а розмовляти із його "хазяїном". Звучить, як визнання - і навіть трохи з пієтетом до очільника Києва. І не дарма.

Віталій Кличко явно має далекосяжні плани. Ще влітку 2023-го він оновив публічну поведінку, взявши за основу жорсткий стиль (його, нажаль, продиктували обставини, коли навесні йому довелося їздити місцями "прильотів" ворожих снарядів). Водночас заходився пропрацьовувати імідж міцного господарника: відкривав міст-розв'язку на Дегтярівській, декілька частин Кільцевої, відсував червоні фішки на Подільсько-Воскресенському мосту, ще й тунель з Оболоні на Троєщину пообіцяв. Видав гарненьку газету із 21 світлиною себе любимого на шпальтах (хоч це, радше, постріл "в молоко"). Розрахунок може бути на втому українців від бойових дій, "антонімом" до чого і є якраз образ будівельника.

Але без ще одного, міжнародного, елементу цей імідж нічого не вартий. Відтак, Кличко почав "прокачувати" контакти. Гендлював з делегацією ПА НАТО у Києві, а з Франком-Вальтером Штайнмайєром та Олафом Шольцем порозумівся у Німеччині. Водив єврокомісара Борреля уламками постраждалого будинку, тис руку канцлерові Австрії Нехаммеру, просив про підтримку Урсулу фон дер Ляєн.

Заприятелював з послом США Бріджет Брінк, провів декілька захопливих годин з сенатором-республіканцем Ліндсі Грехемом у Києві, а з його однопартійцем Томом Коттоном - у Вашінгтоні. Зрештою зізнався: чекає на добрі сюрпризи від президента-Трампа - нечуване зухвальство, якщо говорити про слова мера. Але якби ж йшлося про мерське крісло.

"Кличко має сильні президентські амбіції, і він все більше укріплюється у своїй боротьбі, яку веде ще з часів Андрія Богдана, екс-голови Офісу президента. Ще й робить заяви про "узурпацію влади". Так, по суті, каже він правильно. Але хто б казав!" - акцентує політтехнолог Сергій Гайдай у бесіді з Інформатором, нагадуючи історію взаємин між мером та Банковою.

Помиральна яма й хитрий розрахунок

Але так склалося, що злий жарт з Кличком зіграла його ж власна пристрасть до пафосних ефектів. У вересні 2023-го, як пролог до подальших подій, впали конструкції мосту на Дегтярівській. Вже у грудні мер фактично втратив шість станцій метро. У січні - повагу й віру в людство з боку мешканців Борщагівки, тонкий нюх яких постраждав від пориву каналізації (двічі!), а моральні якості - від подальших запевнень КМДА в тому, що йдеться "лише про вилив води".

Далі аварії носили вже характер стихійного лиха: якщо надто довго не вкладати у підземну інфраструктуру, натомість витрачаючись на ефект від новобудов, - буде біда, казали критики. А НАБУ й САП збентежено рахували втрати від корупційних оборудок. Гайдай стверджує: проблеми київської влади тотожні тим, які є у влади центральної. А це корупція і неефективність.

"Розв'язку на Шулявській громадськість пропонувала відновити за інноваційним проєктом за 760 млн грн. Кличко сказав: дорого. У підсумку побудував одоробло, гірше за радянське, за 1,5 млрд. За нього місто занепало - я вже Дніпру заздрю, який розвивається краще, ніж столиця. У історію Кличко увійде, як єдиний мер, що не відкрив жодної станції метро... Але такі ж претензії є й до центральної влади. Тільки масштаби більші", - веде політтехнолог.

Здавалося б, на що може розраховувати міський голова у, м'яко кажучи, чутливій ситуації? - А хитрий план є. Видобувати його з нинішньої "помиральної ями" (мем, що став трендом Твітеру, чудово ілюструє київські будні) буде колишня кар'єра. Ймовірно, тут допоможе брат Володимир, який саме активізувався останнім часом.

"Нажаль, пересічний киянин не надто стежить за ТСК. Це сьогодні, коли ситуація стосується міського голови, він каже за інерцією "усі погані, треба змінювати". Але коли справа дійде до виборів, Кличко з'явиться на людях, зробить кілька заяв - і ставлення до нього буде докорінно змінено. Він стане вже не стільки політиком чи мером, скільки "видатним українцем" та спортсменом, на фоні чого усі проблеми ніби зникнуть. Київ багато років вже знаходиться у пастці сприйняття Кличка", - запевнив Інформатор політолог Максим Джигун.

Ревнощі, як маркер політичної боротьби

Звісно, ідея про ТСК для Кличка з'явилася не на порожньому місці. Задум "притопити" столичного мера належить, як згадував Гайдай, ще Андрієві Богдану. А причина полягає у надто великому ресурсі і можливостях голови Києва. Річ у тім, що, коли усі інші обласні центри мають одночасно мерів (на виборних посадах) і губернаторів, вбудованих у президентську вертикаль, Київ вирізняється незалежністю. Кличко за законом уособлює в собі водночас виборну посаду (мер Києва) та призначену президентом (голова КМДА).

Власне, екс-голова ОП ще 2019 року пропонував послабити київську владу, розділивши ці посади і призначивши на КМДА когось від Офісу президента. Відповідний прецедент у Києві вже був, саме так 2010-го у Києві позбавилися "космічного" мера Леоніда Черновецького. І зараз причина проста - ревнощі й політичний розрахунок.

"На Банковій не визнають такого підходу, коли місцева влада може бути хоч трішки самостійною (і я навіть вже не кажу про самоврядування). Це як різниця між нардепами, що зайшли до Ради по партійному списку, ще й із імперативним мандатом, та мажоритарниками. Списочники стримано мовчали, коли партійні боси казали про дисципліну, мажоритарники - відповідали: "знаєте, нас виборці обрали, і ми підзвітні лише їм". Так і зараз, Кличка хочуть зняти з посади у КМДА/КМВА, призначивши іншу людину", - пояснює Гайдай Інформатору.

Не випадково саме розмежуванню повноважень між "КМДА" - себто, виконавчим органом Київради, та "КМВА" - військовим аналогом голови області, і було присвячено засідання ТСК, яке проігнорував мер. З точки зору формальної логіки ці повноваження дійсно пересікаються у багатьох ділянках - хоча б з точки зору проведення засідань Ради Оборони Києва, де має грати першу скрипку не Кличко, а "військовий" голова, Сергій Попко. У КМВА навіть свого сайту немає - офіційні документи за підписом Попка змішуються із такими саме офіційними від Кличка, створюючи дивний симбіоз.

"Розмежування КМДА і КМВА - хороша ідея: мер міста не є фахівцем з питань безпеки і оборони. Пригадайте лише довгу сагу із укриттями у Києві, куди їздив на інспекції Камишин (міністр з питань стратегічних галузей промисловості, дійсно, перевіряв київські укриття, взявши над ними шефство - Ред.), КМДА тут не була надто ефективною. А тут вже питання до команди Кличка", - вважає Максим Джигун.

Доречі, щодо команди: міський голова не надто прив'язаний до своїх цінних кадрів, відтак, швидко позбуваючись токсиків у оточенні. Про звільнення колишнього "володаря підземки" Віктора Брагінського, людини, на 100% відданої Кличкові, стало відомо за добу після скандального розслідування про його статки і збагачення. Хитаються крісла і під іншими чиновниками - Іноформатор навіть пропонував їхній приблизний перелік. "Помиральна яма" чекає на усіх зайвих, тим більше, що справжню ефективність на посадах показує небагато посадовців.

То хто ж веде в рахунку?

Тут наші експерти одностайні: конфлікт не є зрозумілим звичайному киянину, який має цілком предметні претензії як до центральної, так і до міської влад. Гайдай образно кличе ситуацію "серпентарієм" і боротьбою "жаби і гадюки" - що є, напевно, улюбленою народною розвагою в Україні.

"Насправді, конфлікт йде за владу. Простим громадянам він незрозумілий, їхнього життя напряму він не стосується, а лише самого Кличка, бо він, такий самостійний, нікому на Печерську непотрібний", - вважає Сергій Гайдай.

Максим Джигун додає: ситуацію з ТСК не надто розуміють навіть досвідчені київські виборці, не кажучи вже про людей, далеких від політики. Сама ж ТСК є радше "політичною штовханиною", а не скільки-небудь значимою електоральною подією.

"Спускати Кличкові та його посадовцям їхні діяння у місті у центрі не можуть. Але ці ТСК можуть тривати безкінечно - відтак, питання у практичних результатах. Адже визначити проблеми Києва можна й без комісій, з якими, доречі, міська влада ще й не надто горить бажанням співпрацювати, відбиваючись політично фразами про нібито "тиск" та "наміри позбавити повноважень", - каже Джигун.

"Англійська королева" замість мера Києва та особливості роботи ТСК по Кличку

Нагадаємо, Інформатор розповідав про відкриті випади, до яких вдалися київська та центральна влади під час вже другого за ліком засідання ТСК щодо моніторингу ефективності діяльности влади в столиці. Щоправда, "центр" діяв розсудливо, використавши для подразнення Віталія Кличка другорядних осіб. Сам міський голова столиці обрав інший стиль поведінки - і від очної зустрічі відмовився, а його оточення зірвалося на істерику.

Також ми розповідали, навіщо Верховна Рада 22 лютого ухвалила проєкт постанови про створення ТСК з дослідження ефективності київської міської влади. Народні депутати хочуть дослідити причини збоїв у критичній інфраструктурі - метро, мостах та підземних комунікаціях. У кращому випадку, це може стати для Віталія Кличка неприємною публічною екзекуцією (його шпетитимуть у прямому ефірі). У гіршому - коштуватиме йому посади очільника КМДА.