Над Хрещатиком пурхають чорні лебеді - як і навіщо шиють кримінал керівникам Києва
Центральна влада все частіше застосовує ефективний інструмент, яким вибиває кадри з влади місцевої, у Києві: таким чином у місті скоро не залишиться посадовців, які б не фігурували у провадженнях
Шевченківська районна прокуратура передала в суд справу проти керівника ключового департаменту КМДА. Це сталося на фоні посилення конфлікту центральної влади з міською, про що заявив сам Кличко напередодні. Основний елемент, який на Хрещатику інтерпретують, як "тиск влади", - кримінальні справи. Втім, якщо конфлікт таки розгорнеться на повну силу, наслідки можуть бути різні: від гальмування програм економічного розвитку міста й до справжніх посадок топ-посадовців.
Займав "непотрібні" гроші
Днями прокуратура спрямувала в суд кримінальну справу проти директора фіндепартаменту КМДА Володимира Рєпіка. Його судитимуть за службову недбалість, а інкримінують організацію випуску непотрібних, за версією слідства, муніципальних облігацій. Внаслідок чого столичний бюджет вимушений сплатити "зайві" 580 млн грн. відсотків.
Цікаво, що у жовтні 2025-го, під час чергового загострення стосунків, саме його прізвище називав серед недоброзичливців Тимур Ткаченко - призначений президентом очільник "військової" влади у Києві. Тоді він звинувачував того у, нібито, зриві плану з розгортання системи мобільних укриттів у Києві. Зауважимо, що мобільних укриттів у місті немає й досі - навіть попри те, що кошти на них Київрада виділила ще минулоріч, та й райони тоді ж подали зведені потреби в укриттях.
Втім, підозра Рєпіку "прилетіла" все ж за облігації (читай - нібито, надмірні кредити). Зауважимо, що спочатку слідство було націлено на встановлення осіб, ймовірно, причетних до справи. Але в суд спрямували обвинувачення лише проти самого Репіка. Хоча, можливо, це лише початок: рішення про позики приймає Київрада, а фінальний документ підписує її голова, Віталій Кличко. До цього проект рішення проходить через профільну депутатську комісію, а дані для неї надають фахівці кількох департаментів КМДА.
Отже, судитимуть лише пана Репіка. Принаймні, поки що. Показовий момент: майже одночасно з передачею прокуратурою справи "муніципальних займів" до суду, Київрада вирішила відмовитись від залучення кредиту на будівництво Подільсько-Вигурівської гілки метро. Це - один з фасадних та найбільш помітних моментів, оскільки Віталій Кличко особисто наголошує на необхідності цього будівництва саме зараз, хоча сам формат "метро на Троєщину" й критикується, у тому числі, фаховою спільнотою - там вважають за бажане облаштування більш дешевого метротрама.
Справи потрібні, аби "підвішувати" чиновників?
Справа фіндиректора КМДА стала черговою ланкою в процесі "криміналізації" столичних посадовців. В остані роки кримінальне переслідування київського чиновництва досягло такого розмаху, що знайти незаплямованого посадовця для призначення на відповідальну посаду стає надскладною задачею. Ще понад рік тому заступник Кличка, що опікується питаннями освіти, Валентин Мондриївський, "видав" розлогий пост-"крик душі" з описанням ситуації.
"Правоохоронну систему використовують, щоб надуманими кримінальними справами дестабілізувати життєдіяльність столиці. Це небезпечні ігри", - зауважив тоді чиновник, додавши, що у місті майже немає матеріально відповідальних посадовців-освітян
Свіжий приклад за квітень 2026-го: коли КМДА оновило склад Наглядальної Ради ПрАТ "ХК "Київміськбуд". У вище керівництво компанії увійшло п'ятеро представників КМДА та Київради. Та виявилось, що одразу четверо з них мають зараз, або мали раніше формальні проблеми з законом - від вручення підозр до статусу обвинувачуваних у суді, від ДБР до НАБУ. І з точки зору правил великого бізнесу ця ситуація - унікальна.
"Це просто нонсенс. У розвинених країнах неможливо уявити, щоб великою компанією керував колектив менеджерів, які фігурують у кримінальних справах. Але ж ми в Україні", - коментує для Інформатора топ-менеджер, який входив у наглядові ради кількох українських компаній зі списку Форбс.
За словами нашого співрозмовника, правило, згідно з яким до рішення суду будь-яка людина вважається невинуватою, діє умовно. Адже там, де працюють великі гроші, діє правило кришталевої чистоти й репутації. Причина проста: власники великих компаній намагаються уникати подібних ситуацій, просто тому, що навіть на невинувату, але обвинувачувану людину можна тиснути у ході слідства.
Прийти можуть і за Кличком
Тому в Україні навіть у великих державних компаніях у наглядові ради намагаються не вводити людей, дотичних до кримінальних справ. Так, коли в 2025-му році частина керівництва НАЕК "Енергатом" стала фігурантами пресловутих "плівок Міндіча", Кабмін, не очікуючи рішення суду, розпустив наглядову раду повністю. Не зважаючи й на те, що більша її частина формально не мала до ціх плівок жодного стосунку. І таким чином, якщо ви просто ФОП, - український банк найімовірніше не видасть грант або кредит, якщо ви - так сталося - будете проходити у кримінальній справі, як обвинувачений.
Самі обвинувачувані із кабінетів на Хрещатику, 36 неодноразово натякали, що значна частина цих справ необґрунтована, та має політичне забарвлення й "тхне авторитаризмом". Останнє - висловлювання вже самого Віталія Кличка, причому цю тезу він повторив двічі: наприкінці 2023-го та в грудні 2025-го років. І схоже, що надалі ситуація не поліпшиться.
"Це банальна боротьба за контроль над столицею, яка почалася ще до повномасштабної війни. Жодна влада не може почувати себе впевнено, якщо не контролює столицю (згадаємо досвід Угорщини). Тож конфлікт був неминучим після місцевих виборів 2020 року", - вважає керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович.
На думку експерта, конфлікт не буде вичерпано до проведення виборів. Навпаки, можливо лише його загострення напередодні завершення поточного електорального циклу. У цьому випадку, каже Ігор Рейтерович, є велика ймовірність відсторонення Віталія Кличка шляхом активізації механізму кримінальних справ.
Уроки фехтування. Кличко й Ткаченко обмінюються болючими уколами
Зауважимо, що міський голова Києва й сам береться до критики центральної влади. У листопаді 2025-го, щойно вибухнув "Міндічгейт", він висловився з приводу корупційного скандалу. І розписав п'ять кроків, що їх, на його думку, має зробити влада "вже зараз". А ще, розлого пометикував про валізи з "чорним" кешем.
А трохи пізніше, в лютому 2026-го, начальник військової адміністрації Києва Тимур Ткаченко поскаржився прокурорам на неможливість працювати у фактичних умовах, з якими зітнулася КМВА у столиці. Йдеться, передовсім, про захист об'єктів критичної інфраструктури й розподіл фінансового ресурсу - в його підлеглих, каже Ткаченко, просто не вистачає повноважень і ресурсів.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
