Кожна проблема має прізвище: Ткаченко збирає образи на чиновників КМДА
Очільник КМВА вирішив публічно називати посадовців, які, на його думку, гальмують ініціативи з безпеки та життєдіяльності Києва, і наголошує - всі вони підконтрольні міському голові
Очільник КМВА Тимур Ткаченко влаштував викривальний “парад” з критикою чиновників КМДА, що заважають реалізовувати важливі для столиці інціативи. “Першою ластівкою” став директор департаменту фінансів КМДА Володимир Репік, який, за словами Ткаченка, зриває план розгортання системи мобільних укриттів. Згодом до переліку додалися ще два імена - чиновниця, що блокує хвилину мовчання, і посадовець, який зволікає з розробкою алгоритму для швидкого відселення людей з розбитих будинків у квартири, що належать місту.
Нова публічна ініціатива очільника КМВА має неофіційну назву “Кожна проблема має прізвище” - саме так Ткаченко охарактеризував свої викривальні дописи. Йдеться про посадовців КМДА, які, на його думку, саботують критично важливі ініціативи - від оборонних до гуманітарних. А фінальний акцент зроблений на тому, що всі ці чиновники підконтрольні та підзвітні міському голові Віталію Кличку.
Другим епізодом цього серіалу, після директора департаменту фінансів КМДА, стала історія з хвилиною мовчання на Хрещатику. Ініціатива, яка вже діє в Києві та області - щодня о 9:00 зупиняти транспорт, щоб вшанувати загиблих від російської агресії, - набула національного масштабу. У вересні її підтримало Міністерство розвитку громад і територій, а Київ першим доєднався до ініціативи. Тоді КМДА радо презентувала це як власне досягнення, але зараз, як заявив Ткаченко, саме КМДА гальмує подальший розвиток цієї ініціативи.
“Леся Верес, заступниця керівника апарату і начальниця юридичного управління КМДА блокує розпорядження КМВА про загальнонаціональну хвилину мовчання на Хрещатику. Я доручив Департаменту транспортної інфраструктури напрацювати відповідний проєкт. Тоді КМДА це також видало, як особисту перемогу. Проте зараз Верес замість надати сприяння розвертає документ. У неї недостатньо підстав для такого рішення. Просить звернутися до Київради, можливо, депутати якось допоможуть”, - наголошує Ткаченко.
Порцію критики отримала й реалізація ініціативи щодо відселення мешканців, чиї будинки постраждали від обстрілів. За словами Ткаченка, Київ, який має найбільший бюджет і штатом виконавчого органу, досі не має чіткого алгоритму переселення людей у муніципальні квартири. Після нещодавніх ударів проблему з житлом довелося вирішувати напряму: голови районів домовлялися з готелями, щоб тимчасово прихистити постраждалих.
Очільник КМВА заявив, що доручив Борису Работніку, директору Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА, до 24 жовтня підготувати дорожню карту - просту й оперативну інструкцію, як саме місто має розселяти людей після обстрілів. Але станом на 28 жовтня жодної відповіді він не отримав.
“Здавалося б, йдеться про базові речі - допомогу людям, які втратили домівки під час війни. Але, схоже, чиновників місцевого самоврядування ця проблема не турбує так, як мала б”, - зазначив Ткаченко.
Хто стане наступним на цій “дошці ганьби”, кияни, ймовірно, побачать незабаром. Ткаченко, який вирішив персоналізувати відповідальність, дає зрозуміти, що це лише початок. А враховуючи складні відносини між військовою та цивільною адміністраціями столиці, перелік його образ може бути довгим.
“Бомба, закладена під проєкт”: Ткаченко звинувачує мерію у зриві закупівель мобільних укриттів
Як повідомляв Інформатор, очільник КМВА різко розкритикував дії столичної влади, заявивши про цілеспрямоване блокування запуску мобільних укриттів. За його словами, директор департаменту фінансів КМДА Володимир Репік, який підпорядковується заступнику мера Петру Пантелеєву, вимагає, щоб закупівлі здійснювали виключно районні державні адміністрації. Таку позицію він назвав “бомбою”, закладеною під весь проєкт. Він пояснив, що РДА не мають ані відповідних фахівців, ані повноважень, ані бюджету. За його словами, у такий спосіб фінансисти мерії свідомо створюють бюрократичні пастки, які зривають процес.
у липні 2025-го Інформатор писав, що профільний Департамент КМДА подав і зареєстрував проєкт рішення Київради про мобільні укриття. Згідно з ним, у столиці можуть зрештою затвердити програму з облаштування таких сховків.
Тоді ж ми повідомляли, що до міськради нарешті подали зведені потреби усіх районів міста у захисних спорудах цивільного захисту, спорудах подвійного призначення, сховищах (у громадських будівлях та на виробництві) і протирадіаційних укриттях: йдеться про колосальні цифри. Загалом місту не вистачає понад 7 тисяч основних споруд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
