КМДА боїться візиту СБУ або БЕБ: експерт пояснив, чому у Києві не розробляють пересадковий квиток

Фахівець з транспортного планування Дмитро Беспалов вважає, що усі новації "помирають" у Департаменті економіки КМДА, де побоюються уваги з боку контролюючих органів у разі, якщо зменшаться доходи міського бюджету

Впровадження пересадкового квитка у Києві
За задумом, єдиний пересадковий квиток має суттєво зменшити витрати пасажира на сплату проїзду

Відкладення розробки пересадкового квитка для транспорту Києва з боку міської влади до моменту скасування дії правового режиму воєнного стану є формальним. Воно пов'язане не стільки з необхідністю доопрацювань, як стверджують у КМДА, скільки з чиновницьким острахом. Зокрема, бояться візитів з боку контролюючих органів у разі, якщо новація призведе до зниження надходжень до міської казни. Також в мера та заступників відсутнє розуміння проблем транспортної системи, а відтак, вони не можуть адекватно оцінити недоліки та переваги рішень.

Про це розповів у коментарі Інформатору Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування. Він припускає, що справжня проблема лежить у пасивній позиції Департаменту економіки КМДА: саме так сталося з розробкою нового співвідношення між разовою поїздкою і проїзним документом. Беспалов навів приклад Німеччини, де пасажир, що не має проїзного, користуватиметься одним видом транспорту за ціною у 2 євро за поїздку, в той час, як власник абонементу їздитиме за 1 євро протягом цілого дня.

"У Києві це співвідношення не настільки вигідне, а одна з громадських організацій навіть рахувала, що проїзний доцільно купувати лише у разі, якщо пасажир працює кур'єром. Тож коли перед КМДА поставили питання руба: давайте знизимо ціни, і тоді більше людей купуватиме проїзні - ідея "померла" саме в Департаменті економіки. Там побоялися, що знизятся фінансові надходження, і до них одраз прийдуть СБУ, ДБР чи БЕБ та скажуть: "ви нанесли збитки бюджету", - каже Інформатору Беспалов.

Схожою, на його думку, є й ситуація з розробкою пересадкового квитка. Адже від його впровадження попит на поїздки може змінитися несуттєво, а відтак, оператор почне заробляти менше грошей (адже пасажир не сплачуватиме за пересадку, скажімо, між тролейбусом та трамваєм). Тому чиновники, від яких залежить впровадження нововведення, побоюються уваги з боку контролюючих органів.

"Там дійсно цього бояться - з того, що мені відомо. А коли в них спитати, чому ж такі квитки вдалося впровадити у Дніпрі чи Миколаєві, вони відповідають, мовляв, ми з вами в столиці, тут більше уваги - таке, "як на периферії", з рук не зійде", - стверджує Дмитро Беспалов.

Ще одною проблемою, на думку фахівця, є відірваність київських чиновників від реалій громадського транспорту. Беспалов розповідає, що напередодні повномасштабного вторгнення рф він працював у Маріуполі, і тамтешній голова департаменту транспорту час від часу користався автобусами та тролейбусами.

"Він знав, що це за система, що там багато людей, скільки часу чекати на зупинках - і, знаєте, там був дуже класний транспорт. А у Києві - я певен! - чиновники навіть не знають як воно працює, особливо мер, який живе у центрі міста і бачить цей транспорт лише на картинках чи з вікна власної автівки", - резюмує фахівець з транспортного планування.

"Не на часі": як аргументують паузу з пересадковим квитком у КМДА

Нагадаємо, напочатку листопада у КМДА відповіли на одну з електронних петицій про необхідність впровадження єдиного пересадкового квитка. Там написали, що розробка відкладається до моменту скасування дії правового режиму воєнного стану в країні. До того ж, міському Департаменту транспортної інфраструктури необхідно підготувати технологію обрахунку вартості проїзду.

Також ми розповідали, що у 2024 році за облік пільговиків та забезпечення безготівкової оплати проїзду у муніципальному транспорті Києва заплатять 44 млн грн. Наприкінці грудня КП "Київпастранс" уклало угоду про це з комунальним підприємством "Головний інформаційно обчислювальний центр".

Інформатор та Україна на часі: що подивитися на YouTube

Також слідкувати за матеріалами у відеоформаті ви можете на наших ютуб-каналах "Україна на часі", а також "Україна на часі Shorts". Там оперативно зʼявляються новини - від подій на фронті, політики та економіки до спорту, шоубізу та світської хроніки. Також ви можете дізнатися коментарі провідних експертів чи переглянути щоденні, щотижневі та навіть щомісячні підбірки головних новин.

Поговоримо з Михайлом Орєшніковим, колишнім російським громадянином та чувашським сепаратистом, про те, як збільшення повідомлень про вибухи в Росії впливає на суспільство. А також, як смерть Навального вплинула на російських лібералів та змінила їх світосприйняття. Приєднуйтесь до нас у цій захопливій розмові про сучасні та актуальні події!

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube
Київ