Шах і мат, Київпастранс: єдині пересадкові квитки у Києві були ще у 1910-х - як виглядали трамвайні жетони

Читать на русском

Ще напочатку ХХ століття сплата за проїзд становила 5 копійок за першу ділянку та по 3 копійки за кожну наступну - а підтвердженням сплати слугував якраз такий металевий жетон

Читать на русском
Продаж історичного артефакту, пов'язаного з громадським транспортом Києва
Такий жетон напочатку ХХ століття слугував підтвердженням факту сплати за проїзд у міському трамваї

Ще напочатку ХХ століття сплата за проїзд становила 5 копійок за першу ділянку та по 3 копійки за кожну наступну - а підтвердженням сплати слугував якраз такий металевий жетон

На інтернет-аукціоні Violity продають жетон на київський трамвай 1910-х років. Лот вартістю 3500 грн було виставлено кілька днів тому, і великого інтересу до нього з боку колекціонерів старовини ще немає. Втім, буває, що справжня боротьба за подібні артефакти з минулого починається ближче до завершення строку аукціону.

Жетон є невеличким металевим прямокутничком розміром 3,5 на 2,7 см із просвердленим отвором у верхній частині. На лицевій стороні жетону - літери "КГЖД" ("Киевская городская железная дорога") та номер "205". Зворотна сторона - пласка зі слідами окислення металу. Власник лоту мешкає у Тернополі, він готовий відправити жетон Україною та за кордон. Наразі, як зазначено на сайті, за лотом стежать 3 людини - це свідчить про порівняно невеликий інтерес, втім, він може зрости ближче до завершення аукціону (17 березня).

Власник хоче отримати за жетон мінімум 3,5 тис грн
Власник хоче отримати за жетон мінімум 3,5 тис грн

Нагадаємо, що у Києві електричний трамвай з'явився найперше у російській імперії. Перша трамвайна мережа була електрифікована 1 червня 1892 року ("Хрещатицька" лінія від нинішньої вул. Саксаганського до Європейської площі). Станом на 1910-ті у Києві вже було 23 лінії трамвая, які покривали практично все місто - окрім хіба що Лівобережжя, тут трамвай з'явився значно пізніше, у 1930-х.

Цікаво, що київська влада ще у 1910-х розробила систему єдиного пересадкового квитка. Так, від середини "нульових" по 1914 рік проїзд міським трамваєм коштував 5 коп. за 1 ділянку і +3 коп. за кожну наступну. З початком Першої світової (червень 1914-го) ціна зросла на 1 копійку військового податку, а "пересадковий" квиток скасували. З вересня 1916-го податок підвищили вже до 2 копійок.

Власне, жетони й були свідченням про сплату проїзду у трамваї. Кондуктори видавали такі металеві прямокутнички після сплати, і їх необхідно було здати кондуктору перед виходом. Доречі, ціни за проїзд того часу є чудовою ілюстрацією рівня інфляції - так, з 7 коп. восени 1916-го лише за 5 років ціна зросла до 2000 карбованців (грудень 1921-го).

Єдиний пересадковий квиток та "трамваї-перевертні"

Зазначимо, що у цьогочасному Києві впровадження єдиного пересадкового квитка в громадському транспорті відкладається до моменту скасування дії правового режиму воєнного стану в країні. Мова про одноразовий електронний квиток, який давав би право на необмежену кількість поїздок протягом певного часу з моменту придбання, за аналогією з тими, що існують в ряді європейських міст. Про це йдеться в офіційній відповіді на електронну петицію, надану Київською міською державною адміністрацією.

Також ми розповідали про київські "трамваї-перевертні", які змінюють номер маршруту прямо у процесі руху. Про це пишуть кияни у фахових пабліках у соцмережах. Зазначають, що зміни помічають, коли перевіряють рух трамваями прямо у процесі - наразі це дозволяє зробити застосунок, що транслює дані з трекерів всередині рухомого складу. На метаморфози із номером маршруту 5 березня звернув увагу один з учасників групи у Facebook "Пасажири Києва", де кияни обмінюються враженнями та скаржаться на недоліки транспортної системи міста.

Інформатор та Україна на часі: що подивитися на YouTube

Також слідкувати за матеріалами у відеоформаті ви можете на наших ютуб-каналах "Україна на часі", а також "Україна на часі Shorts". Там оперативно зʼявляються новини - від подій на фронті, політики та економіки до спорту, шоубізу та світської хроніки. Також ви можете дізнатися коментарі провідних експертів чи переглянути щоденні, щотижневі та навіть щомісячні підбірки головних новин.

Макрон висловив припущення, що західні країни можуть відправити війська для захисту України, але додав, що наразі таких рішень не прийнято. Чи можливо такий розвиток подій, чи це лише стратегічна тактика? Український політолог Андрій Золотарьов поділиться своїми думками з цього приводу. Приєднуйтесь до перегляду, щоб дізнатися більше.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.