На запит ініціативи Житній буде жити в столиці провели масштабне соціологічне опитування: люди виступають за збереження ринку, зелені зони та нічні кінопокази
У Києві провели комплексне соціологічне дослідження про майбутнє Житнього ринку. Воно показало, що друга “Бессарабка» з фудхолом киянам не потрібна - місто не шукає ще один гастрономічний атракціон. Натомість люди хочуть зберегти ринок як живий, доступний і локальний простір.
Дослідження та аналітику на запит громадської ініціативи “Житній буде жити” провела агенція Nobr.agency. Метою було не створення концепції “під інвестора”, а фіксація реальних очікувань киян - із цифрами, пріоритетами та межами допустимих змін. Виявилося, що у подолян та гостей Подолу дещо різне бачення майбутнього Житнього.
Питання фудкорту стало одним із ключових - і кияни відповіли на нього по-різному. Мешканці Подолу виступають проти фудкорту як домінантного формату, адже він змінює саму природу ринку, підвищує оренду, витісняє дрібних продавців. Для подолян це означає втрату щоденної функції - місця, де купують продукти, а не “йдуть по досвід”.
Водночас гості району налаштовані менш категорично. Вони підтримують їжу як частину культурної програми, але й тут дослідження проводить чітку межу: фудкорт можливий лише як другорядна, обмежена функція, а не як нова ідентичність будівлі. Інакше Житній ризикує повторити сценарій гастрономічного хабу з витісненим ринком.
Цю логіку підтверджують цифри про цінності. 81% киян називають архітектуру та атмосферу головним пріоритетом, 79% наголошують на доступності для людей із будь-яким доходом, а 70% хочуть зберегти щоденну локальну торгівлю. Саме страх глобальної реновації ринку лежить в основі скепсису до “фудхольної” трансформації.
Окремий блок дослідження присвячений автентиці. Найвищі оцінки отримали місцева торгівля (4,48/5), баланс малих виробників і бізнесу (4,46/5), єдність стилю прилавків (4,45/5) та локальні виробники - мед, сири, джеми (4,45/5). Це набір маркерів, який погано сумісний із форматом фудкортів.
Також на основі опитувань аналітики визначили три ключові зони Житнього. Перший рівень - класичний ринок (4,37/5): 61% респондентів прямо кажуть, що тут мають бути овочі, риба, молоко - без кав’ярень і артпросторів. Адже перший поверх - це серце Житнього.
Другий рівень - культурно-соціальний простір (3,80–3,90/5): тут можливі експерименти, події й обмежені гастроформати. Але за умови, що вони не витісняють ринок. Зовнішня територія - соціальна зона (зелень 4,47/5; місця спілкування 4,07/5): інтеграція з вулицею, але після базових питань безпеки та інфраструктури.
Різниця між подолянами й гостями принципова. Мешканці Подолу ставлять на перше місце архітектуру (4,76), безпеку (4,65) та локальних виробників (4,45) і формулюють запит просто: "Залиште як є, але зробіть безпечніше". Гості району частіше підтримують фудкорти (3,80) і культурні простори (3,90) та хочуть “місце для всього Києва”.
Звідси і компромісний, але чіткий висновок дослідження: Житній має залишатися ринком на першому рівні, культурно-соціальним простором - на другому, і зеленою зоною взаємодії - назовні. Фудкорт - можливий, але не головний. Водночас дослідження не говорить категоричне “ні” їжі як такій: підтримка гастрономічних подій, фестивалів і тимчасових форматів означає, що їжа можлива як частина екосистеми ринку, але не як його заміна.
Нагадаємо, днями Інформатор писав про скандал, що зчинився, щойно у соцмережах оприлюднили світлини нового вигляду однієї з центральних торговельних локацій Києва. Одні побачили у фото зразок бездушної урбаністики та знищення духовності, інші - шанс врятувати пам’ятку історії від занепаду.
А ще, ми розповідали, що у гастрономічний проєкт "Бессарабка. Ринок їжі" вклали приблизно 3,5 млн доларів, з яких більше половини - кредит. І поки реконструкція ринку у середмісті Києва викликає запеклі суперечки, "резиденти" готуються до відкриття. Вже відомі й назви закладів, що працюватимуть на фуд-корті Бессарабського ринку, це, зокрема, Himalaya, Буффаліно, Міністерство десертів і "Жаровня".
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.