Інформатор підготував 10 цікавин про столичний метрополітен, що можуть стати відкриттям для його пасажирів
6 листопада 2025 року київському метрополітену виповнюється рівно 65 років. У цей день 1960 року відкрили підземку у Києві - вона стала 14-м метро у Європі, і третім у СРСР (після московського й ленінградського). Інформатор зібрав 10 цікавих фактів про київське метро, щоб відзначити круглу дату.
Найкоротша відстань між станціями – між "Театральною" та "Хрещатиком" (766 м), а найдовша – між "Берестейською" та "Шулявською" (2,23 км). Цікаво, що станції метро є в усіх 10 районах міста: найбільше їх у Шевченківському й Печерському (по 10) та Голосіївському (8), а найменше, відповідно, - на Солом'янці (2) і в Деснянському районі (лише 1).
Поручні на ескалаторах рухаються швидше за сходинки, щоб пасажири не заснули. У підземці Києва загалом 122 ескалатори на 25 станціях. Це - ціле приховане місто під метрополітеном: так, під ескалатором на ст.м. Хрещатик (вихід до вул. Архітектора Городецького) захована 2-поверхова машинна зала, де постійно перебувають техпрацівники. Саме цей ескалатор є найдовшим у Києві, на 467 східців.

З 1986 року оголошення назв станцій у потягах здійснював Микола Петренко. Пізніше голоси змінилися - це диктори зі студії, з якою метро має контракт, зокрема Юрій Гребельник. Англійською назви станцій вимовляє американець, диктор Ентоні Нокс, що працював викладачем у Печерській міжнародній школі. А от на станціях, у вестибюлях та на ескалаторах звучить голос Анжеліки Вакал - вона працює дикторкою у підземці вже 15 років, а до цього була журналісткою.
Перший квиток на київське метро коштував 50 копійок, але невдовзі після запуску підземки у СРСР провели грошову реформу з деномінацією, і проїзд "здешевшав" до 5 копійок. Така ціна протрималася до незалежності. За часів незалежної України вартість на проїзд у метро змінювалася 21 раз - з 15 копійок, тоді ще радянського зразка, у 1991 році і до 8 гривень вже у 2018-му.
Тунелями метро курсує загалом 806 вагонів, проте у господарстві підземки є ще 32 вагони, виведені з експлуатації. Як нескладно здогадатися, серед них - і ті, що їх отримало місто від Варшави: вагони, що експлуатувалися у Польщі, приїхали до Києва у досить спрацьованому стані та потребували тривалого й дороговартісного відновлення.
У середині 2010-х років у метро експлуатувався експериментальний потяг "Славутич" спільного виробництва — Škoda (Чехія), ЗАТ "Вагонмаш" (РФ) та КП "Київський метрополітен", нині він законсервований і не працює з технічних причин. За незвичний вигляд головного вагона кияни прозвали його "потягом-космонавтом", не останню роль у цьому зіграла особистість тодішнього міського голови столиці.

Одним з найчастіших об'єктів вандалізму у метро є самі вагони - їх розмальовують з балонів. Але всередині самих вагонів був один елемент, який плюндрували найбільше: це таблички зі згадуванням РФ, як країни-виробника вагонів. Керівництву КП "Київський метрополітен" довелося прибрати їх з вагонів, бо кияни висловлювали невдоволення у вигляді нецензурних слів на цих написах.
У підземці є вагони, які пасажири бачать дуже рідко. Це пара контактно-акумуляторних електротях на базі вагонів типів Д і Еж, снігоочисники на базі ЗІЛ-157, машини для миття тунелів. Є й кілька вантажних вагонів типу Е. А найцікавіший з усіх - вагон-колієвимірювач. Йому вже 70 років, він має назву "№818" і працює лабораторією, або колійним вимірювачем. Це вагон типу Д, він прикомандирований до депо Дарниця. Всередині нього - хитромудрий пристрій, що перевіряє стан колій за кількома параметрами.

Будувати інфраструктуру зв'зку та Інтернет-мережу у метро почали ще з 2014 року. З грудня 2020-го 4G-зв'язок доступний на усіх станціях. А от із Wi-Fi у метро "не склалося": компанія "Москіто Мобайл", що будувала мережу безкоштовного бездротового зв'язку, з роботою не справилася. А коли підземка розірвала з нею контракт - пішла до суду й здобула перемогу: тепер вона все ще має зобов'язання, але виконати їх все ще не поспішає.
Вперше в історії метро не працювало через масові протести 18-20 лютого 2014 року. З березня по травень 2020-го підземку закрили через пандемію коронавірусу. А після початку вторгнення РФ рух потягів зазнав значних обмежень - це був і човниковий рух ("червоною" лінією), і закриття станцій (Майдан Незалежності та Площа Українських Героїв). Нині метро працює ще й у режимі укриття. А найвідоміший масштабний збій у роботі через техногенний фактор стався у грудні 2023-го, коли через розгерметизацію тунеля на "зеленій" лінії був частково підтоплений тунель, що призвело до закриття 6 станцій на понад півроку.
Нагадаємо, днями Інформатор писав, що на відзначення 65-річчя метро Києва у Музеї шістдесятництва стартує камерний виставковий проєкт "Зустрінемось біля метро", який готує унікальні експонати та яскраві історії. Однією з найемоційніших стала історія особливої пісні, яку кияни почули на українському радіо в листопаді 1960-го, коли поїхав перший потяг метро, і яка була знайдена і відтворена через 65 років.
А ще, ми розповідали, що у Києві пропонують змінити назви кількох станцій метро та одного депо на лівому березі міста. Мета цього - усунення топографічної плутанини при навігації, оскільки деякі зі станцій мають назву, що не відповідає їхньому дійсному географічному розташуванню. Так, станцію підземки "Берестейська" радять назвати ім'ям історичної місцевості "Грушки", де вона дислокована, а назву "Дарниця" поки прибрати зовсім, оскільки вона навіть не розташована у Дарницькому районі міста.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.