Шкільний автобус у розпорядженні Оболонського ТЦК. Чи законно це за постановою Кабміну - розбирається Інформатор.
В ФБ зафіксували, як шкільний автобус перебуває у розпорядженні Оболонського районного ТЦК та СП. Питання залучення транспорту установ для потреб військових вже виникало раніше - зокрема, ректор КНУ імені Шевченка підтвердив аналогічне розпорядження щодо університетського автопарку, пославшись на постанову Кабміну. Законодавство воєнного часу справді надає армії право залучати транспорт підприємств та організацій - але лише за умови чіткого дотримання визначених процедур. Чи дотримані ці процедури у випадку з Оболонню - питання поки що відкрите.
На відео читачки, яке з'явилося в соцмережах, зафіксовано шкільний автобус у розпорядженні Оболонського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Транспортний засіб, що за своїм призначенням має перевозити дітей до навчального закладу, опинився у розпорядженні військової структури. Саме це й стало поштовхом для запитань: як такий автобус потрапив до ТЦК і чи відповідає це вимогам закону.
Відповідно до законодавства України, що діє в умовах воєнного стану, військові структури мають право залучати транспортні засоби громадян, установ, підприємств та організацій. Проте цей процес суворо регламентований окремою постановою Кабінету міністрів. Будь-яке залучення транспорту повинне супроводжуватися актом приймання-передачі, відповідним рішенням місцевої адміністрації та виплатою компенсації власнику.
Для приватних автомобілів законодавство передбачає додаткову умову: реквізиція можлива лише у разі, якщо власник має більше одного транспортного засобу. Щодо підприємств та організацій, вони зобов'язані двічі на рік подавати до ТЦК інформацію про весь свій автопарк. Саме ці відомості є підставою для законного оформлення залучення транспорту у встановленому порядку.
Однак шкільний автобус - особливий випадок, що виходить за межі стандартної схеми. Такий транспорт закуповується в єдиному примірнику для кожного навчального закладу і є ексклюзивним засобом доставки дітей до школи. Якщо цей автобус вилучається - учні фактично позбавляються єдиної можливості організовано дістатися до місця навчання, а знайти оперативну заміну такому транспорту украй складно. Саме ця обставина робить ситуацію нетиповою навіть у межах воєнного законодавства.
Остаточно відповісти на запитання - правомірне це чи ні - без знання деталей конкретного випадку неможливо. Чи було складено акт приймання-передачі, чи прийняла рішення місцева адміністрація, чи передбачена компенсація - все це залишається невідомим. Без відповідей на ці питання будь-який висновок про законність або незаконність дій Оболонського ТЦК був би передчасним.
Оболонський район неодноразово ставав місцем резонансних ситуацій, пов'язаних із діяльністю ТЦК та СП. Зокрема, тимчасові блокпости, що з'являлися на вулицях Подолу та Оболонського району, ставали предметом пояснень з боку КМДА. У міській військовій адміністрації наголошували, що такі блокпости є елементом безпекових навчань і заходів ТЦК у цих конкретних випадках не проводилося. Втім, кияни фіксували ці ситуації у соцмережах - і кожна з них породжувала нові питання щодо меж повноважень ТЦК та СП.
На тлі загального посилення мобілізаційних заходів у столиці кількість інцидентів, пов'язаних з роботою ТЦК та СП, помітно зросла. Мобільні блокпости з'являлися по всьому Києву, а перевірка документів стала частиною повсякденного міського ритму. Діяльність ТЦК дедалі частіше викликає запитання щодо дотримання встановлених законом процедур - і ситуація зі шкільним автобусом на Оболоні стала черговою ілюстрацією цієї тенденції.