Замість МАФів - мікробізнес у будинках: київські підприємці скуповують квартири на перших поверхах
Треть демонтованих МАФів у Києві не відновить роботу: підприємці масово купують квартири на перших поверхах під кав'ярні і магазини.
Масовий демонтаж малих архітектурних форм у Києві змінює обличчя міської торгівлі. Тренд, який набирає обертів на тлі вхідних груп на Печерську, що давно перетворилися на торговельні комплекси, тепер набуває нового масштабу: підприємці купують і орендують квартири на перших поверхах житлових будинків і відкривають там кав'ярні, перукарні та дрібні магазини. За оцінками учасників ринку, щонайменше третина власників знесених МАФів вже не повернеться до звичного формату вуличної торгівлі.
Про це пише Delo.ua, зазначаючи, що після закриття традиційних кіосків значна частина малого бізнесу шукає нові приміщення в житловому фонді. Підприємці обирають перші поверхи багатоквартирних будинків, облаштовують окремі входи та відкривають заклади у форматі "кав'ярня в будинку" або "магазин без вивіски". Це дозволяє уникати щомісячної орендної плати за землю, не залежати від нових аукціонів Prozorro і працювати в приміщеннях із чіткішим правовим статусом.
Підґрунтям для масштабних змін стало рішення Київської міської ради №915/8881, ухвалене 13 червня 2024 року. Документ припинив автоматичне продовження паспортів прив'язки та договорів пайової участі, на підставі яких підприємці десятиліттями розміщували кіоски на вулицях столиці. Після завершення терміну дії дозвільних документів власники зобов'язані самостійно демонтувати споруди, інакше це роблять комунальні служби. Реформа зачіпає послідовно всі райони міста: Оболонь і Печерськ пройшли першими, Голосіївський, Деснянський і Дніпровський завершать процес до червня 2026 року.
Масштаби "МАФової революції" вражають: лише у 2025 році в Шевченківському районі демонтовано понад 300 тимчасових споруд, а загалом по місту - тисячі об'єктів. При цьому, за даними Департаменту територіального контролю КМДА, 80% знесених МАФів були незаконно розміщені прямо на інженерних мережах - водопроводах, газопроводах, каналізації та теплотрасах. Саме тому нові локації для перенесення виділяються лише для тих споруд, що відповідають технічним вимогам. Решта власників мусять самотужки шукати альтернативу.
Альтернативою стали перші поверхи житлових будинків. Підприємці, які раніше працювали у форматі МАФу, переорієнтовуються на купівлю або довгострокову оренду квартир з окремим входом. Облаштування так званої вхідної групи і мінімальний ремонт дозволяють відкрити невелику кав'ярню, барбершоп чи крамницю з мінімальними інвестиціями порівняно з будівництвом нового МАФу. Такий формат приваблює і відносною стабільністю - на відміну від тимчасових споруд, квартира є повноцінним об'єктом нерухомості з чіткою документацією.
Водночас цей тренд викликає занепокоєння у містян і місцевої влади. Самовільне облаштування вхідних груп без відповідних дозволів і містобудівної документації вже зафіксоване у різних районах Києва. Мешканці будинків нарікають на шум, запахи та збільшення трафіку у дворах, тоді як комунальники фіксують випадки, коли "вхідні групи" перетворюються на двоповерхові прибудови, що перекривають вікна сусідніх квартир. Міська влада поки не розробила єдиних правил для регулювання цього явища.
Що відбувається з демонтованими МАФами у Києві
Демонтаж тисяч кіосків поставив питання: що далі робити з порожніми локаціями та конструкціями, які власники не забирають? Частину знесених МАФів передають на потреби армії - понад 800 споруд уже слугують складами або мобільними пунктами для військових підрозділів. Інша частина зберігається на комунальних майданчиках за плату 14,82 грн за квадратний метр на добу, а якщо власник не забирає конструкцію роками - її виставляють на аукціон Prozorro або здають на металобрухт. Водночас для тих підприємців, які не готові розлучатися з МАФом-форматом, з'являється чимало пропозицій оренди: МАФи у Києві здаються від 5 тисяч гривень на місяць, і таких об'єктів на ринку стає дедалі більше.
Але не всі підприємці готові переїжджати в нові МАФи чи квартири. Частина з тих, хто торгував у несанкціонованих місцях, намагається продовжувати роботу просто неба - на місцях демонтованих кіосків стихійно з'являються пересувні лотки. Показовим прикладом є ліквідація так званого мусульманського ринку вуличної їжі у Києві: після знесення лишилася лише одна точка з шаурмою, але проблема стихійної торгівлі на звільненій ділянці не зникла одразу. Місто зіткнулося з тим, що ліквідація МАФів не вирішує автоматично питання нелегальної торгівлі - для цього потрібна системна робота.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
