У Києві почали нове велике будівництво: під метромостом зводять конструкції-риштування, щоб робити ремонт
Роботи триватимуть аж до літа 2026 року, а, на думку інфраструктурного оглядача Авдокушина, підтримуючі конструкції нагадуватимуть ті, що донедавна стояли під Подільсько-Воскресенським мостом
У Києві почалися роботи з реставрації метромоста. Днями біля конструкцій споруди з боку Венеціанського острова (Гідропарку) був облаштований будівельний майданчик, і робітники вже почали підготовчі роботи. Судячи з інформаційних стендів, встановлених біля мосту, загалом роботи триватимуть до липня 2026 року, і полягатимуть у зведенні під мостом підтримуючих пристроїв.
Будівельники вже забивають металеві палі в дно Дніпра
Інформатор відвідав будівництво біля метромосту, щоб пересвідчитись у тому, які саме роботи виконуватиме підрядна компанія. Сам майданчик облаштовано на пляжі Венеційського острова, поряд із конструкціями метромоста й неподалік від корми найвідомішого київського готелю на воді, "Баккари". Майданчик простягається також з іншої сторони мосту, на південь за течією Дніпра. Судячи з інформаційної таблички, встановленої неподалік від майданчика, виконуватимуть низку складних робіт.
Зокрема, будівельники займуться:
- Будівництвом стапеля для збирання та спуску плашкоутів;
- Будівництвом викочувального пірсу;
- Будівництвом плавучого причалу в руслі;
- Будівництвом льодорізних пристроїв;
- Монтуванням ферм підтримуючих пристроїв;
- Монтуванням самих пристроїв.
На табличці зазначено, що роботи ведуть "з благословення" Київради, задля їх виконання використовуватимуть сучасні матеріали та європейські технології. А триватимуть вони з серпня 2024-го по липень 2026 року - тобто, на зведення самих лише підтримуючих "риштувань" під метромостом піде загалом майже 2 роки.
Нині на будмайданчику працює важка техніка: декілька потужних кранів вивантажують важкі металеві палі, які саме почали забивати в дно Дніпра біля берега. Автонавантажувачі розвозять пісок ближче до технологічного майданчика, а подалі стоять величезні чорні ящики-пелети, ймовірно, з іншими конструкціями, необхідними для роботи будівельників.
Головна проблема мосту - його охоронний статус
Зазначимо, що плани з відновлення мосту метро в міської влади є вже давно. Ще у січні 2024-го Інформатор писав про те, що стан споруди є аварійним, а головною проблемою для її відновлення є... охоронний статус пам'ятки місцевого значення. Через нього будівельникам заборонено змінювати зовнішній вигляд моста із застосуванням сучасних технологій.
Як розповідав нам інфраструктурний оглядач Павло Авдокушин, ціна ремонту моста, що перебуває на балансі КК "Київавтодор" і є надвеликим об'єктом (ще й відноситься до "позакласних" мостів) була б надзвичайно великою навіть для Києва. Але рішення проблеми знайшли: головним замовником ремонту буде Державне агентство з відновлення та розвитку інфраструктури (колишній "Укравтодор"), хоча міст і не буде передаватися на його баланс, а залишиться у власності міста. А от з охоронним статусом ситуація буде більш складною.
"Просто за новітніми технологіями відновлювати не можна, змінювати зовнішній вигляд - також. Відтак, (станом на січень 2024-го - Ред.) вже почали розробляти проєкт тимчасових заходів: буде влаштована підпірна система, що буде його тримати. Можливо, це буде схожим на конструкцію під Подільсько-Воскресенським мостовим переходом (під його частиною, що будувалася над руслом Дніпра), тобто, потужні труби будуть забиватися в ґрунт в руслі (Дніпра), і вони підпиратимуть усю цю конструкцію", - розповідав Інформатору Авдокушин. При цьому конструкції розраховуються таким чином, щоб зберегти судноплавство Дніпром у цьому місці.
Цікаво, чи перекриватимуть міст для ремонтних робіт - коли їх, звісно, таки почнуть (бо роботи зі зведення самих лише підпірних конструкцій, судячи з інформаційного стенду, триватимуть до літа 2026-го). На думку Авдокушина, це малоймовірно принаймні найближчим часом, хіба що для нетривалих робіт. Взимку інфраструктурний оглядач зазначав у коментарі Інформатору, що проєктувальники повідомляли йому про плани з підпирання лише основної споруди мосту. А стан другого ярусу (власне, естакада метро) на сьогодні побоювань не викликає.
"Міст має дуже незвичну будову: "прогонів" у звичному сенсі в ньому немає, а його арки насправді є опорами, які мають розгалуження у вигляді напіварок. Таким чином, напіварки однієї опори напряму стикуються з такою самою конструкцією сусідньої. Між собою вони були зв'язані спеціальною вантовою арматурою, або сталевими канатами. От ці канати якраз перебувають у дуже поганому стані - і зараз вирішується, як їх замінити, щоб не порушити охоронного статусу мосту", - повідомив тоді Павло Авдокушин.
Будували "українським методом"
Зазначимо, що міст метро, відкритий 1965 року, є першим двоярусним мостом в Україні. Споруда унікальна з двох причин: по-перше, над основним полотном автодороги змонтовано ще й естакаду для метро: так би мовити, "міст на мосту". По-друге, було застосовано унікальний спосіб будівництва з готових блоків: 80-тонні елементи споруди монтувалися без помостів, і сьогодні такий спосіб монтажу за кордоном фахівці називають саме "українським методом".
Метроміст було зведено майже на тому самому місці, де на початку XX століття у Києві знаходився Миколаївський ланцюговий міст (він простояв майже 70 років, з 1853-го). Метроміст має у довжину 700 метрів, з'єднує правобережну частину міста з Венеціанським островом ("Гідропарк"). Проте з 1965 року метроміст жодного разу не було капітально відремонтовано, і він, образно кажучи, "втомився".
Коли пустять рух новою ділянкою тунелю під Деміївською площею і як проходила обкатка рейок
Нагадаємо, ми писали про те, що усі роботи на оновленій ділянці тунелю між станціями “Деміївська” - “Либідська” завершені. Повноцінний рух між ними відкриють вже у четвер, 12 вересня 2024-го. Загалом аварія коштувала казні міста 383 млн грн - це чимало, але все ж на 62 млн грн менше початкової вартості, яку обраховували фахівці.
Також Інформатор розповідав про те, як на перегоні між станціями метро "Либідська" та "Деміївською" триває тестова обкатка поїздів і пусконалагоджувальні роботи. Метрополітенівці перевіряють і тестують системи безпеки руху потягів. Серед іншого, йдеться про сигналізацію, зв'язок і систему автоматичного регулювання швидкості руху поїздів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
