Тунель під Дніпром для влади Києва - неспівмірний челендж: екс-радник Кличка про мега-проєкти

Читать на русском

Максим Бахматов вважає, що столичні посадовці провалюють один інфраструктурний виклик за іншим, тож довіряти їм кошти на будівництво підземного переходу під Дніпром, як мінімум, нерозумно

Читать на русском
Інфраструктурні проєкти влади Києва
Побудова тунелю під руслом Дніпра буде для міської влади Києва надскладним завданням та надто великою спокусою

Максим Бахматов вважає, що столичні посадовці провалюють один інфраструктурний виклик за іншим, тож довіряти їм кошти на будівництво підземного переходу під Дніпром, як мінімум, нерозумно

Міська влада Києва провалила реалізацію низки великих інфраструктурних проєктів. Йдеться про ремонт Бортницької станції аерації, реконструкції мостів над Дніпром та у місті, тощо. А відтак, братися за ще один, будівництво тунелю під руслом ріки від Оболоні на Троєщину, буде для неї надто складним завданням.

Про це розповів в інтерв'ю Інформатору Максим Бахматов, бізнесмен, голова Офісу трансформації та колишній радник мера Віталія Кличка (2019-2020 рр). На його думку, у столиці було провалено низку великих інфраструктурних проєктів, першим з яких, і чи не найважливішим, було відновлення Бортницької станції аерації, що нині перебуває у аварійному стані. Бахматов нагадав, що ще 2015 року уряд Японії виділив Україні 40 млрд грн на реконструкцію об'єкту - втім, роботи так і не почалися.

"Усі "какулі" Києва течуть туди, і люди вже 20 років нюхають нечистоти (Дарницький район Києва, справді, потерпає від смороду - Авт.) А там 90% аварійності, і, якщо зі станцією щось трапиться, - весь Дніпро нижче Києва - а це дві третини країни - опиниться в нечистотах. Чому ж не почали? - шахер-махер, який пропонує київська влада, не задовольнив японців: вони кажуть, що треба робити "в білу", а не красти кожну третю гривню", - зазначив Бахматов.

Ще одним глобальним інфраструктурним проєктом, на думку Бахматова, мав би стати ремонт столичних мостів. З п'яти три знаходяться у непридатному стані, один - майже непридатний. Відтак, колишній радник Кличка називає цифру у 90% аварійності мостів Києва.

"Для проведення аудиту вже збиралася навіть спеціальна комісія РНБО. На деяких мостах вже видна арматура! І чому ми чекаємо, поки міст стане аварійним? - А щоб потім зробити так, як з Шулявським мостовим переходом: збільшити бюджет із 600 млн грн до 2 млрд грн, а роботи там, доречі, досі не завершено! Отже, це - можливість красти постійно", - заключає Максим Бахматов.

Зрештою, голова Офісу трансформації робить висновок про неефективність та корумпованість міської влади. Каже: столиця повільно занурюється у "надзвичайний економічний стан". А відтак, довіряти інші великі інфраструктурні проєкти оточенню Віталія Кличка не варто.

"Начебто, існує проєкт тунелю під Дніпром, який має з'єднати Оболонь (з Троєщиною - Ред.) Так, тунелі - чудовий винахід, ними користуються заможні країни - Швейцарія, Норвегія, Швеція. Але якщо київська влада за п'ять років не може добудувати Шулявський міст, якщо зупиняють "синю гілку" метро через тунель - то про який тунель під Дніпром можна говорити? - Це неспівмірні челенджі для київської влади!" - зазначає Максим Бахматов у інтерв'ю Інформатору.

Міст Патона та Південний - у жахливому стані: що у планах столичної влади

Нагадаємо, про два мости, які нині перебувають у жахливому стані і не витримують потік авто, Інформатору розповів інфраструктурний аналітик Олег Попенко. Йдеться про два об'єкти - міст Патона та Південний міст. Про стан об'єктів, на його думку, свідчать обмеження, запроваджені на самих мостах вже декілька років.

Також ми розповідали про плани Києва на два найближчих роки. Так, столиця хоче реконструювати та побудувати низку мостів. Про це йдеться у міській цільовій програмі розвитку транспортної інфраструктури на 2024-2025 роки. Наразі ж, як зазначено в програмі, у місті є всього 175 мостових споруд, причому справними з них є лише кожна десята.

У своєму інтерв'ю для видання "Економічна правда", Сергій Марченко, очільник Мінфіну, зазначив, що Сполученим Штатам зручніше та легше надавати Україні безпосередньо зброю, а не фінансову допомогу. Чому так? Можливо, тому що немає достатнього контролю над тим, як розпоряджаються цими коштами та куди вони йдуть. А чи відбувається контроль або аудит коштів, що безпосередньо витрачаються? Якщо так, то як це відбувається? Усі відповіді на ці запитання ви дізнаєтесь у нашому відео. Слідкуйте за оновленнями!

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.