Радник заступника мера Києва: взимку будинки замерзатимуть поволі, а найгірше буде мешканцям панельних 16-поверхівок
Олексій Тихонов, що є радником заступника міського голови Києва, Петра Пантелеєва, в інтерв'ю Інформатору поділився прогнозами щодо функціонування енергетичної системи Києва в холодну пору року, і передбачив, по скільки годин даватимуть світло киянам у найхолодніші місяці
Днями Інформатор писав про історію, у яку потрапив Олексій Тихонов, радник заступника міського голови Києва, Петра Пантелеєва. Він надто емоційно переконував мешканців будинку з ОСББ у необхідності встановлення сонячних електростанцій, попереджаючи про майбутні зимові знеструмлення і відсутність опалення через них. Інформатор поспілкувався з радником Тихоновим - і про можливості енергетичної системи України, і про те, які з київських будинків будуть найменш захищеними перед важкою зимою. Одразу попередимо: текст - непростий, бо з нього стає зрозумілим справжній масштаб проблем у енергетичній сфері.
"Краще спробувати зараз, аніж страждати потім"
Від пропозицій "м'якого примусу", що звучать на тому самому відео, Тихонов не відмовляється. Щоправда, каже: відео було нарізане так, щоб виставити його в найтемнішому світлі, а самий "витік" з 4-годинних слухань за участі мешканців стався завдяки одному з них, адвокату, який колись був членом правління ОСББ, і образився після того, як в нього виникли майнові претензії. От і "каверзує", створюючи конфлікти. А в самому ОСББ є 15 квартир (менше 10%), що не згоджуються з закупівлею СЕС - з них лише 5 насправді не бажають витрачати кошти. З ними, пояснює, об'єднання буде судитися.
Щодо фраз про "вимкнути світло на декілька годин" Тихонов наводить приклад - навчання спільно з ДСНС, що проводилися днями на запрошення одного з ОСББ Києва. Автівка рятувальників приїхала до будівлі, і впродовж майже двох годин мешканці знайомилися з порядком дій при пожежі. Одну пані у рожевому костюмі навіть показово зняли за допомогою розсувної драбини з верхнього поверху - треба ж бо бути в курсі, як це працює. При цьому, каже радник, відключалися ліфти, світло і вмикалася сирена - все, як за справжньої пожежі.
"Чи це терор, чи шантаж, чи, можливо, підготовка до можливої пожежі? Звісно, це подобається не всім - є й ті, хто проти. Але краще спробувати зараз, аніж опинитися з цим сам-на-сам потім", - пояснює Тихонов Інформатору.
Власне, от про це "потім" ми й вирішили детально поговорити з радником заступника міського голови. Ще на самому відео Тихонов каже, що буде важко, і він "не знає", як жити в умовах, коли температура в квартирах впаде до -2°С. Наскільки реальна така ситуація, і що ще можна встигнути зробити - про це ми й розпитали радника, експерта з питань енергетики.
"Найважче взимку буде мешканцям панельних 16-поверхівок"
- Сонячні електростанції, які ви пропонуєте купити, будуть ефективними взимку, коли сонця у Києві майже не буде?
- Вони продовжують працювати і взимку, але на 10% від потужності. Якщо у вас вона на 30 кВт - то ви продовжите отримувати 3 кВт все одно. А це - потужність насосів опалення. Іншу ж потужність будете отримувати від мережі, і навіть якщо електрику даватимуть 2 години, то без СЕС акумуляторів вистачало б на 6 годин, а з нею - на 8-10.
- А на що в будинку вистачить такої "зимової" потужності?
- Залежить від розміру акумуляторів, звісно. В ОСББ "Художник" батарея на 40 кВт/год, і, якщо не вмикати ліфти, то вистачить на 48 годин. З ліфтами - приблизно на 16-20 годин. Але там 1 під'їзд на 16 поверхів.
- В ідеалі, СЕС додає десь чверть до можливостей акумуляторів?
- Простої цифри немає, бо потужність СЕС падає поступово. Вже навіть зараз вона складе 70-80% від тієї, що була влітку, на піку можливостей. В грудні-січні інсоляція (кількість сонячних діб у місяці) впаде до 4-5 світлових діб на місяць, тоді й потужність буде 2-5%.
- Крім ліфтів, в будинку мають працювати ще насоси, що забезпечують підйом води на горішні поверхи й те ж - для опалення. І от це найголовніше, зважаючи на ваші слова про -2°С в багатоповерхівках взимку. Чи такі насоси є у кожному будинку?
- Багатоповерхівок, що використовують їх, десь 20-30% з усіх. Без циркуляції тепла в системі вони почнуть холонути. І швидкість їх замерзання буде різною: в нових будівель це десь 0,5-1 градус на день. В старших "панельок" - в 4 рази швидше, такий вже поганий коефіцієнт теплоопору в керамзитобетонних панелей 350 мм.
- Припустимо, є поламка, чи стався обстріл. І електроенергії немає декілька діб - чи рахували, як швидко почнуть замерзати домівки киян?
- Проблема в тому, що будинки замерзатимуть поволі. Скажімо, за умови, що 6 годин на добу світло є, а 18 - немає: споруди не встигатимуть прогрітися за цей час, і невпинно втрачатимуть по півградуси на добу. І це стосується відносно нових будівель. Щодо 16-поверхових панельок - там буде страхіття! Бо в них значно вищі тепловтрати. І вони будуть втрачати тепло дуже швидко. Все залежить від того, на який час даватимуть тепло: якщо електроенергії на добу більше "не буде", аніж "буде", будинки втрачатимуть тепло швидше, аніж отримуватимуть. Баланс буде від'ємний - і треба, щоб було хоча б 12 годин зі світлом на 12 - без нього.
- Тож які будинки будуть у найменш вигідному становищі взимку?
- 16-поверхові "панельки", однозначно. Для них буде все погано. Для 12-поверхівок - трохи краще, а у 5-9-поверхівках майже ніяких проблем не буде. Хіба що ліфти не будуть працювати.
"Була надія на поляків, але вони вирішили не ризикувати своєю системою"
- А чи є зараз підстави говорити про знеструмлення довше, аніж 12 годин, взимку?
- Давайте порахуємо. З усієї генерації в Україні 20% зараз виробляє сонце. Вже у жовтні вони перетворяться на 15%, в листопаді на 8%, у грудні - на 2%. А споживання зросте на 30%. Загалом баланс зменшиться на 40-45%. От тепер розумієте, чому нервують енергетики? Я рекомендую дослухатися до прогнозів Олександра Харченка, директора Центру досліджень енергетики. Він володіє великим обсягом інформації, і навіть тією, що містить гриф "ДСК" (для службового користування - Ред.) Раніше його прогнози були завжди м'якішими за мої. Але днями стали значно більш похмурими.
- Чому так сталося?
- Для себе я зрозумів, що він має дані про те, як держава планує виходити зі скрути. Десь на його рівні спілкування ця інформація обговорюється. І головний план, на який вони розраховували, - полягав у збільшенні імпорту електроенергії з-за кордону з нинішніх 1,8 ГВт до майже 4 ГВт.
Хотіли домовитись з поляками про збільшення потужності їхніх вугільних станцій. Але коли з нашого боку пішли запити і перемовини, поляки відповіли, що зробити цього не зможуть, бо це поставить під загрозу їхню власну систему. Ризикувати нею вони не готові.
- Але ж в нас є стабільна атомна генерація.
- Тут теж є проблема. Останні аварії, що відбувалися на АЕС, з насосним обладнанням, показали: ремонти, що проводили влітку, ймовірно, робилися з порушенням регламентів, надто швидко. Харченко, до речі, про це казав також. А дані про такі пришвидшення складно приховати. Так от: коли відбулася зміна уряду, від міністра енергетики пішла команда - не зупиняти черговий блок при аварії основного мережевого насосу. Це агрегат висотою з двоповерховий будинок, колосальна штука. І його треба спиняти, бо, якщо він зламається серйозно - не буде навіть чим його замінити.
"На добу матимемо 6-4 годин зі світлом"
- Але ж це порушення регламентів?
- Звісно. Я, коли читав, мені мову відібрало. А заради чого такий сильний ризик - щоб новий міністр за 5-10 днів міг показати, що в країні не відмикають електрику? Адже при виведенні цього насосу треба було б спинити 1 або й 2 блоки, виконати регламент і на два-три тижні знову піти у віялові відключення.
- Ваш прогноз на зиму: скільки годин не буде світла у Києві?
- Зима буде складною. На добу буде 6-4 годин зі світлом. І це - лише за умови, що по нас не будуть бити ракетами. Бо якщо битимуть, то тут вже будь-які прогнози не спрацюють. Так от: Харченко каже, що міністр Галущенко не хотів займатися захистом трансформаторних полів поряд з атомними блоками, мовляв, росіяни "не наважаться".
- Досі не наважувалися, жодного удару по АЕС.
- Так, по АЕС не били. Але ж тут мова не про самі АЕС, а про розподільчі мережі на 750 кВА. Ну вдарять, а потім скажуть: ми-ж бо по енергоблоках не б'ємо, в чому питання? - Зупиняйте блоки. Адже по розподільчих мережах наших ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 вони вже били.
- Що буде у випадку, якщо вдарять - і проб'ють?
- Прогнозувати не можна. Але я думаю, якщо вони нам виб'ють бодай одне трансформаторне поле на будь-якому з атомних блоків, будь-де, це викличе каскадну реакцію, і настане блекаут. Справжній, а не те, що цим словом називають у Києві.
"Справжнього блекауту у Києві ще не було"
- А що таке блекаут?
- Те, що називають ним зараз - це як у байці про хлопчика, який кричав "Вовки! Вовки!" А справжні блекаути були у Одесі, в Харкові та Херсоні. Це коли сталося жахливе, з точки зору енергетиків, і в мережі збереглося не 20-30% споживачів (як колись було у Києві), а 0%. Тобто мережа впала повністю.
Що страшніше за все - це не коли відімкнені споживачі, а коли саме джерело "втрачає" споживача. Бо ж як працює система? Я увімкнув перемикач, спалахнуло світло - і саме в цю секунду електрика має бути вироблена. Одразу ж, без затримки! А це значить, енергетики мають постійно прогнозувати споживання.
Так от: коли ТЕЦ-5 чи ТЕЦ-6 втрачає споживача, її захист відмикає саме джерело. Все припиняє роботу. Тоді треба поволі починати процес підйому енергосистеми. А це непросто - бо ж не можна взяти і увімкнути усім світло. Це не робиться рубильником. Відтак, спочатку запускають маленьку турбіну на ТЕЦ на 20 МВт. І десь треба взяти стабільного споживача на ці ж 20 МВт, щоб створити "базу".
- Метро, наприклад?
- Саме так. Чи тролейбусний парк, а ще, може, освітлення вулиць. Це стабільні й "рівні" споживачі, де не буде ривків. Напругу разом з генерацією піднімають ще на 10-15 МВт. Вирівнюють, створюють вже "базу" в 1-2%, маленьку, але стабільну. Шукають далі таких саме "рівних" споживачів. Лікарні, школи та будинки заживлювати ще рано, бо вони "порвуть" систему. От Києву пощастило свого часу, бо там залишилося 22-23% - енергетики їх буквально втримали. І до них вже можна було під'єднуватися.
- Окей, а чому б під час стабілізаційних знеструмлень не залишити маленьку "шпаринку" у вигляді лінії, яка б живила насоси та ліфти в багатоквартирних будинках?
- Справа в роботі самої системи. Щоб передати струм від АЕС до міста з найменшими втратами, вольтаж на лінії ЛЕП має бути дуже високим, 750 кВА. Це 750 тисяч вольт! От вони, а ще - 330 тис та 110 тис вольт, є "магістральними" мережами, лініями, що гудуть на великій висоті. Біля міста відбувається пониження цієї напруги за рахунок трансформатора - це дві котушки різного розміру, що створюють магнітне поле. Так 750 кВА понижується в два рази, до 330 кВА. Далі - один з законів термодинаміки: енергія нікуди не зникає, а лише трансформується. При пониженні трансформатори сильно гріються, і втрачають енергію на цьому. І в них є т.зв. "холостий хід". Далі - трансформатори понижують напругу ще декілька разів, аж до напруги в 400 вольт - це вже трифазний струм, "380 вольт", цифра, до якої ми звикли і що заходить всередину будинку. Так от: ДТЕК вимикає "стодесятки", розподільчі мережі, де напруга "понижується" вже в межах міста.
Якщо ДТЕК залишить такий трансформатор працювати на "одну малесеньку переноску", щоб заживити ліфти чи насоси, то трансформатор на холостому ходу все одно витрачатиме електроенергію - причому 4 мВт. А це еквівалент заживлення восьми повноцінних 25-поверхових будинків! Це нерентабельно: щоб в когось працював ліфт, десь 8 будинків будуть без світла.
- Тобто на лініях, від яких заживлені об'єкти критичної інфраструктури, просто ніколи не відмикаються оці розподільчі мережі з трансформаторами?
- Якось я був свідком, як на якійсь з нарад Київгаз попросив заживити його адмінкорпус, що відповідає за всю газотранспортну систему Києва. Виявилося, що на РП, від якого заживлений саме цей корпус, більше не було жодної критичної інфраструктури. І уявіть: газовикам одразу відповіли - "ми заради ваших 50 кВт споживання тримати 4 мВт не будемо!" - і порадили придбати генератор.
"Великий бізнес вже закуповує власні електростанції"
- Але у Києва є й власна генерація, тими-таки ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 скільки від власних потреб ми зможемо закрити?
- Дуже й дуже небагато, фактично, десь 2-3 години споживання на добу. Власне, Київ, а ще Одеса та Львів входять до переліку міст, де найбільший дефіцит внутрішньої генерації - і є ризик блекауту. Це не рахуючи прифронтові міста, як-от Харків чи Херсон, де інфраструктура вже дуже понівечена.
- Згідно статистики ДТЕК, 25% споживання електроенергії у Києві - на критичній інфраструктурі. Інші 75% - це і промислові, і побутові споживачі, і бізнес. З них 40% - це будинки. Як змінюватиметься цей баланс?
- Цифри умовні, звісно. Взимку критична інфраструктура дійде до 30%, а може, й до 33%. Та й ви розумієте, що до неї не входять, наприклад, поліклініки, ті лікарні, де працюють лікарі вузьких спеціальностей, та й терапевти, сімейні лікарі. Я б, навпаки, додав їх до переліку, та викреслив трохи електрики для житлових будинків - вони можуть і без електрики постояти.
- У Києві ще повно ТРЦ, що споживають скажені обсяги електроенергії.
- Так, бо мають опалюватися - а в них цей процес пов'язаний з кондиціонуванням повітря.
- І у місті є принаймні два ТРЦ, що хваляться закупівлею електроенергії за кордоном. Але ж мегавати не можна просто перенести до них "у відрах", відтак, вони споживають загальну електрику, що призначена для інших споживачів - просто сплачують за неї трошки більше?
- Ви праві, але є нюанси. Перший: взимку ця схема, найімовірніше, не працюватиме. Надто вже великим буде дефіцит, і якщо їх не вимикати - практично все населення лишиться без електрики. А зараз це можливо, бо держава за їхній рахунок намагається дещо знизити навантаження на бюджет (бо вимушена і сама купувати за кордоном задорого, а на внутрішньому ринку продавати дешевше). Другий нюанс - у тому, що продавати абикому закордонні кіловати не можна, лише найбільшим споживачам. Це - мегамаркети, виробничі майданчики, їм багато треба, і трейдерам цікаво з ними працювати.
- Це стимулюватиме закупівлю генераторів?
- Крутіше: електростанцій! Це дешевше для бізнесу, замість платити 10-15 грн/кВт за закордонну електроенергію, будуть платити менше за 13. Плюс держава кредитує по низькій ставці. І вийшло так, що бізнеси вже накупили собі величезну кількість обладнання.
Ще до нинішньої зими багато хто вже встановив собі газопоршньові генератори, СЕС, інвертори, батареї. Мережа "Епіцентр" скупилася велетенськими обсягами в китайців, будуть автономними до літа. В мене навіть питали, чи рентабельно замовляти газотурбінні установки.
- Але ж це великі промислові масштаби?
- Вони ще й шумні. Це як Ту-154 на злеті, в режимі 24/7! Ставити таке в межах міста точно не можна. Але, бачите, бізнес переходить на енергонезалежність, бо без цього він втрачає.
"Турбіни ГЕС у Либіді - це фантастика"
- На початку червня ми писали про екзотичні методи вироблення електрики, що розглядали у КМДА. Це - як сміттєспалювальний завод, так і міні-ГЕС у річці "Либідь", і навіть турбіни у... каналізаційних трубах. Що це за ідеї?
- Це лише ідеї, які висувалися, і вони не працюють. Сміттєспалювальний завод, дійсно, ми розглядаємо. А от малі ГЕС небезпечно ставити у замкнених просторах - вони ж перекриватимуть потік. Та й немає сенсу спочатку штовхати якийсь потік, витрачаючи енергію, а потім ставити на ньому турбіни, аби цю саму енергію отримати.
Щодо Либеді - як ідея, це притомно, але тільки не на цій річці. Це давно вже не ріка, а, по сути, каналізаційний стік. Глибина маленька, і поставити там турбіну - це фантастика. Плюс, річище не чисте, турбіна буде постійно чимось загиджуватись. Це - приблизно як з вітряками, про які постійно йде дискусія...
- До речі, а чому не ставлять їх десь у місті, де є вітер, чи й за містом?
- Всередині забудови в них немає жодного сенсу, адже легенький вітерець, що навіть злегка крутитиме турбіну, не передаватиме їй енергію - візуально ми будемо бачити рух, але енергії в ньому не буде. Необхідна сила вітру, його швидкість.
- Але відносно недалеко від Києва, біля аеропорту Бориспіль таки стоїть така турбіна...
- Значить, вона на відкритій території і з великими лопастями. І там є сильний вітер - аби турбіна бодай щось виробляла, він має дмухати щонайменше зі швидкістю у 8 м/с. Це мінімум!
- А в нас Гідрометцентр вже оголошує штормове попередження при поривах вітру 8-15 метрів на секунду!
- Бо для міста це потужно. Бачте, у Києві погана роза вітрів, надто багато будівель, і вітер вони просто розбивають. Колись у ОСББ на вул. Бажана, 16 встановили п'ять вітряків, і з них дуже погано працював лише один, майже нічого не виробляв. Зрештою їх зняли. Єдине місце у Києві, де це, можливо, матиме зміст - це Вітряні гори, там зона низького тиску. Але якщо хтось надумає - маю застереження: буде постійна ультразвукова вібрація, і, якщо встановити вітряк на будинку, він почне поступово руйнувати поверхню даху. Та й людям буде непросто жити під вітряком, принаймні, без техповерху.
Скільки насправді коштує електроенергія, і в чому полягає "схема" ТРЦ з закупівлею за кордоном
Нагадаємо, що в Україні з 1 червня підвищено тарифи на електроенергію для бізнесу. Водночас можливе і зростання у платіжках для населення, хоча цей непопулярний крок в уряді Дениса Шмигаля максимально відкладали. Інформатор розібрався в тому, скільки насправді коштує електроенергія в Україні і чому це більше за те, що сплачує населення.
Також ми пояснювали, у чому полягає схема із закупівлею електроенергії "за кордоном" з боку столичних ТРЦ. Експерти називають такий підхід, м'яко кажучи, нісенітницею: те, що могло здатися полегшенням роботи енергосистеми України, насправді є елементом маніпуляції, адже об'єднана енергетична система України не передбачає жодного "окремого кабелю" для ТРЦ.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
