Паркан розбрату на Великій Васильківській: зупиняти машини, але не враховувати людей

У Києві досі використовують старі інфраструктурні рішення, які мали б зробити місто безпечнішим, але натомість викликають незручності та роздратування. Одне з таких - металева огорожа на Великій Васильківській, встановлена для боротьби з хаотичним паркуванням і переходами в недозволених місцях. Нині паркан став причиною нової хвилі критики, зокрема через те, як ускладнилося пересування пішоходів та людей на інвалідних візках.

Киянин Дмитро Макагон оприлюднив у соцмережах фото металевої огорожі, встановленої вздовж парковки на Великій Васильківській, навпроти Палацу “Україна”. За його словами, водії змушені виходити з авто прямо на чотирисмугову проїжджу частину й долати десятки метрів, аби потрапити на тротуар.При цьому такі паркани не мають відношення до безпеки, легко ламаються при зіткненні й лише слугують приводом для неефективного витрачання бюджетних коштів.

Паркан виявився “не простим”: до обговорення долучились десятки містян з різними поглядами. Хтось вважає, що огорожа справді створює небезпеку для пішоходів, а особливо - для людей з інвалідністю, які мають виїжджати на колясках на проїжджу частину в пошуках спеціального місця для паркування. Інші наголошують, що саме такі бар’єри стримують хаотичне паркування на тротуарах і врятували не одне життя любителів перебігати небезпечну вулицю де захотілося.

Дисципліновані пішоходи вважають, парка необхідний, мовляв, як тільки його приберуть, тротуар буде заставлений автівками. Крім того, дорогі сучасні стовпчики або ламають, або спилюють вночі, тому єдиним ефективним бар’єром залишається залізний паркан. Люди погоджуються, що такий спосіб недосконалий, але іншого рішення поки не видно.

Втім, інші користувачі звертають увагу на те, що огорожа унеможливлює безпечний вихід з машини на тротуар. Адже водій на інвалідному візку просто не зможе скористатись паркомісцем, яке нібито призначене саме для таких випадків. Безбарʼєрних з’їздів або спеціальних проходів у паркані, звісно,не передбачено.

До речі, кияни згадують, що спочатку паркан поставили як бар’єр між пішоходами та небезпечною дорогою, а вже потім - нанесли розмітку для парковки. До цього автівки стояли безпосередньо на тротуарі, повністю перекриваючи прохід.

Особливо допитливі навіть знайшли рішення КМДА щодо встановлення паркану. Виявляється,такі огорожі встановили ще до Євро-2012. Велику Васильківську тоді зробили односторонньою магістраллю безперервного руху. В рамках підготовки до футбольного чемпіонату УЄФА було вирішено закрити вільний доступ пішоходів до проїжджої частини.

Аналогічні металеві огорожі встановили на Жилянській, Саксаганського, Басейній, Антоновича та бульварі Лесі Українки. Усі ці вулиці увійшли до так званого “протокольного маршруту” - зони підвищеної безпеки навколо стадіону. Паркани були не про транспорт, а про пішоходів - точніше, щоб вони не перебігали дороги в небезпечних місцях.

Втім, нині не всі згодні з таким підходом. Пропонують зробити додаткові наземні переходи там, де зараз пішоходи просто змушені шукати прогалини в паркані. Мовляв, це зменшило б спокусу перебігати чотири смуги і не створювало б проблем водіям, які виходять із припаркованих авто.

Крім критики самого рішення, лунають і закиди в бік міської влади. Коментатори припускають, що встановлення таких парканів - не що інше, як спосіб освоїти бюджетні кошти без реального ефекту. Особливе обурення викликає те, що на інвалідних паркомісцях немає жодної доступної інфраструктури для виходу з авто.

Згадують і комунальне підприємство ШЕУ Голосіївського району, яке, ймовірно, відповідало за встановлення паркану. Деякі користувачі прямо звертаються до чиновників з питанням: скільки коштувала така “безпека”? І чому за ці гроші не можна було облаштувати нормальні переходи або хоча б залишити прохід до тротуару?

Кияни самотужки ставлять обмежувачі у дворах, щоб зупинити хаос із паркуванням

Інформатор розповідав, що мешканці різних районів власними силами почали встановлювати напівсфери у дворах. Те, що починалося з гучних планів столичної влади розчистити двори від запаркованих автівок, закінчилося тим, що ініціативу втілюють самі мешканці. Ідея встановити обмежувачі у вигляді бетонних конусів, болардів-напівсфер й стовпчиків за перші 4 місяці втілилася лише у визначення чотирьох адрес для “пілотного проєкту”, а потім взагалі заглохла. Проте нині у дворах Києва з’являються самостійно встановлені мешканцями обмежувачі.

Також раніше Інформатор писав, що кияни збирають підписи за узаконення "проблемних" парковок біля житлових будинків. Пропонують такий механізм: місця для паркування транспортних засобів мають бути легалізовані, якщо три чверті мешканців не проти такої ініціативи. Ціну для власників пропонують встановити економічно обґрунтовану, у тому числі й на тривалі періоди (квартал), і обіцяють, що це приноситиме місту чималі прибутки.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Золотий ключик для паркування: біля Бесарабки в Києві виявили елітну автостоянку на пішохідній зоні
• Скарги замість шопінгу: клієнти фітнес-клубу у ТРЦ Retroville вимагають повернути безкоштовну парковку
• У Києві впорядкують території з обмеженим в’їздом: готують масову інвентаризацію болардів
• У Голосіївському районі Києва парковка тишком-нишком поглинула зелену зону