Столиця готується до наступної зими, розбудовує резервні системи теплопостачання та очікує фінансової підтримки від уряду
У четвер, 14 травня 2026 року, стало відомо, що Київрада ініціює виділення понад 9 млрд грн на реалізацію заходів з енергостійкості столиці та підготовку до наступного опалювального сезону. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко. Частину коштів спрямують на закупівлю тепло-технічного обладнання та розвиток резервних систем теплопостачання. Також місто звернеться до Кабміну та Верховної Ради щодо фінансової підтримки масштабного плану енергетичної стійкості.
За словами Віталія Кличка, сьогодні Київрада має ухвалити рішення про додаткове фінансування заходів енергостійкості столиці. Загалом ідеться про понад 9 млрд грн, з яких 1 млрд 250 млн грн планують передати Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України.
“Сьогодні Київрада має ухвалити рішення та спрямувати ще понад 9 млрд грн на підготовку до наступної зими та заходи плану енергостійкості столиці. З них із бюджету міста виділять 1 млрд 250 млн грн Державному Агентству відновлення та розвитку інфраструктури України. На закупівлю тепло-технічного обладнання для побудови резервної системи теплопостачання”, - заявив мер Києва.
Кошти планують використати на відновлення енергооб’єктів, пошкоджених внаслідок російських обстрілів, встановлення інженерного захисту, розвиток розподіленої когенерації, а також посилення стійкості систем водопостачання та водовідведення. Кличко також наголосив, що місто вже реалізує масштабні програми енергетичної автономності житлового фонду.
“Майже дві тисячі житлових будинків вже стали енергонезалежними завдяки міським програмам підтримки й співфінансування. Зазначу, що стратегію підвищення енергостійкості Києва підтримали міжнародні партнери. Зокрема, нещодавно ми підписали угоду з ЄБРР для подальшого отримання фінансування на ці заходи”, - повідомив він.
За словами мера, Київ уже має домовленості з урядом щодо реалізації плану енергостійкості, загальна вартість якого може сягнути близько 30 млрд грн. Очікується, що фінансування здійснюватиметься у пропорції 50 на 50 - коштом міста та держави. Окремо столична влада винесе на розгляд Київради офіційне звернення до Кабінету Міністрів та Верховної Ради щодо фінансової й ресурсної підтримки цих заходів.
“Столиця робить великий крок і шукає всі можливості, щоб забезпечити кошти для заходів плану стійкості. Очікуємо паритетної позиції з боку держави та її фінансової участі”, - підкреслив Кличко.
Мер також нагадав, що концепцію розподіленої когенерації Київ розробив та затвердив першим серед українських міст навесні 2024 року.
“І хотів би нагадати, що частина проєктів, про які ми говоримо, насправді - не нові. В тому чи іншому вигляді Київ втілював план, який мав минулі роки повномасштабної війни. Відновлюючи пошкоджене ворогом обладнання, обʼєкти, закуповуючи обладнання, створюючи більш стійкі технічні рішення”, - підсумував мер.
У житловій багатоповерхівці, знищеній у ніч на четвер, 14 травня 2026 року, внаслідок комбінованої атаки на Київ, зруйновані 18 квартир. Станом на ранок четверга триває пошук людей під завалами: вірогідність, що мешканці будинку не пішли в укриття, є достатньо високою, каже міський голова столиці, Віталій Кличко. У районах розгорнули штаби для надання містянам меддопомоги. Про жахливі наслідки атаки на Київ у ніч на 14 травня 2026 року розповів Віталій Кличко, що прибув на місце трагедії у Дарницькому районі Києва.
Раніше Інформатор писав, що Кличко обговорив підтримку українських громад із генсеком CEMR. У вівторок, 12 травня 2026 року, представники міської влади провели зустріч із генеральним секретарем Ради європейських муніципалітетів та регіонів Фабріціо Россі. Під час переговорів сторони обговорили співпрацю між Радою та Асоціаціацією міст України, а також підтримку українських громад під час війни. Окрему увагу приділили гуманітарній допомозі та міжнародній підтримці українських муніципалітетів. Зустріч відбулася у столичній мерії.