Місто централізує облік і управління захисними стовпчиками, які блокують заїзд авто на тротуари, у двори та до об’єктів критичної інфраструктури
Київ намагається приборкати хаос на вулицях - і для цього взявся за боларди. Хронічне порушення правил паркування загрожує безпеці мешканців, і особливо відчутно це стало під час війни, коли автівки регулярно блокують проїзд рятувальникам чи швидким, а час йде на хвилини. Тепер міськрада ухвалила проєкт рішення, що має перетворити захисні стовпчики на елемент системного управління міським простором.
Щоб нарешті розібратися, скільки в місті таких обмежувачів, і в якому вони стані, Київ затіяв велике “переписування” болардів. Це невисокі металеві стовпчики, які не дають авто заїжджати туди, де їм не місце: на тротуари, пішохідні зони, у внутрішні двори чи до будівель. У столиці їх ставлять десятиліттями, але досі без єдиної системи: хто де встановив, кому належать, хто має обслуговувати - неясно.
Тепер ситуацію вирішили змінити. Згідно з проєктом рішення, опублікованим на сайті Київради, КП “Київтранспарксервіс” зобов’язано впродовж трьох місяців провести повну інвентаризацію всіх обмежувальних конструкцій, які перебувають на балансі комунальних підприємств. Після цього боларди централізовано передадуть на баланс “Київтранспарксервісу”, аби місто мало єдиний контроль над їхнім розміщенням, станом і справністю.
Але йдеться не лише про облік. Рішення передбачає створення єдиної цифрової системи управління болардами. Її обслуговуватимуть КП “Інформатика” та “Київтранспарксервіс”. Система дозволить дистанційно керувати автоматичними болардами - з підключенням до міського дата-центру, програмним адмініструванням і технічним моніторингом. Фактично, це перетворює розрізнені стовпчики на частину інфраструктури безпеки міста.
Це критично важливо для Києва, який живе в умовах постійної загрози. Заблоковані двори чи перекриті в’їзди - це не просто незручність, у момент прильоту або пожежі згаяна хвилина для швидкої чи рятувальників - це людське життя. Боларди мають забезпечити контрольований доступ, не заважаючи спецтранспорту й дозволяючи оперативне реагування.
Сучасні боларди бувають різні. Є автоматичні, що висуваються з землі й зникають на рівні покриття. Такі працюють натисканням кнопки, мають гідравлічний механізм, витримують зіткнення з вантажівкою і оснащені світловими індикаторами. Є й фіксовані - це звичні металеві стовпчики, які встановлюються стаціонарно.
Але головне - не тип, а логіка використання. Боларди мають блокувати авто, але не заважати пішоходам, візкам чи велосипедам, як це відбувається в європейських містах. В Києві ж досі звичний краєвид - три ряди машин на тротуарі. Тепер місто має шанс змінити ситуацію системно. Якщо рішення буде реалізоване в повному обсязі, Київ отримає не просто впорядковані боларди, а повноцінну інфраструктуру керованого доступу. Але поки проєкт рішення перебуває на розгляді комісій - з питань транспорту, зв’язку та реклами і з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою.
Як повідомляв Інформатор, поки міська та військова адміністрації звинувачують одна одну в бездіяльності, рятувальникам доводиться тягнути гідранти від дороги для гасіння пожеж. Тому столичні активісти пропонують штрафувати за хаотичне паркування, адже іншого виходу немає.
Також ми писали, що очільник КМВА Тимур Ткаченко наприкінці липня розкритикував підлеглих Кличка за те, що вони мляво реалізують ініціативу голови КМВА чотиримісячної давності. У березні він перейнявся хаотичними паркуваннями у дворах та проблемами, які виникають через це в екстрених служб, і оголосив старт розчистки дворів житлових багатоповерхівок від запаркованих там автівок. Починалося все масштабно та обнадійливо, та за чотири місяці звелося до визначення аж чотирьох адрес, де колись зроблять розмітку та встановлять антипаркувальні стовпчики.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.