Нахіба це одоробло в центрі: кияни повстали проти будівництва храму-монстра на Жилянській
Кияни роздратовані зведенням Свято-Троїцького храму та споруди "Просвітницького центру" УПЦ у Києві: не влаштовує російський стиль, архітектурні рішення та невідповідність історичній будівлі
Кияни роздратовані фактом будівництва Свято-Троїцького храму та споруди "Просвітницького центру" УПЦ на перетині вул. Жилянської та Шота Руставелі у самісінькому центрі Києва. Причому невдоволення викликає як сам факт зведення (втім, зрештою, храм на цьому місці дійсно був - до 1962 року), так і архітектура споруди, і її належність до "російського" православного стилю. Також дратує те, що храм будується вже протягом 10 років - і прямо навпроти ліцею №145, а будівельний майданчик явно не додає учням наснаги у навчанні.
Свіжими світлинами з будмайданчика поділився киянин Олександр Біленький у одному зі столичних пабліків у Facebook, "Фотозагадки Києва з минулого". За добу публікація набрала більше сотні гнівних коментарів - характерно, що на захист споруди висловилося менше 10% від дописувачів, а переважна більшість пише про жахливі архітектурні рішення споруди, її неспорідненість з довколишніми будівлями (втім, цей аргумент є несуттєвим - поряд з храмом після радянських архітекторів утворилася еклектична мішанина з дореволюційних будинків та "панельок") та належність до "російського" православного стилю.
У коментарях кияни не стримують свого "захоплення" об'єктом. "Це не про Бога, а про бізнес-центр: ганьба тим, хто затверджував", - пише Роман Завгородний. "Нахіба це одоробло в центрі міста?" - висловлює невдоволення Nick Malinovsky. "Зупинити будівництво та перепрофілювати призначення будинку. Бо це - експансія на культурному рівні", - зазначає у коментарі Marina Bast.
Зазначимо, що на храм ще декілька років тому звертав увагу Микола Томенко - екс-нардеп та автор проєктів, спрямованих на охорону та збереження культурної спадщини. Він зазначав, що будівництво на цій ділянці стало можливим під приводом "відновлення старого храму". Дозволи від КМДА і рішення Київради отримали ще 2002 року - і нове будівництво тут дійсно допустиме, "але зі збереженням основних прийомів, характерних для історичної забудови та традиційного історичного середовища пам'яток". Також зазначимо, що одним з головних спонсорів будівництва Свято-Троїцького храму і "Просвітницького центру" вважають олігарха Вадима Новінського.
Наскільки ж новий храм відповідає зовнішньо старому, історичному виду Троїцької церкви, можна судити зі світлин. Нинішня споруда "Просвітницького центру" УПЦ є монолітною, помпезною та має непропорційно маленькі вікна при великому цегляному фасаді. Башні самого храму виконані не в українському стилі, з суцільним покриттям сусальним золотом, а у "неовізантійському", що з'явився у Російській імперії в середині ХІХ ст., і мають форму цибулі, що також характерно для російських церков.
Зазначимо, що це зовсім не схоже на історичну забудову - Троїцьку церкву 1856-1859 рр., що була зведена тут за проєктом архітектора Павла Спарро. У 1962 році радянська влада під приводом реконструкції Великої Васильківської вулиці вирішила її знести. При цьому на сайті Свято-Троїцького храму запевняють, що будівництво на Жилянській, 4 – це нібито "історична відбудова" церкви, яка 300 років тому існувала неподалік Софійського монастиря. У 1858 році будівлю начебто перенесли на ріг вулиць Жилянської та Васильківської. І навіть подають світлину древнього храму, але архівні фото та сучасний вигляд не збігаються.
Усі храми УПЦ столиці перевірять на наявність документів: "самозахоплені" території від споруд звільнятимуть
Нагадаємо, Київрада прийняла рішення про перевірку усіх "самозахоплених" територій громадою УПЦ Києва. У разі, якщо виявиться, що немає документів на землевідведення, чи на побудову споруди, - каплички та церкви будуть зносити. При цьому, за словами депутата Київради Андрія Вітренка, у київської влади стане політичної волі для цього: церкві запропонують самій демонтувати споруди, а якщо та відмовиться - їх знесуть коштом міста, а витрати все одно покладуть на релігійну громаду.
Інформатор також розповідав про механізм, у який будуть перевіряти документи. Департамент земресурсів КМДА має у тримісячний термін провести позапланову перевірку наявності договорів оренди чи іншого права користування ділянками. У проєкті, доречі, застосовано евфемізм "релігійні організації, керівний центр яких знаходиться в державі-агресорі". Отримавши матеріали цих актів обстеження, Департамент містобудування та архітектури має у такий саме строк перевірити наявність дозвільних документів на розміщення/будівництво храмів. Ми навіть назвали декілька капличок та церков, у яких ймовірно немає дозвільних документів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
