Без Воскресіння Господнього та Божої Матері: у Києві УПЦ змусять розібрати храми і каплички на самозахоплених ділянках

У Києві визріває рішення про наведення ладу з релігійними спорудами. Йдеться про проєкт рішення, що міськрада може розглянути на одному з найближчих засідань – депутати хочуть зобов’язати УПЦ залишити усі ділянки землі у Києві, що було самовільно зайнято її релігійними спорудами. На дослідницькі роботи та пошук документів на храми й каплички дадуть півроку. Далі – знесення усіх споруд без належної документації. Причому у разі відмови Київської митрополії будівлі все одно демонтують, але УПЦ змусять за ці роботи заплатити. Інформатор дослідив деякі храми зі списку, що було надано Київраді, і дійшов висновку: юристам церкви буде невпереливки, бо з документацією – особливо на старі храми – повний безлад.

Документи шукатимуть півроку

Згідно з проєктом постанови, Департамент земресурсів КМДА має у тримісячний термін провести позапланову перевірку наявності договорів оренди чи іншого права користування ділянками, на яких розташовано храми чи інші споруди УПЦ. У проєкті, доречі, застосовано евфемізм "релігійні організації, керівний центр яких знаходиться в державі-агресорі". Отримавши матеріали цих актів обстеження, Департамент містобудування та архітектури має у такий саме строк перевірити наявність дозвільних документів на розміщення/будівництво храмів, їхнє введення в експлуатацію чи оформлення права власності. За місяць чиновники звітуватимуть перед КМДА.

"В разі виявлення за результатами перевірок фактів використання земельних ділянок... без укладених договорів оренди чи іншого оформленого права користування без належних дозвільних документів, вважати такі земельні ділянки самовільно зайнятими та забудованими", - йдеться у проєкті рішення Київміськради.

Це потягне за собою юридичні наслідки. По-перше, буде розраховано суму збитків для бюджету Києва від самовільної забудови. По-друге, правопорушників, в даному випадку Київську митрополію УПЦ, притягнуть до відповідальності (у Кримінальному кодексі України це ст.197-1, де йдеться про чималі штрафи або арешт до півроку). По-третє, йтиметься про демонтаж споруд, себто храмів, на таких самовільно захоплених ділянках.

"В разі відмови осіб, які здійснили незаконне самовільне розміщення та/або будівництво будівель або споруд за власний рахунок, забезпечити здійснення такого демонтажу та/або знесення за рахунок коштів бюджету м. Києва з подальшим відшкодуванням його вартості зазначеними особами", - мовиться у проєкті рішення.

Дозвільні папери мають одиниці

До проєкту додається додаток з 74 храмами та капличками, що було побудовано у Києві УПЦ за роки незалежності або отримано у "спадок" (наприклад, деякі споруди біля Києво-Печерської лаври). Відтак, на усі дії міські департаменти отримають піврічний термін, по сплиненню якого УПЦ матиме залишити і знести усі споруди, що було зведено без відповідних документів. Інформатор перевірив деякі храми з цього списку на предмет наявності рішень Київської міськради попередніх каденцій про землевідведення (чи бодай згадки про їхню побудову). Спойлер: таких рішень майже не було.

Частина храмів зі списку одразу має «бронь» від знесення, оскільки знаходиться на території адмінбудівель, наприклад, Свято-Богоявленський храм при Національній академії Внутрішніх справ на вул. Святослава Хороброго, 9. Вони мають природній захист. Деякі, як Храм Воскресіння Словущого, - на комунальних територіях (ця конкретно капличка, споруджена 2008 року, - на території Байкового кладовища, прямо поруч з колумбарієм, над бетонною "стіною пам'яті"). Знайти документи про відведення землі для цього об'єкту також не вдалося.

Так само немає у відкритому доступі й документів про відведення землі під будівництво Храму Всіх Святих на вул. Крайній, 6. Тут знаходиться Лісове кладовище, найбільше у Києві (саме тут зараз найчастіше проходить поховання). Простенький зруб тут було встановлено у 2008 році, поряд з ним розмістили гранітну скульптуру, "що символізує скорботу", як вказано на сайті Київської митрополії. Втім, церкви, каплички та храми, що знаходяться на території кладовищ, можуть знаходитись у їхніх детальних планах територій (ДПТ) – відтак, розглядати ситуацію треба у кожному конкретному випадку.

Чимала кількість храмів УПЦ знаходиться біля міських клінік, лікарень тощо. Ми перевірили один такий, Храм 40 Мучеників Севастійських на вул. Івана Крамського, 21, що біля Київської міської клінічної лікарні №5 на Святошині (насправді, мова про невелику дерев'яну капличку). Навіть на деяких картах на місці, де має бути храм, значаться зелені насадження. На сайті київської митрополії зазначено, що зрубний однобанний храм було споруджено тут 2004-го, через рік тут було облаштовано відкриту дерев’яну каплицю на честь вмч. Пантелеймона Цілителя, а також заплановано "будівництво великого храму". Землевідведення під нього не здійснювалося – втім, є варіант, що дані про це зберігаються десь на паперових носіях. Для подібних споруд також можуть діяти дозвільні документи комунальних закладів.

Становище яких храмів та парафій буде найгіршим

Невпереливки може бути маленьким капличкам, що встановлені були біля доріг, у центрі зелених масивів тощо. До прикладу, Храм Введення Божої Матері на просп. Глушкова, 17А знаходиться за тією ж адресою, що і школа №269. Територіально він розміщений на транспортному п'ятачку прямо навпроти навчального закладу. Цікаво, що на сайті Київської митрополії УПЦ вказано, що цей храм є "першим і поки єдиним обиденним, тобто побудованним 2008 року за одну добу (дослівно "об один день"). Якщо виявиться, що він ще й був побудований без дозвільних документів, цікаво, чи зможуть віряни так саме швидко його й розібрати.

Проблемним може бути і цегляний однобанний Храм на честь Воскресіння Христового на вул. Райдужній, 4А. Сюди ходять парафіяни з навколишніх житлових масивів - Райдужного та Воскресенки. Споруду було збудовано у 1999-2000 роках, а знайти згадки про відведення землі під цей храм Інформатору у відкритих джерелах також не вдалося. Втім, щодо храмів, побудованих на зелених насадженнях, є невелике уточнення: станом на грудень 2011 року норми ДБН не забороняли розміщення таких об'єктів у зоні зелених насаджень загального користування. Про це, зокрема, йдеться у випадку з Кафедральним Собором УПЦ, що знаходиться, фактично, у міському парку за адресою Залізничне шосе, 3. В додатках до Генплану за 2011-й рік якраз значилося, що будівництво храму "не заборонено" нормами ДБН.

У Лаврі досі заблоковано три корпуси: що відбувається і чи буде виселення

Нагадаємо, днями Інформатор робив репортаж з-під Києво-Печерської лаври. Там наразі тихо, ченці, що забарикадувалися всередині, або зовсім не виходять назовні, або роблять це непомітно. Віряни, що чатують біля входу до Нижньої лаври, розповідають, що кордон поліції став значно меншим, і впівголоса обговорюють плани щодо остаточного виселення ченців.

А напередодні директорка департаменту культурної спадщини Мінкультури та інформполітики Мар'яна Томин повідомляла, що у Києво-Печерській лаврі три об'єкти досі залишаються заблокованими. Вочевидь, йдеться про монахів та вірян УПЦ, що відмовляються залишати обитель.