Лінія Мажино чи Стіна Яценюка: якими фортифікаціями готуються спиняти ворога на Київщині

На Київщині стурбовані ходом будівництва фортифікаційних споруд. Народна депутатка від півночі області, Ольга Василевська-Смаглюк, вважає, що розпорядники коштів, виділених на цю справу, є надто дрібними та в своєму житті не розподіляли нічого більш значущого, ніж сміттєвоз. А очільник КОВА розповідає про те, що фортифікації перевіряються всіма можливими держорганами (СБУ, ДБР, НАБУ) - та, втім, не каже, наскільки надійними будуть захисні споруди.

Чи прорвали фортифікації на Харківщині

Підставою для стурбованості стало просунення ворога у Харківській області. Ряд військових, діючих та колишніх, зробили заяви про те, що з тих чи інших причин першу лінію оборони на північ від Харкова не було обладнано. Нібито саме через це російські війська змогли легко перетнути кордон та заглибитись на територію України.

"З тих чи інших причин, перші лінії оборони у напрямку Липців - селище Стрілецьке і ще три населені пункти - не були обладнані, тому ворог їх легко захопив, і просувається далі", - сказав у одному з інтерв'ю генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.

Олії у вогонь додала й публікація від фахівців-антикорупціонерів. Голова центру "Межа" Мартина Богуславець зазначила у своєму дописі на "УП", що Харківська ОВА, ймовірно, платила мільйони гривень фірмам з ознаками фіктивності. Це вчергове збурило громадськість: "крадуть, та ще й на обороні".

Але ж ще 19 грудня 2023-го Володимир Зеленський відзвітував, що Україна готова до оборони на Харківщині, і армія РФ "має це бачити". А 22 числа у Офісі президента зазначили, що фортифікації там готові на 98%. Як розповів керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко, споруди там дійсно підготували - проте не біля самого кордону.

"Маніпуляцій на цій темі дуже багато - ДЗОТи та інші оборонні рубежі безпосередньо на смузі кордону з ворогом будувати неможливо, бо вся техніка та інженери просто знищувалися б ворогом, його дронами та артилерією. Лінії оборони на Харківщині є, їх декілька - і вони дуже надійні", - сказав днями Коваленко.

Що відбувається з обороною Київської області

А от питання про те, що відбувається нині з аналогічними фортифікаціями на Київщині, підняла нардепка Ольга Василевська-Смаглюк. Каже: підставою стала цікавість її виборців (депутатка обралася на мажоритарному окрузі, що на півночі регіону). На будівництво споруд Кабмін виділив більше 17 млрд грн, а Київська обласна держадміністрація чомусь обрала дивний підхід - розпорядником коштів визначено не її саму, а Вишгородську РДА.

"З часів адмінреформи вишгородські районні депутати нічого дорожчого за сміттєвоз не розподіляли. Тож сотні мільйонів на фортифікації, які треба було прийняти, проголосувавши відповідні рішення, змогли підняти на ноги навіть цього "мерця", - пише депутатка у соцмережах.

Особливий інтерес, каже, проявили місцеві депутати-забудовники. А от у КОДА не поспішають звітувати про стан фортифікацій та хід будівництва - принаймні, у відповіді на депутатський запит, що надсилала Василевська-Смаглюк, її очільник Руслан Кравченко відповів досить неконкретно. Втім, у середу, 15 травня, він опублікував пост на Facebook, де виклав своє бачення процесу.

"Використання державних коштів на будівництво споруд постійно перевіряють СБУ, ДБР та НАБУ. В рамках перевірок Київська ОВА надає правоохоронцям усі необхідні документи та доступ до об'єктів будівництва. Забезпечення прозорості та підзвітності всіх етапів – моя принципова позиція", - зазначив він, додавши, що за будівництвом також стежать представники Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (вони ж, каже, перевіряли і проєктно-кошторисну документацію).

Цікаво, що Інформатор знайшов декілька великих державних закупівель, у яких йдеться про будівництво фортифікацій. Зокрема, на Волині на це витратять 44 млн грн (усі подробиці засекречені, навіть назву постачальника закрили формулюванням "оборонний постачальник №88888888"). Харківська ОДА завершила закупівлю ціною 35,3 млн грн 28 лютого. Сумська, останньою, 8 травня замовила влаштування систем невибухових загороджень.

А що ж Київщина? Тут ситуація цікавіше. Влада Києва замовила будівництво оборонних пунктів на 114 млн грн. Причому йшлося про оборонні споруди у самій столиці в кількості 7 штук (жодних даних про адреси укріплень та їхні конструктивні подробиці не оприлюднено, відомо лише, що вони мають бути зведені до квітня 2024 року). Будуватимуть їх генпідрядні фірми "БК "Аскон", "БК "Прайд", "Дженерал Технолоджі", "І.Б.К.Девелопмент". А от у області будівництво фортифікацій розбили на невеликі замовлення: той же Вишгород, про який пише Василевська-Смаглюк, окремо захищає високовольтні підстанції, окремо - робить інші закупівлі.

Як розповідав виданню "Заборона" військовий експерт Олександр Коваленко, українці будують на півночі, у т.ч. на Київщині, потужні укріплення на зразок тих, що робили на півдні країни росіяни. При цьому вони діляться на три лінії: перша - "передпілля" (до 5 км, має мінні, фугасні загородження, "зуби дракона" та інші заховані об'єкти); друга - основна (15 км - залізобетонні, гранітні оборонні точки, опорні пункти, окопи тощо); третя - тилова (стратегічні резерви, додаткові споруди, командні та логістичні пункти).

"За класичним формулюванням, у нас будують три лінії оборони. Якими вони вийдуть насправді, ніхто не скаже. Можна припустити, що в дечому будуть схожими на російські. Коли 2023 року українські війська розпочали наступальні дії в Запорізькій області, вони стикнулися з дуже гіпертрофованою першою лінією ворога. На один квадратний метр території було приблизно до п’яти мін – як протитанкових, так і протипіхотних. Такого не було ще з часів Другої світової війни. Тому ми зараз використовуємо дуже схожі техніки", - казав експерт.

Про Київ як "рятувальний човен" та 1000 км оборонних споруд за містом

Нагадаємо, напочатку березня Інформатор писав, що Київ залишається пріоритетною ціллю для російських окупантів. Відтак, навколо столиці створили декілька рубежів оборони протяжністю близько тисячі кілометрів. А перший рубіж Києва розташований досить далеко від столиці.

Також ми подавали точку зору видання Politico на оборону української столиці. Київ став "рятівним човном" для людей, що тікають від російських ракетних атак. Міжнародна організація з міграції ООН оцінює кількість тимчасово переміщених осіб, що осіли в українській столиці та її околицях, у 600 тисяч. Цього вдалося досягти завдяки створенню міцної протиповітряної оборони довкола міста.