Кияни в заручниках будівельних норм чи мера-формаліста: чому Кличко відмовляється будувати вуличні укриття

За більше, ніж рік з моменту, коли Віталій Кличко був змушений виправдовуватись через відсутність бетонних чи металевих укриттів на людних перехрестях у Києві та зупинках громадського транспорту, питання про початок встановлення таких сховків не зрушилося з місця. Влітку 2023-го міський голова відповів, що такі швидкі укриття у столиці не будують, бо нібито відсутні державні будівельні норми щодо таких споруд. Втім, це не завадило прифронтовим містам - Дніпру та Харкову - збудувати в себе мережу укриттів, що дійсно рятують життя.

Вони дійсно рятують життя

Актуальність проблеми підкреслює ранкова комбінована атака РФ на Дніпро у середу, 3 липня. Там, зазначимо, пошкоджено ТЦ, лікарню, магазини, відділення реанімації дитячої лікарні. Під час атаки загинуло п'ятеро містян, а ще 34 людини - постраждали. Але лік загиблих міг бути й більшим: багато життів вдалося врятувати завдяки звичайним для Дніпра вуличним бетонним укриттям.

"Дякую тим людям, що встановили бетонні укриття по всьому Дніпру та підтримують в них чистоту й порядок! Так сьогодні сказала моя мама. Вранішні вибухи застали її на ринку. І завдяки такому укриттю люди змогли перечекати небезпеку під відносним захистом. А це дуже важливо", - пише у Facebook журналістка з Дніпра Ольга Палій.

Вуличні укриття з бетону встановлюють у Дніпрі та Харкові - обидва міста наближені до лінії фронту, обидва періодично стають об'єктами ракетних атак з боку агресорів. У Києві ж міський голова опирається необхідності встановлення таких укриттів. Офіційна позиція Кличка: держава винувата, бо вона не розробила державні будівельні норми (ДБН-и) для зведення таких споруд.

"ДБН-ів немає. Навіть тимчасове укриття, яке ми зараз готові закупити, бетонне укриття, яке вже поставили, повинно мати чітко визначені міністерствами ДБНи. Для того, щоб, не дай Боже, щось не сталося, і воно не витримало удар, не було питань, а чому ви встановили укриття, яке насправді не захистило людей? На сьогоднішній день ми звернулися і чекаємо, для того, щоб нам погодили ДБНи, щоб ці укриття відповідали стандартам. Не можна поставити сарайчик, назвати укриттям – потім люди, не дай Бог, загинуть і будуть питання – чому", – сказав Віталій Кличко виданню "Лівий берег" рівно рік тому.

Відтоді у Києві подібні укриття не встановлювали. Натомість завершили роботи із облаштування відпочинкової зони на Оболонському острові та добудували міст-хвилю, майже довели до завершення роботи на шляхопроводі над вул. Богатирською на перетині з Північною, починають нові об'єкти. А під час повітряних тривог у місті продовжують зупиняти рух громадського транспорту, висаджуючи пасажирів просто на зупинках із скляними павільйонами. Відтак, трагедія може статись будь-якої миті, і єдиним поясненням Кличка про те, чому він не зміг захистити містян, буде відсутність ДБНів.

Які є незвичні проєкти укриттів, що б задовольнили Кличка

Зазначимо: якщо для Віталія Кличка так вже важливі ДБНи (тобто укриття не можна робити дуже простим, як у Дніпрі чи Харкові - раптом хтось загине, а йому відповідати), то є й більш цікаві проєкти. Так, у Дніпрі роблять та встановлюють бетонні модулі "DOT", розроблені ще напочатку великої війни, у 2022-му. Тепер вони вже стали частиною міського ландшафту, як і укриття інших моделей. Всередині можуть отримати прихисток до 4 осіб, там є де присісти і навіть прилягти в очікуванні на скасування повітряної тривоги. Такі укриття виробляють за 5-6 днів.

А є й пропозиції про створення вуличних укриттів без застосування бетону. Так, Завод енергетичного обладнання "ДАН" (входить до ГК "Теплоенерго") днями представив свій проєкт шидкоспоруджуваних збірних металевих гофрованих укриттів. Вони можуть встановлюватись як на комерційних об'єктах, так і деінде на об'єктах цивільної інфраструктури - у школах, садочках, чи просто на людних перехрестях.

"Основна їх перевага полягає у виготовленні з гофрованого металу високої міцності з гідроізоляцією мембраною. На відміну від залізобетонних споруд, наше виробництво забезпечує високу міцність та довговічність, і навіть при прямому попаданні снаряду не допускає ураження людей уламками бетону", - зазначає виробник.

Крім того, такі укриття можна устаткувати фільтрувально-вентиляційними установками, що захищатимуть населення при ядерному ураженні. Щоправда, завод ще не налагодив справді швидкі темпи виробництва таких укриттів: створення однієї конструкції потребуватиме 6-7 тижнів, а на монтаж піде ще 5-6 днів.

У Києві є власні унікальні розробки - "Капсули життя" для встановлення у квартирах

Нагадаємо, київські інженери вже мають власні розробки міні-укриттів "на кожен день". Так, ще напочатку січня 2024-го місцевий розробник Сергій Захарін запропонував свій варіант невеликого укриття, "Капсули життя". Це модульна конструкція, що рятуватиме життя від наслідків ракетних обстрілів. Його можна встановлювати і в звичайних квартирах, у офісах чи інших приміщеннях, де не можна встаноити монолітні конструкції.

А у четвер, 27 червня, на Софійській площі у центрі Києва встановили арт-об'єкт "Укриття від нетерпимості". Так громадські організації намагаються привернути увагу до одного з законопроєктів, що посилює відповідальність за будь-яку дискримінацію. А для киян воно є водночас черговою ілюстрацією дбайливого ставлення з боку міської влади, що встановлює такі бетонні укриття на зупинках громадського транспорту та людних перехрестях. Ну, тобто, не встановлює - буцімто, через відсутність ДБН-ів.