Інформатор побачив, що відбувається на "самозахоплених" у громади міста територіях, де було зведено каплички та храми УПЦ
На одному з найближчих засідань Київради міські депутати можуть вирішити питання з землями громади, що були самовільно захоплені парафіями УПЦ. Настоятелів церков та капличок зобов'яжуть показати документи з відведення землі, містобудівні умови і обмеження тощо, необхідні для побудови будь-якої споруди. За їх відсутності будь-яку, навіть найбільш затребувану, церкву змусять розібрати, а за відмови - знесуть споруди самостійно, поклавши фінансові зобов'язання на УПЦ. Інформатор вирішив перевірити, що відбувається саме з такими "самозахопленими" землями у Києві, і відвідав декілька церковних споруд у різних районах столиці.
На вул. Райдужній, 4А, за даними сайту Київської митрополії, з 1999-2000 років знаходиться цегляний однобанний храм на честь Воскресіння Христового. Зазначається, що сюди ходять на служби парафіяни-"мешканці суміжних лівобережних житлових масивів Райдужний та Воскресенка". Втім, на місці ми знайшли будмайданчик з крихітною капличкою, радше господарською спорудою, двері до якої чомусь були забиті дерев'яним трапом, та напівзведеними зовнішніми стінами церкви, дійсно, таки з силікатної цегли.
Довкола споруди - традиційний зелений будівельний паркан. За розчахнутими передніми металевими дверима недобудови було обладнане приміщення - можливо, для охоронця: там горіло світло, втім, жодної живої душі на території "церковного довгобуду" не було. Мешканці довколишніх будинків розповідають: стіни звели ще у "нульових", втім, далі справа не пішла, і храм роками стоїть пусткою.
Наступною локацією обрали капличку парафії Св. Пантелеймона, побудовану на Куренівці у Києві. Якщо на Райдужному церкву хоча б почали будувати, то тут на це немає й натяку - каплиця притулилася біля сумного бетонного паркану на газоні, прямо посеред промислової виробничої зони. На перший погляд, у цьому місці УПЦ побачила перспективну локацію для храму - і вирішила "застовпити" місце, поки цього не зробив хтось інший.
Хоч на стіні каплички і значиться ім'я її настоятеля, о. Олександра з контактним номером (телефон не відповідає), сама будівля виглядає нежилою та запущеною: сніг поряд давно не чищений, і нема навіть стежки, що б вела до каплички. Втім, будова знаходиться на історичному місці: тут у 1897-1901 роках було зведено Церкву Св. Пантелеймона притулку Київського міщанського товариства (до речі, архітектором був Володимир Ніколаєв, автор пам'ятника Богдану Хмельницькому, філармонії, будинку Спілки письменників та особняка Терещенка). Її зруйнувала радянська влада у 1970-х, нібито, для будівництва інших споруд.
Зрештою, прямуємо на найбільший цвинтар Києва - Лісовий, активно працюючий і тому найбільш привабливий з точки зору розміщення релігійної споруди. Митрополія повідомляє: храм тут зведено ще 2008 року, "поряд з ним зі східного боку встановлено гранітну скульптуру, що символізує скорботу". На місці знаходимо і капітальну дерев'яну споруду з дзвінницею, капличкою та підсобними приміщеннями, і скорботу.
Видно, що життя тут буяє: на дошці оголошень біля входу - розклад акафистів та Божественних Літургій, а ще повідомлення про те, що кожен бажаючий може залишити пожертву на придбання автомобілю для ЗСУ ("свою лепту можна залишити у свічниці"). Тут же бачимо людину у священницькому вбранні. Ставимо питання руба: чи є в храму документація на землю.
"Питання нагальне. Ми не боїмося, адже храм не знаходиться на землі, що належить громаді Києва, він на території кладовища, і ми вже є у місцевому плані, як храмова споруда, а не тимчасова будівля. А от у інших церков Києва є альтернатива. Або піти до ПЦУ та змінити парафіяльне підпорядкування - тим самим вони себе убезпечать, і на сесії Київради їм зможуть "вибити" вже офіційно оренду території під храми. Або спробувати воювати, втім, це може погано завершитись", - розповів Інформатору священник, попросивши не фотографувати його і не вказувати ім'я.
Нагадаємо, Інформатор писав про плани Київради з наведення ладу з релігійними спорудами. Як ми зазначили, дозвільні папери мають одиниці з понад 70 храмів, що розміщено на території Києва. Також ми перевіряли інформацію про наявність документів у низки церков у відкритих джерелах - виявилося, що деякі з них навіть розміщено за тією ж адресою, що й довколишні будівлі, наприклад, у Голосіївському районі церква "поріднилася" з місцевою школою.
Також Інформатор нещодавно робив репортаж з-під Києво-Печерської лаври. Там наразі тихо, ченці, що забарикадувалися всередині трьох корпусів-"готелів", або зовсім не виходять назовні, або роблять це непомітно. Віряни, що чатують біля входу до Нижньої лаври, розповідають, що кордон поліції став значно меншим, і впівголоса обговорюють плани щодо остаточного виселення ченців.