Вихід на праву платформу: станцію Дніпро, що була зачиненою з 2022 року, відкрили для рибалок та молоді

8 березня запрацювала ст.м. "Дніпро" на Святошинсько-Броварській лінії. Відтепер у метро Києва офіційно більше немає станцій, що були б закриті через російське вторгнення. Інформатор відвідав цю, найменш завантажену, станцію, щоб подивитися на її вигляд та перевірити, чи так вона потрібна зараз киянам.

"Вихід на праву платформу", - каже голос на записі, і замість того, щоб, пригальмувавши, проскочити довжелезну платформу, поїзд спиняється. Виходимо на порожню та трохи вогку платформу станції "Дніпро" - найменш завантаженої, і взагалі зачиненої з 24 лютого 2022-го, станції київського метрополітену. Разом з нами на пероні лише купка молодих людей: спілкуються і про щось домовляються. Питаємо - що роблять і звідки їдуть.

"В нас тут поруч був захід, тож вирішили прогулятися до Дніпра. І згадали, що сьогодні ж відкриють станцію, тож тепер знову можна буде гуляти набережною сюди аж з Поштової площі", - каже підліток у картатому светрі.

Наразі з усього персоналу на станції - лише чергова у звичайній, раритетно-радянського виду, буді з плексигласовим забралом, та співробітник поліції метро. Каси не працюють, як і на усіх інших станціях, а у фойє встановлено апарати для продажу квитків та поповнення транспортних карток. Другий вихід зі станції закрито ще з 90-х - дві радянські скульптури, що височіють над ним ("Праця", у вигляді робітника, і "Мир", жінка з голубами, виглядають трохи неохайно від тих-таки голубів, що залишили на них пташині мітки.

"Туристична" станція

Дійсно, станція є, радше, туристичною, аніж тією, що несе корисне навантаження. Поряд розташовані лише декілька об'єктів: пара дорогих ресторанів, чиї клієнти навряд чи користуються громадським транспортом, щоб дістатися до закладів, ринок для рибалок "Бухара", про який Інформатор вже робив репортаж, та декілька магазинів із схожим крамом - начинням для спінінгів, мормишками та ботфортами.

"Я приїхала, щоб малому показати саму станцію та прогулятися трошки набережною. Малому сподобалося, хай знає історію Києва - це ж перша станція, з якої починалася столична підземка", - каже киянка Ганна, супроводжуючи платформою хлопчака.

Зустрічаємо рибалку. Імені не називає, і в цілому дивиться на нас доволі підозріло - але розповідає, що дуже радий з того, що станцію нарешті відкрили. Каже: раніше доводилося діставатися сюди громадським транспортом - а ходить лише один автобус, та й то, раз на півгодини.

"Тепер буде жвавіше, і риночок трохи оживе. Там за час війни стільки крамничок закрилося, що й порахувати складно", - каже чоловік.

Зазираємо і до "Бухари". Там, так само, як і наприкінці 2023-го, сидять сумні продавці та продавчині, проте вже не закляклі від морозу, а трохи відігрілі на весняному сонці. Між ятками ходять два-три покупці: схоже, справа таки піде на лад.

Як відкривалися перші станції у Києві - історичні цікавини

Нагадаємо, напередодні Інформатор писав про відкриття ст.м. "Дніпро". Її, як і будь-який наземний об'єкт транспортної інфраструктури, в подальшому зачинятимуть на час повітряної тривоги. За сховище слугуватимуть підземні переходи, що розташовані поруч - втім, сама по собі станція почасти знаходиться у схилі пагорба, тому вона є більш безпечним об'єктом, аніж сусідні "Гідропарк" та "Лівобережна".

Також минулого року ми розповідали про річницю відкриття низки перших станцій метро у Києві: "Дніпро", "Арсенальної", "Хрещатика", "Університету" та "Вокзальної". Київський метрополітен став третім об'єктом у СРСР після тих, що було закладено у москві та ленінграді, втім, перші проєкти метрополітену в Україні датуються ще кінцем ХІХ століття.

Обговоримо вплив можливого військового втручання Франції на думку французького народу та європейське сприйняття подій. Дослідимо можливі сценарії реакції Росії на отримання Україною допомоги у вигляді озброєння. Зокрема, розглянемо, як ці кроки впливають на взаємини між НАТО, Росією та Європою, і як це сприймається у свідомості населення країн заходу.