В столиці працює кол-центр «Варто жити», у якому функціонує «гаряча лінія» допомоги й підтримки військовослужбовців та членів їхніх родин
Військовослужбовцям дуже важлива психологічна підтримка. Проте «гаряча лінія» кол-центра «Варо жити» працює і з родинами військових. Консультує людей доктор психологічних наук, професор Віталій Шмаргун. Інтерв’ю з ним опублікував 27 лютого «Вечірній Київ».
В кол-центрі «Варто жити» функціонує «гаряча лінія» допомоги й підтримки військовослужбовців та членів їхніх родин. Номер 55-22. Лінія працює анонімно й безкоштовно. Щодня з 11:00 до 19:00, крім суботи та неділі. Телефонувати можна необмежену кількість разів. Віталій Шмаргун говорить, що іноді дзвінки надходять прямо з поля бою.
«Консультуємо під вибухи й кулеметні черги», - каже він.
І пояснює, що частіше за все у військових проблеми з орієнтацією, коли має місце акубаротравма (контузія). Вони просять зорієнтувати. Питають, куди бігти. Мовляв, я не можу прив’язатися до системи координат. Розгублені й не розуміють, що робити.
«Наша психіка функціонує відповідно до певних законів і дуже важливо у момент невизначеності, дезадаптації — знайти опору. Умовну чи уявну. Іншими словами: треба заякоритися. Маючи певний тактильний контакт — відчуття поверхні, ви приходите в себе, а далі вже психіка допрацьовує сама. У кожної людини є ресурс, знає про це вона чи ні. Але цей ресурс є, і психіка спрацьовує як запобіжник. Вона витягує, навіть в дуже складних ситуаціях. Якщо ми кажемо стосовно географічного розташування, то важливо ідентифікувати себе тут і зараз. Спочатку ти маєш чітко розуміти де ти, а вже потім прийде усвідомлення того, що відбувається», - пояснює психолог.
Віталій Шмаргун каже, що якщо ти знаходиш для себе сенс, ти точно можеш функціонувати якийсь час. Якщо сенсу нема, то війна «виїсть» мозок і точно зруйнує психіку.
«У мене багато знайомих серед військових і вони самі мені розповідають. Хтось із них каже: мені дуже цікаві технічні складові, я ніколи не знав, що зброя це моє. А хтось не був реалізований у цивільному житті, а тут став супердронщиком і від свого успіху отримує задоволення. Тому один із критеріїв, який дає ресурс, — це пошук сенсу життя. Як би пафосно це не звучало, але це дозволяє стабілізуватися», - зауважує психолог.
Ще один дуже дієвий спосіб відновлення ресурсу — це перемикання між різними видами діяльності. Часто саме воно виступає як фактор відновлення.
Не можна себе змушувати — продуктивності не буде, результативної роботи теж. Тому краще на щось перемкнутися. Пошук ресурсу — це вміння розслаблятися не на словах, а по факту, коли ви відчуваєте м’язове розслаблення, нервове розслаблення, коли ви можете усамітнитись і почути власні думки.
За словами Віталія Шмаргуна, треба дозволити своїй психіці повірити в те, що ви заслуговуєте на розслаблення.
«Ви плідно працювали й тепер ви маєте право якісно відпочити, аби відновити свій ресурс. Ви не допоможете ні дітям, ні родині, ні роботі, якщо будете виснажені. Це як правило в літаку, коли кисневу маску ти спочатку одягаєш на себе, а потім на дитину», - каже він.
Психолог рекомендує скласти список активностей та речей, які приносять задоволення та роблять вас щасливішими. Це можуть бути дрібниці: наприклад, спокійно випити чашку чаю вранці або поїхати в інше місто та провести час з близькими.
«Коли список готовий, спробуйте спланувати тиждень так, аби щодня дозволяти собі дві ресурсні активності. Де брати ідеї для цього? Спробуйте перерахувати те, що приносить вам радість, дає енергію та сили. Це можуть бути зустрічі з друзями, ранкова кава, нова книга, прогулянка в парку, свіжий хліб, подорож у машині під улюблену музику, спортзал і т.д», - рекомендує Шмаргун.
Психолог каже, що є діти, які можуть чути вибухи, бути свідками якихось трагічних подій, але подразник не перевищує по їх чутливості й вони реагують типовою реакцією. Іноді не усвідомлюючи глибину наслідків, іноді не розуміючи причинно-наслідковий зв’язок подій.
«А є діти дуже чутливі. Ми їх називаємо дітьми з тривожно-помисливими рисами характеру. Вони все сприймають дуже близько до серця. Вони відчувають тональність голосу. Особливо, якщо у них тісний зв’язок з мамою. Тут ми маємо чітко розрізняти типологію характеру. Я скажу так — ніхто краще, ніж батьки не знає дитину», - зауважує Віталій Шмаргун.
Треба контролювати свої емоції, бо діти чітко розрізняють і реагують з наслідуванням ваших реакцій.
«Якщо ви емоційні, якщо на вашому обличчі чітко видно страх, то діти це зчитують. Дитина може не ідентифікувати причину страху. Тому це прохання для всіх батьків: має бути контроль розуму над почуттями», - рекомендує психолог.
Останнім часом у ЗМІ часто згадують два ключові фактори у ракетних атаках Росії: зростає використання точкових ударів замість масованих та оголошують про використання модернізованих ракет, зокрема Цирконів. Наталя Гуменюк розповість, як це впливає на ситуацію та чому Росія обирає саме такі тактики. Приєднуйтеся до перегляду відео, щоб бути в курсі подій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.