Скандал із забудовниками: на Хрещатику зноситимуть садибу інженера Бонадурера середини XIX століття
На будмайданчику, де зводитимуть 35-метрову будівлю просто за готелем Дніпро на Європейській площі, розташована історична будівля, яку довели до небезпечного стану, просто знявши покрівлю
Як і передбачав Інформатор, у Києві таки здійнявся скандал, пов'язаний з дозволом на забудову ділянок землі на Хрещатику поряд із Європейською площею, просто за готелем "Дніпро". Після заяви пам'яткоохоронців про те, що будуватимуть 35-поверхового велетня, забудовник Ігор Ніконов поспішив висловитись про беззмістовність закидів. Мовляв, цифра "35" у документах є - але це не поверховість, а загальна висота в метрах, відтак, зради немає. Втім, Інформатор зраду все ж розшукав - вже на самій локації розташована історична будівля, яку довели до небезпечного стану, просто знявши покрівлю.
Об'єкт особливого інтересу
Майданчик між будинками по вул. Хрещатик, №1/2 (це, власне, готель "Дніпро") та №7/11 завжди був магнітом для забудовників. Ще б пак: за розмірами там можна розмістити чималу будівлю, ще й гарненько "втопити" її в другий ряд будівель, знісши стареньку багатоповерхівку та триповерховий особняк, що стоять подалі від людських очей. Ці об'єкти вже давно зникли з суспільної дискусії, преса востаннє писала про них 3-4 роки тому. Відтак, саме час подбати про забудову.
Дозвіл на будівництво видала Держінспекція архітектури та містобудування (ДІАМ). Про це одразу написали пам'яткоохоронці, зауваживши дві деталі. Перша - за їхніми спостереженнями (як виявилося, хибними), будуватимуть хмарочос на більш ніж 30 поверхів. Друга - на майбутньому будмайданчику розташована ще й історична будівля.
Першу тезу одразу ж помітив забудовник Ігор Ніконов, в'їдливо розкритикувавши активістів у Facebook. Він одразу ж написав, мовляв, зради немає, "розходимось": активісти (зокрема Дмитро Перов, відомий столичний пам'яткоохоронець) просто переплутав в документі, виданому ДІАМ, поверховість та метри.
"У всій офіційній документації – експертизах, дозволах, висновках, умовах мова йде саме про 34 метри, а не 34 поверхи. А це – на рівні і не вище існуючої історичної забудови. Я щиро вірю, що це була прикра помилка з неуважності а не навмисний "вкид", - написав Ніконов, принагідно пошпетивши "ідейного супротивника".
Другу частину допису Перова, там, де йдеться про занедбану садибу, приречену на знесення, забудовник вирішив не помітити. Дарма: столичні пам'яткоохоронці вже подали звернення до Мінкультури щодо захисту і збереження будівлі, також направили запити до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з питанням - чи надавали погодження на знесення споруди.
"Зараз поп'ю кави і буду писати звернення до ДБР. Вони займалися питанням неправомірної приватизації та продажу цієї будівлі. Я то до чого? Маленькими кроками іноді робляться великі речі", - зазначив Перов у дописі.
"Без фото, тут службова зона"
Будівля, дозвіл на забудову ділянки під якою вказаний у документах, дійсно в надзвичайно занедбаному стані. У цьому Інформатор пересвідчився особисто, відвідавши майбутній будмайданчик. Це 3-поверховий особняк у формі літери "Г", з великим написом "Увага! Вхід суворо заборонений, небезпечно для життя" на фасаді. Даху в садиби немає, і просто через вікна 3 поверху сяє небо. Сам фасад - у жалюгідному стані та схоже, що не ремонтувався вже півстоліття.
"Ми довго воювали за цю будівлю. Навіть домоглись, щоб її внесли не лише до переліку об'єктів культурної спадщини, а й до реєстру. Але потім "високіє договорниє сторони" - Грааль (так називається компанія-власник, що отримала дозвіл на будівництво - ред.), Мінкульт і Департамент культспадщини КМДА розіграли полюбовний судовий договорнячок - та скасували у суді пам'яткоохоронний статус будівлі. Все зробили тихцем, ані Мінкульт, ані Департамент не проінформували суспільство про цей суд", - розповідає в коментарях ще один активіст-пам'яткоохоронець Олександр Дядюк.
Нині інтерес до будинку також намагаються стишити. Просто за будівельним парканом всередині стоїть "буда" охоронця-вахтера, і активісти кажуть, що, якщо той побачить інтерес до будівлі - буде викликати "колег". Перевіряти це кореспондент Інформатора не став, похапцем відзнявши стан будівлі. І вже у момент завершення до нас підійшли охоронці з готелю "Дніпро" - адже будівля розташована біля "чорного входу" до готелю.
"Не фотографуйте будь ласка, тут службова зона. Усі зроблені фотографії потрібно терміново видалити. Покажіть свій пристрій", - звернувся до нас охоронець, і, щоб не створювати конфліктну ситуацію, довелося відступити.
Що за будинок хоче знести забудовник
Йдеться про садибу інженера Бонадурера (вул. Грушевського, 4 Б), названий так за іменем колишнього власника із 1877 року, Івана Петровича Бонадурера, швейцарського підданого, який з 1870-х облаштовував у Києві водопровід та каналізацію. Саме цьому інженеру ми завдячуємо появі першої водонапірної вежі у Маріїнському парку (нині це - Музей води). А будинок споруджував на замовлення інженера відомий київський архітектор В. Ніколаєв.
Будинок, пишуть у довідці на сайті "Культурна спадщина Києва", становить цінність - як приклад ранньої забудови вул. Грушевського поблизу Хрещатика. Інших подібних будівель просто немає: відтак, його необхідно зберегти.
"У спрощеній архітектурі, характерній для садибних флігелів, виразно помітні різночасові добудови та перебудови. Віконні прорізи прямокутні, доповнені простими наличниками та сандриками", - пишуть знавці київської архітектури.
Ситуація з садибою інженера Бонадурера характеризує усі попередні подібні історії - останньою, власне, був скандал із садибою Зеленських на вул. Кониського, 22. За одним виключенням: в цього будинку колись таки був охоронний статус, скасований в судовому порядку - на те, щоб відновити його, піде чимало зусиль міської громади.
На відновлення садиби Зеленських, що знищили у Києві напередодні, піде щонайменше 3 роки
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що меморандум між КМДА та співвласниками садиби Зеленських, знесеної 19 липня 2024 року про відбудову будівлі, має чимало юридичних недоліків і в принципі не є обов'язковим до виконання винуватцями руйнування. Таку оцінку документа дав київський пам'яткоохоронець Дмитро Перов, і загалом у КМДА погоджуються з нею. Втім, було водночас запущено і "план Б" з поясненнями строків та механізмів виконання меморандуму - через Громадську раду при КМДА. Відтак, на відновлення будинку має піти приблизно 3 роки.
А напередодні ми повідомляли, що Міністерство культури та інформаційної політики визнало садибу Зеленських ХІХ століття пам'яткою архітектури. Своєю чергою, Департамент охорони культурної спадщини КМДА зобов'язаний тепер внести будівлю до Переліку пам'яток Києва. На жаль, це сталося лише після того, як садибу було зруйновано.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
