Середня зарплатня у Києві - 30 тис грн, а бідний - кожен п'ятий: що схвалила Київрада у Стратегії розвитку міста

Київрада затвердила звіт про виконання Стратегії розвитку міста у 2023 році. У цьому документі, фактично, "дорожній карті" міської влади, є чимало цікавих цифр - від середньої зарплатні, яку, за даними Департаменту соцполітики, отримує киянин (712,3 євро на місяць), і аж до показників у екологічній та природоохоронній сферах. Просідання деяких показників не є дивним - посеред повномасштабної війни зростання загальної бідності мешканців не є чимось дивним, - проте є й досить цікаві цифри.

Безробіття та зарплати

Рівень безробіття працездатної частки населення у віці від 15 до 70 років минулоріч становив 7,1% - це більше на 3,2%, ніж мало б бути у 2025 році, коли завершується дія цього документу. Середня тривалість пошуку роботи безробітними становила 10 місяців, що на 4 міс. довше, ніж мало б бути 2025-го року.

А от рівень офіційної середньомісячної зарплати минулоріч, за даними Депсоцу, становив 712,3 тис євро - це на 162,3 євро більше, ніж планувалося 2020 року та на 387,7 євро - менше за плани на 2025-й. Зазначимо, що цифра, оприлюднена КМДА, у гривні дорівнюватиме 30,1 тис - це майже на третину вище, ніж заробляють кияни за даними порталу Work.ua (там вирахували середню зарплату з більш ніж 60 тис вакансій: 22,5 тис грн).

Водночас, зріс рівень бідності у Києві: від "базового" показника у 10% тих, хто вважався бідним 2015 року, цифра сягнула 19,4%. Цей показник Департамент соцполітики пов'язує з розміщенням у Києві центральних органів влади та головних офісів різноманітних підприємств, "доходи і витрати працівників яких зростають більш швидкими темпами, ніж доходи і витрати інших мешканців міста", а також воєнним станом.

Цікаві також цифри з бізнес-активності. Так, у Києві наразі є 2,6 кіоски (МАФи, тимчасові споруди) на кожну 1 тисячу мешканців. 2015 року цифра сягала лише показника у 2,4 - відтак, МАФів стало більше. А от рекламних споруд у столиці, за оцінками профільного Управління, стало менше вп'ятеро: з 518 тис кв.м. - до 101,8 тисячі.

Сфера ЖКГ та транспорт

Тут самі "мінуси". Рівень зношеності мереж водопроводу у столиці на 2023-й рік становив 70,2% (за прогнозними на 2025-й - менше за 25%). Каналізація зношена на 62,8%, тепломережі на 74,12%. Дніпровька та Деснянська водозабірні станції зношені на 82% та 86,5% відповідно, що при прогнозі на усі перераховані вище мережі в менше за 25% дає істотне відхилення від встановлених планів КМДА.

У житлових будинках столиці майже кожен другий ліфт працює довше за 25 років. 2025-го їхня кількість мала б впасти до менше за 5%. Загалом 110 багатоквартирних будинків визнано "вітхими" та аварійними, їх, згідно з планом, не має бути взагалі.

Автобуси у столиці зношені на 50,2%, тролейбуси на 54,1%, трамваї - на 58,8%. За планом, ці показники також мають впасти менше, ніж за чверть - у Дептрансі пояснюють таку ситуацію воєнним станом. Метрополітен зовсім припинив вимірювати рівень зношеності рухомого складу (відомий лише середній показник віку вагонів - 34 роки).

Здоров'я, кримінал та культура

Кількість лікарів у столиці помітно впала - з 90 фахівців на 10 тисяч киян 2020 року до показника у 78 фахівців - у 2023-му. Менше стало і бригад екстреної медичної допомоги: з 0,8/10 тисяч мешканців у відносно спокійному 2020 році до 0,6%/10 тисяч зараз. А от очікувану тривалість життя при народженні замірювати припинили - раніше, три роки тому, вона сягала 75 років. Також не замірювали показники смертності дітей у віці до 1 року.

Цікаво, що, за документами, Київ став значно безпечнішим містом, ніж 9 років тому. Так, кількість злочинів на 1 тисячу мешканців у 2015-му складала 23,1 на рік; зараз показник впав до 14,3. А питома вага розкритих злочинів підвищилася з 21% до 46,3%. Цьому сприяло також поліпшення роботи поліції - час на очікування наряду скоротився з 20 хвилин до менше, ніж 11 хв.

А от культурні показники киян дещо впали. 2015-го кількість "платних" відвідувачів музеїв складала 0,2% (від мешканців міста), а 2023-го - лише 0,06%. Для театрів частка скоротилася з тих-таки 0,2% до 0,15%, а власне кількість концертів впала з 454 у "довоєнний" 2015 рік до 403 минулоріч.

До гарних новин: у столиці порівняно зменшилося забруднення повітря. Із показника у 205 тонн/км.кв. на рік 2015 року - до 170 тонн. Зате суттєво зросла площа земель природно-заповідного фонду: з 13 тис га 2015 року до 21,8 тис - 2023-го. Також росте забезпеченість зеленими зонами (парками і скверами), з 21,7 кв.м. 9 років тому до 22,5 кв.м. минулоріч.

Про відновлення ТРЦ та про те, чим Київ краще за Карачі

Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що у Києві, та і в Україні в цілому, люди стали більше ходити до торгівельних центрів. Ця тенденція прямо пов'язана зі зменшенням кількості повітряних тривог. У попередні три місяці показники роботи ТРЦ страждали через постійну загрозу обстрілів - тепер ситуація почала виправлятися.

Також ми зазначали, що Київ посів передостаннє місце у Світовому рейтингу сприйняття брендів міст. Попереду опинилися всі столиці Європи, Пінічної та Південної Америк, Азії та деякі африканські столиці, наприклад, Лагос та Касабланка. Втім, українській столиці все ж вдалося залишити позаду портове місто Карачі на півдні Пакистану.