Ірпінь, Гатне та Софіївська Борщагівка встановлюють нові цінові рекорди, залишаючи позаду Деснянський і Святошинський райони
Передмістя Києва перетворюється на окремий ринок оренди з цінами, що часто перевищують столичні Восени 2025 року знімати квартиру в Ірпені, Гостомелі чи Софіївській Борщагівці коштувало дорожче, ніж у багатьох районах Києва, зокрема на лівому березі. Різниця в окремих випадках сягає 20–60%, а зростання вартості оренди в передмісті впродовж року становить від 15 до 50%.
Оренда житла навколо Києва стрімко дорожчає й уже перестала бути “дешевою альтернативою” столиці. Фактично сформувався новий ринок - із власною логікою попиту, окремими центрами тяжіння та цінами, які подекуди вищі, ніж у Києві. За даними платформи ЛУН, наприкінці жовтня середня вартість оренди однокімнатної в Деснянському районі столиці становила 10 тис грн, тоді як у Бучі квартири здавали по 12 тис грн, в Ірпені - по 14 тис грн, а в Софіївській Борщагівці взагалі по 15 тисяч. Тобто, оренда в передмісті була дорожчою на 20–50%, і при цьому навіть у низці столичних районів середні ціни залишалися нижчими: у Дніпровському - 12,9 тис грн, у Святошинському - 13 ти. грн.
У сегменті двокімнатних квартир різниця виявилася ще відчутнішою. У Софіївській Борщагівці “двушки” наприкінці жовтня коштували, у середньому, 21 тис грн - це дорожче, ніж у Деснянському (12,5 тис.), Дніпровському (15 тис.), Святошинському (16 тис.), Оболонському та Дарницькому (18 тис.) районах. Таким чином, оренда у ключових передмістях вже зрівнялася з окремими сегментами правобережного Києва й перевищила левову частку лівобережного.
Дані OLX Нерухомість підтверджують: за останній рік саме передмістя показало найдинамічніше зростання. У Гостомелі середня оренда однокімнатних піднялася до 11 тис грн, тобто, +37,5% за рік. В Ірпені - до 14 тис грн (+22%). У Гатному та Софіївській Борщагівці ціни зросли на 11–15% і досягли 15 тис грн. Двокімнатні у Гатному подорожчали майже на 50% - до 22 тис. грн, у Крюківщині та Софіївській Борщагівці - до 20 тис. грн (+27% і +18% відповідно). Навіть у локаціях, які традиційно вважаються доступними, як-от Боярка чи Бориспіль, відзначається стійке зростання до 8–12 тис. грн.
Аналітики пояснюють цю тенденцію поєднанням кількох факторів. Передмістя Києва за останні роки стали окремими самодостатніми районами з власною інфраструктурою: торговими центрами, школами, коворкінгами, сервісами. Кількість новобудов навколо столиці різко збільшилась, і значна частина з них одразу орієнтована на орендний ринок - з новими ремонтами, функціональними плануваннями та паркінгами. Частка пропозиції обмежена, а попит стабільно високий, особливо серед внутрішніх мігрантів та тих, хто шукає більш спокійні й “зелені” райони, але з можливістю дістатися до Києва за 20–30 хвилин.
Щодо найдешевшого Деснянського району, керівниця LUN Статистика Людмила Кірюхіна пояснює це комплексом причин. Основну частину місцевого житлового фонду формують типові радянські панельні будинки, які традиційно мають найнижчу орендну вартість. Додаються й транспортні обмеження: зв’язок району з центром та правим берегом слабкий, а щоденні поїздки ускладнені заторами. Ситуація погіршується під час повітряних тривог, коли рух мостами або робота метро обмежуються, логістика для мешканців стає ще менш зручною. Саме це робить район менш привабливим для орендарів, які можуть дозволити собі передмістя з більш новим житлом, навіть якщо воно дорожче.
Таким чином, передмістя Києва формують нову реальність ринку оренди. Житло ближче до столиці вже не є компромісом між ціною та комфортом , адже у багатьох випадках воно дорожче за міські райони. Високий попит, якісний житловий фонд і власна інфраструктура створюють сталий тренд, який, за оцінками аналітиків, збережеться і надалі.
Нагадаємо, у листопаді 2024-го Інформатор писав, що в Київміськбуду піде приблизно 256 років, аби повернути місту гроші, виділені як допомогу. Цей термін знадобиться, якщо врахувати темпи сплати дивідендів ПрАТ "ХК "Київміськбуд" київській громаді за попереднє десятиліття. Адже йдеться про 2,56 млрд грн., суму чималу в масштабах міста, втім, загальний дефіцит оцінюється у значно більшу суму (точно невідомо скільки, але більше за 20 млрд грн.) Відтак, відповіді на питання, чи стане вливання коштів ефективним інструментом для запуску роботи Київміськбуду, - поки немає.
Також ми писали, що після того, як інвестори компанії перекривали Хрещатик у вересні 2024-го, чинний на той момент президент компанії Василь Олійник казав, що для завершення всіх зобов'язань перед інвесторами потрібно понад 21 млрд грн. Але розпочати роботи можна й за значно менші кошти – компанія звернулася до Кабміну з проханням виділити їй з держбюджету 4 млрд грн за наступні два роки.
У першому кварталі 2025 року ситуація погіршувалася: Київміськбуд зафіксував сукупний збиток у розмірі 7 млн грн проти прибутку 86,7 млн грн за аналогічний період минулого року, що свідчить про падіння показника на 108,1%. Чистий дохід підприємства від реалізації продукції зменшився на 74,9% і становив 86,6 млн грн, а собівартість реалізованої продукції скоротилася на 67,1% – до 77,9 млн грн.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.