Влупили по київському Голлівуду. Навіщо РФ було знищувати кіностудію ім. Довженка
Кіностудія ім. Олександра Довженка зазнала значних руйнувань під час чергової російської атаки по Києву: це не просто знімальні майданчики й "кладовище" реквізиту, а колись наймасштабніший та найсучасніший комплекс із виробництва кіно у Східній Європі
У ніч з 14 на 15 червня кіностудія ім. Олександра Довженка зазнала значних руйнувань під час чергової російської атаки по Києву. Із самого початку слід розуміти: це - не просто знімальні майданчики й "кладовище" реквізиту. Для Києва, й більш широко - України, це культурний феномен та фабрика кіно із майже столітньою історією.
Збитки становлять приблизно 1 млрд грн.
Удар по кіностудії зачепив усі 16 павільйонів та будівель без винятку. Та найбільше постраждав той із них, де зберігалося близько 100 тисяч історичних костюмів, і ще 3 млн предметів одягу - для знімання фільмів. Кожен з костюмів, до речі, можна було брати в оренду - скажімо, історичне плаття ХІХ сторіччя на добу коштувало б 400 грн. Загальні збитки керівництво студії оцінює приблизно у 1 млрд грн.
"Тут зберігалися костюми з таких історичних кінострічок, як "Тіні забутих предків", "Пропала грамота" та "Богдан Хмельницький". Тепер це приміщення знищене вщент — не залишилося практично нічого", - прокоментував знищення павільйону Андрій Дончик, гендиректор кіностудії.
Окрім павільйону з платтями, є ще окремий із ретроавтівками (і з сучасними, звісно, але не вони становлять найбільшу цінність). Усі вони на ходу, усі підтримуються у належному стані, а колись на території була навіть своя АЗС для знімальних груп і автівок. Також є великий павільйон з найрізноманішнішою зброєю усіх епох - туди також водили екскурсії (хоч і забороняли знімати "вогнепал" чи інші потенційно небезпечні предмети).
А от чи постраждало найцінніше - колекція із понад 600 кінострічок - поки невідомо. Станом на момент, коли писалася стаття, деформовані вибухом двері до цеху, де зберігалася плівка, ще не вдалося відкрити - втім, він розташований подалі від згорілого цеху, тож плівка могла й не постраждати. А от павільйон №1 - унікальний об'єкт на 2500 "квадратів", диво технічної думки, де будували декорації міських кварталів, кораблів тощо - постраждав точно.
Феномен епохи, що пішла: чому так важлива студія
Для Києва студія - культурний феномен епохи, що пішла. Її заклали у 1927 році, як відповідь на більшовицьку любов до кінематографічності й усього "прогресивного". Зробили не просто майданчик для знімання - а один із найамбітніших індустріальних проєктів Європи. За технічним оснащенням та плануванням студія мала конкурувати з провідними студіями світу. А створювали її з розмахом: павільйони були чи не найбільшими у тогочасній Європі.
Важливо: у кіностудії ім. Довженко був створений і виплеканий свій, український, мистецький напрям, який заперечував канони радянського соцреалізму на користь етнічного містицизму, візуального метафоризму та фольклору. Найвідомішим прикладом цього стилю став фільм "Тіні забутих предків" (1964) Сергія Параджанова. Картина здобула десятки міжнародних нагород і змусила весь світ говорити про самобутню українську кіношколу.
А ще, від вибухів напевно постраждав знаменитий яблуневий сад Довженка. Це - буквально, жива легенда: у 1930-х режисер сам ініціював висадження розкішного яблуневого саду прямо на території кіностудії. Так він, по-перше, позбувся пустиря між павільйонами. А по-друге, зробив собі ідеальний "робочий простір" - Довженко вірив, що людина, а надто - митець, має творити в гармонії з природою. У підсумку сад розрісся на гектари, пережив і Другу світову, й буремні 90-ті й досі є зеленим символом студії.
Дивини в тому, що РФ вирішила знищити символ українства й українського кіно, немає. Останнім часом від обстрілів, що їх завдає РФ по українських містах, все частіше страждають об'єкти культурної сфери - музеї, театри, галереї. В цю тенденцію лягає й атака на Києво-Печерську лавру. Цілком можна припустити, що росіяни прагнуть знищити те, що відокремлює від них українців, робить націю особливою й монолітною - її культуру. І цей задум неминуче обернеться на цілковите фіаско.
Росіяни атакували Успенський собор і спалили вщент книжковий ринок у столиці
Нагадаємо, Росія вдарила по Києво-Печерській лаврі двічі і навмисно - ворог прицільно намагався знищити Успенський собор. Минулого місяця удар по заповіднику "Стародавній Київ" вже засвідчив, що РФ планомірно нищить культурну спадщину столиці. У ніч на 15 червня ця практика повторилася з ще більшою жорстокістю. Пожежники врятували собор від повного руйнування, проте пошкодження - серйозні.
Також ми розповідали, що ворожий обстріл у ніч на понеділок, 15 червня 2026 року, знищив торгівельні ряди книжкового ринку Почайна у Києві. Станом на ранок рятувальники вже завершували гасіння пожежі, що виникла на ринку внаслідок удару й поглинула величезну кількість крамничок з сувенірною, антикварною продукцією, та й самі ятки, де торгували книжками. Поки складно говорити про відсоток ринку, знищеного ударом - втім, зауважимо, що пожежа була дійсно масштабною.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
