Маркер окупації чи недбалість приїжджих: фотозагадка про погруддя Пушкіна розлютила киян

У одному з київських пабліків, присвяченому фотозагадкам, спалахнули пристрасті з приводу ідеології та пам'ятників минулого. Це сталося після того, як дописувачка опублікувала фотозагадку із погруддям російського поета Олександра Пушкіна, який понад сторіччя простояв перед входом до нинішньої будівлі Київського транспортного університету, проте 2022-го року був демонтований. Думки киян розділилися: одні вважають знесення погруддя актом деколонізації та демонтажем маркера російської окупації України, інші "вандалізмом". Світлину з погруддям російському поетові опублікували у неділю, 10 березня у столичній Facebook-групі "Фотозагадки Києва з минулого".

Авторка підписала фото строфою з найвідомішого вірша (про нерукотворний пам'ятник) та поставила запитання: хто був автором погруддя поета. Майже одразу у групі зчинилася ідеологічна баталія - з противників пам'ятників, що встановлювалися не-українським героям за радянських часів чи, як у випадку з Пушкіним, - ще раніше, за російської імперії, та тих, хто вважає ці твори мистецтва частиною української історії.

Головні аргументи противників пам'ятника такі: по-перше, Пушкін був не лише поетом, а, радше, ідеологічним важелем, яким українців змалечку прив'язували до "російського світу". По-друге, поет ніколи не бував ані у Києві, ані в Україні (доречі, Пушкін таки декілька разів гостював у Києві за часів "південного заслання", ще й був знайомий з українськими діячами того часу - Миколою Маркевичем, Михайлом Максимовичем тощо).

По-третє, нелогічним назвали розташування пам'ятника саме перед Транспортним університетом (а не, скажімо, на Пушкінській вулиці, яку також було перейменовано 2022 року на вул. Євгена Чикаленка). Втім, до 1917 року у будівлі нинішнього університету знаходилася чоловіча гімназія - власне, самі гімназисти й зібрали кошти на встановлення пам'ятника. Прозвучали й звинувачення частини відвідувачів групи у "латентному колаборантстві", і у написанні коментарів російською мовою.

"Ніякої цінності шматок металу не мав, та й України не стосується... Значення має зміст символу. Пушкін - не київський князь. Це російський поет, а його бюст - це маркер російської окупації", - зазначає дописувач Олексій Сольчук.

Своєю чергою, ті кияни, хто захищав право на збереження пам'ятників загалом та цього погруддя - зокрема, апелювали до європейських традицій, за якими у одному місті можуть стояти і сучасні монументи, і ті, що було встановлено, наприклад, за часів окупації іншою державою. Також згадали про гімназистів, зібравших кошти на пам'ятник понад сторіччя тому. Зрештою, прозвучав і аргумент про те, що знесенням пам'яток нібито займаються "не кияни".

"Знесенням пам'ятників займаються приїжджі, для яких що Київ, що Конотоп чи Жмеринка - ролі не грає. Чуже місто, чужі пам'ятники - не шкода", - опонує інший дописувач, Михайло Чернов, нагадуючи, що перлину київської архітектури за проєктом Бартоломео Растреллі, Андріївську церкву, спорудили у 1750-1760х роках саме за наказом російської імператриці Єлизавети Петрівни, а пам'ятник Володимиру Хрестителю створено 1853 року за згодою Миколи І.

Втім, вірні відповіді на питання дописувачки все ж пролунали: бюст було привезено з тодішньої столиці російської імперії, Санкт-Петербургу, 1899 року і встановлено на честь 100-річчя з дня народження поета. Скульпторами були Р. Бах та А. Склавоні, у бронзі його відлила петербурзька фірма Берто, а п'єдестал, шестигранну колону, виконали з мармуру. На колоні було зазначено, що бюст подарувала "Києво-Печерська гімназія 26 травня 1899 року".

Наразі ж на місці погруддя, і на тій-таки самій шестигранній колоні вже встановлено невеличку скульптурну композицію з Тарасом Шевченком. Скульптурна композиція вирізняється зовнішнім виглядом - зі спини Кобзаря ніби виринає струмінь, яким крокує дівчина. За це пам'ятник вже встигли порівняти з мутантом: одразу після його появи відомий київський краєзнавець та письменник Кирило Степанець написав, що Кобзар нагадує йому "відомий кінофільм "Оселя Зла", де з вражених супервірусом мутантів проростали нові додаткові тулуби з кінцівками".

Ще є робота: Інформатор порахував усі погруддя та барельєфи Пушкіна у Києві

Нагадаємо, після того, як у Києві демонтували найвідоміший пам'ятник Олександрові Пушкіну на Берестейському проспекті у Києві в середині грудня 2023 року, Інформатор згадав, скільки ще погрудь, бюстів та барельєфів із зображенням російського поета є у столиці. Вони розташовані у різних районах Києва. При чому деякі з них - у важкодоступних місцях, до яких небайдужим киянам дотягнутися вкрай складно. Інформатор зібрав всі памʼятники Пушкіну, які залишились у столиці станом на 15 листопада.

Також напочатку грудня 2023 року ми писали про те, що пам'ятник Миколі Щорсу у Києві було остаточно демонтовано. Роботи комунальних служб зі знесення скульптурної композиції, присвяченої червоному командиру часів захоплення України радянськими військами початку ХХ ст, тривали понад 6 годин. Наразі монумент знаходиться поряд з постаментом, на якому провів 69 років, в подальшому його перевезуть до місця постійного зберігання в Державному музеї авіації ім. Антонова.

Інформатор та Україна на часі: що подивитися на YouTube

Також слідкувати за матеріалами у відеоформаті ви можете на наших ютуб-каналах "Україна на часі", а також "Україна на часі Shorts". Там оперативно зʼявляються новини - від подій на фронті, політики та економіки до спорту, шоубізу та світської хроніки. Також ви можете дізнатися коментарі провідних експертів чи переглянути щоденні, щотижневі та навіть щомісячні підбірки головних новин.

Під час війни Росія використовує успішні інновації, що були розроблені українськими військовими, зокрема FPV-Дрони. Тепер обговорюється можливість, що Росія, спостерігаючи успішність партизанських рухів на своїй території, може спробувати застосувати подібний підхід на території України. Це питання обговорюється в інтерв'ю з Михайлом Орєшніковим, головою сепаратистського руху в Росії.