Маленька церква у Києві хоче скасувати президентський Указ 10-річної давнини

Храм Георгія Побідоносця ПЦУ, що на межі між Києвом та Коцюбинським, хоче домогтися перегляду Указу Порошенка про передачу Біличанського лісу в Голосіївський національний парк

УПЦ ПЦУ Верховний Суд позов Святошинський район
Храм є "новонаверненим" до ПЦУ: громада перейшла з УПЦ навесні 2024 року. Фото: hor.in.ua

Релігійна громада у Києві оскаржує Указ президента 10-річної давнини про розширення Голосіївського національного парку за рахунок Біличанського лісу, що в Святошинському районі Києва. Справа в тому, що на території лісу розташований храм святого великомученика Георгія Побідоносця. Його священники стверджують, що, нібито, не знали про приєднання лісу до Голосіївського парку, і лише нещодавно довідались про "порушення" своїх прав.

Про позов повідомляє громадська ініціатива "Голка" 25 вересня з посиланням на національний парк "Голосіївський". Там стверджують, що релігійна громада ПЦУ, яка у березні 2024 року перейшла до цієї церкви з УПЦ, подала позов до Верховного суду, щоб оскаржити президентський Указ про приєднання Біличанського лісу до Голосіївського парку. Його видав екс-президент Петро Порошенко, розширивши парк і надавши йому статус національного ще 2014 року.

Саму ж церкву, як стверджують у нацпарку "Голосіївський", звела незаконно у 2017 році громада УПЦ. "Голка" зазначає, що у цьому лісі з 2008 року незаконно роздавалися у приватну власність ділянки землі, зокрема, можновладцям (депутатам, конкредизують у ГО) та їхнім родичам. Самий храм, побудований на честь святого великомученика Георгія Побідоносця, розташований у селі Коцюбинському, на межі з Києвом.

Позивач заявив, що, нібито, "апріорі не міг" дізнатися про порушення своїх прав, оскільки йому, буцімто, не було зрозуміло, за рахунок яких земель Біличанського лісу розширили Голосіївський парк. А отже, він не пропустив строк звернення до суду. Втім, громадська ініціатива "Голка" наголосила, що зображення зі схемою розширення парку офіційно оприлюднили ще у 2021 році.

"У 2021 році межу нацпарку позначили на кадастровій карті. Після цього Київська облрада затвердила нову схему Київщини, якою захопила частину міста Києва. Згодом депутати облради намагалися змінити це рішення. Тоді забракло голосів – їх не дали депутати "Слуги народу", пов’язані з Олександром Дубінським, якого судять за державну зраду", – повідомили активісти.

Втім, попри намагання депутатів у 2024 році Верховний Суд визнав, що Біличанський ліс належить Києву. Тоді ж суд апеляційної інстанції затвердив, що земля під трасою Новобіличі-Ірпінь (Р-30), де й розташований храм – теж є територією Києва.

"Відстоюючи ділянку під церквою, площею 0,2 га, яку відвели в постійне користування 2010 року, колишній московський патріархат (УПЦ - ред.) вирішив скасувати президентський указ, який захистив ліс площею понад 6 тисяч га", – йдеться у повідомленні громадської ініціативи.

"Голка" стверджує, що церкву встановили за головування мера Коцюбинського Сергія Даніша, який нині у партії "Слуга народу". Активісти повідомили, що у 2022 році місцева громада вимагала заборонити діяльність храму, проте Даніш, нібито, ігнорував заклики – причому активісти стверджують про, буцімто, його зв'язок із коригувальницею ворожого вогню та директоркою місцевого дитсадка Аллою Душкіною, яка, за даними "Голки", хотіла стати окупаційною "міністеркою освіти" та втекла до Росії після деокупації Київщини.

У Міндовкілля при цьому повідомили, що Біличанський ліс має найвищий природоохоронний статус і є частиною Голосіївського парку. Якщо провадження щодо оскарження указу президента відкриють, нацпарк "Голосіївський" та Міндовкілля вживатимуть заходів для недопущення "задоволення необґрунтованих позовних вимог".

Нищівна поразка Київської митрополії УПЦ в суді та доля монахів у Лаврі

Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що Київська митрополія УПЦ програла в суді, не зумівши спростувати власний канонічний зв'язок із Московським патріархатом. 18 вересня Київський окружний адмінсуд поставив крапку в спробі УПЦ довести нечинність висновків релігієзнавців, що робили експертизу Статуту УПЦ. Судді стали на сторону Держслужби з етнополітики та свободи совісті, вирішивши, що позивачі - юристи церкви - не змогли грунтовно довести упередженість фахівців, залучених держслужбою та не мали аргументів, аби спростувати сам зміст їхньої експертизи.

Також ми розповідали про судове засідання Північного апеляційного господарського суду Києва, де мали вирішити остаточну долю монахів УПЦ у Києво-Печерській лаврі. Вони досі займають декілька будівель у Нижній Лаврі, не зважаючи на рішення суду про розірвання договору оренди. І в разі, якщо суд вирішить підтримати рішення першої інстанції, УПЦ доведеться звільнити Лавру остаточно.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube