Кличко відкрив екскурсійний маршрут довгобудом: як ми стали пасажирами автобусу №111 - репортаж

Запуск автобусного маршруту №111, що курсує від ст.м. "Лівобережна" до ст.м. "Площа Українських Героїв" (колишня Льва Толстого), був широко анонсований міською владою. На урочисте відкриття мер Києва Віталій Кличко приїхав особисто. Він же протестував автобус, і навіть особисто відсунув червону "фішку", що символічно перекривала в'їзд на Подільсько-Воскресенський шляхопровід.

За надлишкову театральність через звичайний маршрут автобуса та той факт, що міст насправді не було добудовано (відсутні з'їзди на лівому березі), Кличка навіть піддали жорсткій критиці в Київраді. Зокрема, очільник постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Андрій Вітренко назвав акцію "демонстрацією власних PR-можливостей". Проте чи так це насправді?

Кореспондент Інформатора вирішив на власні очі пересвідчитись в тому, наскільки потрібен маршрут автобусу №111 Києву, чи справді споруда Подільсько-Воскресенського шляхопроводу є настільки грандіозною, щоб її будівництво "від задуму до першої здачі" розтягувати більш, ніж на 30 років, та з яких елементів насправді складається міст.

Екскурсійний автобус

Маршрут №111 відправляється від ст.м. "Лівобережна". Чекати довелося недовго, транспорт вже стояв, заповнюючись пасажирами. Ходить він, як і було заявлено, з інтервалом в 10-20 хвилин. Проте коли ми увійшли всередину, побачили, що салон автобусу практично порожній.

Причин тому може бути багато. Проте головною є час, що витрачають пасажири: від ст. метро "Лівобережна" до ст.м. "Хрещатик" на метро їхати 7-8 хвилин (було трошки більше, проте наразі потяги не здійснюють зупинку на ст.м. "Дніпро", що скорочує час). Цей же маршрут автобусом займе в пасажирів 30 хвилин.

Проте з метро не можна побачити нового мосту - в салоні, окрім нас, був ще з десяток пасажирів, що приклякли до вікон, намагаючись розгледіти конструкції новобудови. Люди увімкнули смартфони, записували відео з подорожі та навіть ділилися враженнями по телефону. Відтак, цей маршрут наразі можна назвати "екскурсійним" для тих, хто бажає подивитись новий міст.

Чотири головні ділянки

Тепер - про сам міст. Його архітектура надзвичайно приваблива, шляхопроводу, що був би хоч здалеку подібним на Подільсько-Воскресенський, немає в усій країні. Неозброєним оком видно, що споруда досить складна з технічної точки зору. Її протяжність складає 4,1 км, а де-факто мостовий перехід складається з кількох мостів та естакад, що їх поєднують.

Ось основні елементи шляхопроводу:

• Міст через Русанівське озеро та естакада над урочищем Горбачів;
• Міст через Десенку та естакада над Трухановим островом. Ця частина споруди також проходить над озером Бабиним на Трухановому;
• Міст через Дніпро між Трухановим та Рибальським островами;
• Два мости через Гавань: новий - яким транспорт дістається з центру на Оболонь, туди веде з'їзд з Подольсько-Воскресенського мосту під час руху з лівого берега на правий та старий - його розташовано там, де закінчуються вул. Верхній та Нижній вал, колись цей міст називали "старим Гаванським" (він вже кілька років закритий для проїзду і проходу).

Зазначимо, що урочище Горбачів та Труханів острів є заповідними територіями, там мешкає фауна - бобри, косулі. Вірогідно, саме для того, щоб вберегти тварин від стресу, на мосту встановлено шумопоглинальні панелі. Також панелі встановлено на естакадах на виїзді на Подол, звідки, до речі, відкривається чудовий вид на будівлі Головного управління розвідки МО України. Тут естакада тягнеться вздовж Парку моряків.

Подольсько-Воскресенський шляхопровід наразі закрито для будь-якого громадського транспорту, окрім комунальних автобусів маршруту №111. В'їзди охороняються муніципальною вартою, а саму трасу перекрито тросами, щоб, бува, хтось не вирішив проскочити мостом повз київські корки.

Що розчаровує

За Русанівськими садами немає ані, власне, мосту, ані ознак того, що будівництво там буде розпочато. Виглядає це так: з вул. Садової на Русанівських садах є бічний заїзд на міст. А основна частина посту просто закінчується, з неї стирчать шматки арматури. Далі знову починається житлова забудова, над якою, чи замість котрої, міст має пройти в сторону Воскресенки.

Довжина недобудованого мосту складає 1 км, шляхопровід має пройти понад залізничною гілкою, що веде на Петрівський залізничний міст, далі - над вул. Марії Черемшини, оз. Райдужним та, вірогідно, дійти до вул. Райдужної. Без цієї частини в 1 км. міст не має жодного сенсу, не зважаючи навіть на те, що рух ним було відкрито. Адже з Русанівських садів, де він закінчується, є єдиний виїзд - через вул. Комбінатну та митрополита Шептицького до ст.м. Лівобережної, Броварського проспекту та мосту метро.

Саме з цієї причини Віталій Кличко відкрив міст саме для автобусів, а не для усього громадського транспорту. Адже якщо міст буде відкрито для приватних автівок, дачне поселення на Русанівських садах застрягне в безкінечних заторах, те ж відбудеться і з Броварським проспектом біля ст.м. "Лівобережної".

Також важливо, що, як писав Інформатор, днями мер представив два великих інфраструктурних проєкти. Він відкрив ділянку Великої кільцевої до Оболонського проспекту, і дуже швидкими темпами завершує будівництво естакади над вул. Богатирською між вул. Полярною та Героїв Дніпра (там днями обмежили курсування громадського транспорту). Протяжність ділянки Кільцевої складає якраз 1 км. Тож, можливо, варто було б не поспішати на Оболоні, а добудувати ділянку мосту, що її бракує мешканцям лівого берега для початку повноцінного використання шляхопроводу.