Ідею ЖК Ріхерт&Парк у Києві оскаржуватимуть у суді: причиною стала висотність

Проєкт житлового комплексу Ріхерт&Парк на території колишньої цегельної фабрики, а пізніше – броварні Михайла Ріхтера (Ріхерта) на вулиці Кирилівській, 35 у столиці будуть оскаржувати у Печерському районному суді. Станом на четвер, 7 березня, було призначено склад суду. Справу буде слухати суддя Юлія Головко, а до забудовника - фірми «Керамблоки-інвест» позивається відомий у Києві активіст Олександр Дядюк. Він сподівається спрямувати забудовника «у законне русло». 

Будівництво нового житлового комплексу планується на ділянці у 10 гектарів. Проте, за словами киянина, ця земля має історичну цінність. Якщо там і можна будувати, то тільки невисокі споруди, а цієї вимоги забудовник нібито не дотримується. 

«На історичному Подолі є відома всім гора Юрковиця на якій знаходиться будівля колишнього заводу Ріхтера, а також кілька пам’яток археології. Основна частина цієї території (але не вся) знаходиться в межах земельної ділянки з кадастровим 8000000000:85:311:0033 – 10 гектарів (сам завод на сусідній)... Ця ділянка знаходиться в центральній планувальній зоні міста Києва, у Центральному історичному ареалі міста Києва... А також в межах охоронної зони пам’ятки археології національного значення «Лиса гора». Як говориться куди не стань, кругом історія, куди не копни, кругом археологія. І що дуже важливо – ну нікак ніззя високо будувати, тільки дуже, дуже низенько», - написав на своїй сторінці в соцмережі Олександр Дядюк.

На висотність нової забудови на зустрічі із забудовником в Подільській РДА у листопаді минулого року звертала увагу й керівниця департаменту охорони культурної спадщини Київради Марина Соловйова. Тоді чиновниця виступила проти появи 42-метрових споруд. За її словами, «висотність у центральній планувальній частині міста не може перевищувати 27 м, як це є в діючому Генеральному плані».

Однак забудовник на це відповів, що за правилами 2016 року, коли компанія отримувала дозвіл від Мінкульту, на цій конкретній ділянці можна будувати в діапазоні від 27 до 60 метрів. Мало того, результати експертизи Українського державного інституту культурної спадщини показали, що «майбутня забудова не лише не порушує пам’яткоохоронного законодавства, але навіть не перекриває для огляду жоден історичний ареал».

Чому виникла суперечка

За словами активіста Олександра Дядюка, спочатку забудовник у 2021 році зареєстрував дозвіл на І чергу будівництва, яка передбачала 110 квартир у споруді не вище 7 поверхів. Згодом замовник будівництва – фірма «Керамблоки-інвест» отримала дозвіл на 2 чергу, яка передбачала 9 поверхів. 

«Вже в грудні минулого 2023 року (забудовник – ред.) подав новий і повний проєкт аж на 1591 квартиру з максимальною поверховістю 42 метри. Це 14 поверхів – що суттєво перевищує максимально дозволену (висотність – ред.), - повідомив Дядюк. - Щоб обійти обмеження по висотності провернули хитру авантюру, самий корупційний (після земельного) Департамент містобудування та архітектури КМДА в містобудівних умовах та обмеженнях не встановив конкретної максимальної висоти, а написав – що згідно Історико-містобудівного обґрунтування».

На офіційному сайті Development та у соцмережах компанії на момент підготовки матеріалу не було офіційних коментарів щодо судового позову.

Як компанія-забудовник отримала землю

У грудні 2006 року Київрада уклала із компанією «Керамблоки-Інвест» (входить до складу групи А Development колишнього партнера Василя Хмельницького Олексія Баранова) договір оренди ділянки 107 тис. 497 кв. м в межах вулиць Фрунзе, Нижньоюрківська та провулок Мильного у Подільському районі.

Земля надавалась на 5 років для будівництва ЖК з об'єктами соціального і громадського призначення і підземним паркінгом. Згодом, за рішенням суду, строк оренди подовжили до 15 років. Нещодавно, на сесії Київради 5 жовтня, договір оренди поновили.

Згодом у липні 2014 року «Керамблоки-Інвест» отримала від міської влади містобудівні умови та обмеження, які потрібні для початку робіт. Цікаво, що у першому дозволі на будівництво йшлося про будинки на 7 поверхів. Пізніше поверхів стало 9 поверхів та один підземний. Загалом, дозвіл на виконання будівельних робіт змогли отримати лише з третьої спроби.

Територію броварні хотів забудувати у 2021 році канадський інвестор Роберт Гіббінс. За його баченням, на Подолі мав з’явитися новий мікрорайон Greenpoint. Територія заводу не входила до забудови. Пивоварний завод Ріхерта у той час був у власності українського бізнесмена й колекціонера Ігоря Воронова. Із заводу хотіли зробити музей з експонатами з приватної колекції Воронова і провели закритий архітектурний конкурс. Але ідею не реалізували.

У результаті, від ЖК Greenpoint відмовилися. В тому числі через затяжні суди щодо нібито шахрайства під приводом інвестування у будівництво. Ця історія закінчилася мировою угодою, де є також підпис директора «Керамблоки-Інвест». Як підсумок: канадець начебто поскаржився на «ненадійність української судової системи, відсутність взаємодії з міською владою» і за проєкт взялася українська компанія.

Інформатор писав, що у центрі Києва хочуть збільшити висотність будівництва - які ділянки під загрозою.

Останнім часом в Росії спостерігається збільшення випадків вибухів та пожеж на промислових об'єктах, зокрема на нафтовій інфраструктурі. У зв'язку з цим ми звернулися до Михайла Орєшнікова, колишнього російського громадянина та чувашського сепаратиста, щоб розібратися, чи можливо ці інциденти пов'язані з активістами на території Росії, чи це лише випадковість. Деталі цього питання та інші цікаві аспекти обговорюються в нашому інтерв'ю.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.