Чому в Києві масово закриваються кав'ярні: п'ять причин хвилі закриттів
У Києві за місяць закрилося понад 200 кав'ярень. Аналітик Насонова назвала п'ять головних причин хвилі закриттів.
За останній місяць у Києві виставили на продаж або повністю закрили понад 200 кав'ярень та закладів стріт-фуду. Тривожна тенденція - не нова: закриття 120 ресторанів у столиці впродовж лише 2024 року вже стало сигналом тривоги для всієї галузі. Тепер ситуація загострилась - і торкнулась найменших форматів: кавових кіосків, мобільних точок та невеликих кав'ярень. Про причини цієї хвилі розповіла Ольга Насонова, директор Аналітичного центру "Ресторани України".
Насонова написала у Facebook, що для малого бізнесу кілька місяців збитків є критичними: у власників таких закладів, як правило, немає ні великої, ні малої фінансової подушки. Накопичені за важку зиму збитки нерідко стають тією останньою краплею, яка зупиняє бізнес. Лише за лютий рахунки за електроенергію зросли вдвічі - і багато підприємців, порахувавши втрати, вирішили закрити двері назавжди.
Другою причиною закриттів є перенасиченість ринку. Останніми роками кав'ярні та заклади стріт-фуду відкривалися дуже активно: невеликий поріг входу - від 10 до 30 тисяч доларів - та зовнішня простота бізнесу приваблювали новачків. На одній вулиці або в одному житловому комплексі можна було нарахувати 4-5 і більше подібних закладів. Усі вони ділять між собою одну й ту саму аудиторію - і коли вона скорочується, для когось покупців просто не залишається.
Третя причина - шаблонність. Переважна більшість кав'ярень схожі між собою: однакова кава, однакові стільці, однакові десерти та майже ідентичні назви. Клієнти обирають заклад за ціною або зручністю розташування, а не через справжню прихильність до конкретного місця. Показово, що унікальні та автентичні кав'ярні - з власним обжаром, оригінальним інтер'єром або нестандартною концепцією - хвилю закриттів пережили значно краще й продовжують залучати свою аудиторію.
Четвертою причиною є масштабний демонтаж МАФів - тимчасових споруд, у яких роками працювала значна частина малого бізнесу. За останній місяць лише з Майдану прибрали сім кіосків з кавою, шаурмою та пловом, а в кількох київських парках зникли ще три кав'ярні. Підприємці, які вели бізнес із таких точок, опинились перед вибором: або шукати приміщення на перших поверхах житлових будинків - надійніше, але дорожче, - або виходити з ринку. П'яту роль відіграла зростаюча популярність домашніх кавомашин: кияни дедалі частіше готують каву вдома - вдвічі-втричі дешевше, ніж у кіоску, і без паперового стаканчика на ходу.
Що відбувалося на ресторанному ринку Києва раніше
Ще у 2024 році дані про підсумки ресторанного ринку фіксували тривожну картину: відвідуваність закладів у Києві впала на 3%, а зростання виручки на 13% пояснювалось не збільшенням попиту, а підвищенням цін. Середній чек у столичних ресторанах зріс одразу на 14%, однак платоспроможних клієнтів меншало - їх просто не вистачало на всі заклади. Відключення електроенергії, повітряні тривоги та мобілізація додатково обмежували можливості для нормальної роботи.
Паралельно у Києві розгорнулася масштабна кампанія з демонтажу МАФів - тимчасових торговельних споруд, де роками вели справу сотні малих підприємців. Тільки на Хрещатику прибрали десятки кіосків з фаст-фудом, кавою та морозивом, і ця робота ще не завершена. Ті, хто не знайшов нового приміщення або не мав ресурсів для переїзду, були змушені повністю зупинити роботу.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
