Черевики-шкідники псували жінці колготки та ділову репутацію: як киянка намагалася вернути гроші за взуття через суд

20 грудня 2021 року жінка придбала у столичному магазині черевики 37,5 розміру за 19 тис. 845 грн. Одягнувши нове взуття в офісі через годину вона помітила, що на її колготах «пішла стрілка». Виявилося, що черевики псують колготи на рівні вище щиколотки - розривають колготки у декількох місцях. Таке взуття жінку не влаштувало, тому вона віднесла його назад до магазину та попросила повернути сплачені за них кошти. Однак так просто це зробити не вдалося. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва від 3 квітня 2024 року. 

Клієнта написала заяву на повернення товару, але отримала відмову. Виявилося, що у взутті був «прихований фабричний недолік, а саме жорсткий шов». Звісна річ, що про це покупницю ніхто не попередив. Навпаки її запевняли, що черевики найвищої якості. 

«Не дивлячись на твердження (магазину), що недолік усунений, (жінка) не має довіри до цього товару. Враховуючи те, що вона має необхідність використовувати щоденно взуття та одягати колготи, вона не має бажання знову так ризикувати, адже порвані колготи завдають масу незручностей та шкоду її діловій репутації», - скаржилася жінка у своєму позові.

Те, що гроші за взуття відмовлялися повертати жінка розцінила як порушення її прав. Адже за законом «Про захист прав споживачів» вона має право на заміну неякісного товару на аналогічний, але новий, а не полагоджений. Або може розраховувати на повернення сплачених коштів.

Не знайшовши порозуміння з магазином, киянка звернулася до суду. Вона вимагала повернути їй 19 тис. 845 грн за черевички та компенсувати 10 тис. грн за порвані колготки.

Що було у суді

Під час розгляду справи представниця магазину пояснила, що черевички повернули із заломами, тобто було помітно що вони не нові та були у використанні. За правилами закладу, у таких випадках клієнтам відмовляють в обміні чи поверненні коштів.

«Незважаючи на те, що (клієнтка) звернулась до продавця із товаром, який явно був у використанні, не маючи розрахункового документа, поважаючи своїх клієнтів (магазин) звернувся до взуттєвої майстерні та своїм коштом виконав поліровку шва, який, можливо, спричинив пошкодження колгот», - пояснювали ситуацію в магазині взуття.

Але будь-які докази, які б свідчили, що саме шов призвів до псування колгот, жінка до суду не надала. Тому, за версією магазину, не було про що сперечатися.

Суддя Печерського районного суду Києва Ірина Литвинова спершу встановила, що жінка прийшла до суду без чека про оплату взуття. А це основний документ, які засвідчує угоду та вартість товару.

«За товар було сплачено банківською карткою і покупцю було надано розрахунковий документ - чек про оплату товару. Однак (жінка) стверджує, що такий їй не було видано при здійсненні покупки та, відповідно, до матеріалів позовної заяви його не долучила», - зазначила суддя.

Покупниця визнавала, що користувалася взуттям, але для суду було несуттєво де це відбувалося: у приміщенні чи на вулиці. За таких умов обмін товару на аналогічний або повернення коштів неможливе.

Окремої уваги заслуговували колготи, які рвалися та псували жінці ділову репутацію. Суддя погодилася, що причина їх псування не встановлення (а це вже тягнуло на судову експертизу): колготи могли рватися через свої властивості, можливо «пішли стрілки» через інше взуття, яке жінка носила до цього.

«Необхідно чітко встановити причинно-наслідковий зв`язок щодо того, що колготи псуються саме внаслідок носіння черевик та впливу шва, або інших елементів взуття, - визначила суддя Ірина Литвинова. - Однак (жінка) не надала жодних доказів на підтвердження того, що колготи рвуться саме через шов або інші деталі на черевиках».

Якщо це основоположне питання не було вирішено, то неможливо змусити магазин повернути гроші, та ще заплатити компенсацію за підірвану репутацію. Тому 3 квітня 2024 року жінці відмовили у її вимогах.

Киянка хотіла повернути гроші за черевички, на яких розійшлося хутро

Жінка попросила продавця повернути гроші за товар неналежної якості, або обміняти на інше взуття. Спершу вона відповіді не отримала, а після другого звернення прийшла письмова відмова від обміну чи повернення коштів. 

Киянка відмови не прийняла та звернулась до суду. Вона вимагала не лише повернути їй вартість черевиків, але й компенсувати моральну шкоду у 20 тис. грн та заплатити за роботу її адвокату.

Суддя Дніпровського районного суду Києва Наталія Арапіна встановила, що продавець взуття не просто так не захотів повертати гроші. За іншою версією, це не взуття було неякісним, а жінка якось так його вдягала, що змогла механічно пошкодити хутро. І це був не недолік товару, а неналежне його використання.

Інформатор писав, що жінка у вайбері замовила меблі для кухні та натрапила на шахрая.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.