Це квінтесенція ганебного кітчу: кияни не в захваті від фонтану, який встановлять на Бессарабці
Більшість відомих мешканців столиці, хто висловився щодо облаштування нового фонтану замість постаменту від пам'ятника Леніну, вважає саме цю форму недоречною, провінційною й загалом крінжовою
Проєкт оновлення площі перед Бессарабським ринком викликав неоднозначну реакцію киян. Дехто вважає недоречним облаштування фонтану, ще й такого великого розміру, біля великої розв'язки. Хтось - вважає, що на цьому місці має стояти пам'ятник, або й арт-об'єкт, не пов'язаний з ідеологією. В будь-якому разі, кияни хочуть дискусії про наповнення громадського простору. Інформатор зібрав відгуки від фахівців у різних сферах, що критикують чи схвалюють фонтан з різних точок зору: це митці, медійники, бізнесмени.
Ідея мера - "змити" водою погану енергетику
Найперше, за що критикують фонтан - це його недоречність саме в цьому місці. Чому, пояснює колишня вже депутатка Київради, керівниця ГО "Місто-сад" Євгенія Кулеба в інтерв'ю подкасту "Кляті питання" на УП. Каже, саме місце на перетині Хрещатика й бул. Тараса Шевченка є знаковим для Києва, там свого часу був лютеранський цвинтар, торговельні ряди, а в часи ІІ Світової окупанти встановили там шибеницю, щоб вішати киян. Радянська влада, до речі, цю ж-таки шибеницю знесла не одразу (їй ще довелося "попрацювати"), а згодом встановила там монумент Леніну. Чи має там бути фонтан - питання дискусійне.
"Це вже не перший "захід" мера на ідею з фонтаном: влітку 2021-го він сказав, що в цьому місці дуже погана енергетика, і якщо там буде фонтан - вода змиватиме всі історії з шибеницями й Леніним. Тоді розгорнулася дискусія про те, що потрібно робити архітектурний конкурс. Ідеї мера - це дуже добре, але місце для Києва знакове й має історію, хотілося б його розвивати з точки зору урбаністики й містопланування", - сказала Євгенія Кулеба.
Гарік Корогодський, співвласник ТРЦ Dream на Оболоні, меценат, а тепер - стендапер вважає фонтан чи не найбільш недоречною формою. Сам він свого часу розробив для цієї локації арт-проєкт "Територія Любові" разом з міським скульптором Костянтином Скритуцьким та дизайнером і актором Федором Баландіним. Каже - жодних пам'ятників тут не мало б бути.
"Перемогла венесуельска архитекторка, яка пропонувала до постаменту, на якому стояв Лєнін, пришпандолити сходи вгору та вниз, які символізують якусь хню, яку в свою чергу треба розтлумачити кожному, для чого можна створити тисячне комунальне підприємство при КМДА. Про конкурс давно забули - переможницю не пнув лише ледащо. Тепер - фонтан. Єдине, що в ньому гарне - він не венесуельський", - іронічно пояснив Корогодський.
Схожий аргумент - і в нардепа-киянина Андрія Осадчука. Він зі смутком пише: драма Києва в тому, що визначальний вплив на всі управлінські рішення в місті мали люди, які сюди здебільшого приїхали з інших міст і сіл України, які часто прожили в Києві меншу частину свого життя і зазвичай ніколи його не розуміли.
"Вони не знали і не усвідомлювали його історії, його місця на історичній і етнографічній мапі України і Європи, його географії, не мали жодного відчуття, що дійсно важливо, а що і не дуже, що можна і потрібно, а що категорично неприйнятно. І немає цьому ради", - зауважив Осадчук.
"Квінтесенція ганебного кітчу"
У коментарі до його допису журналіст Юрій Макаров опонує: Київ - столиця, а отже, автоматично належить не лише киянам, а й усім громадянам України. Така вже особливість його статусу - тому він слугує віддзеркаленням всієї країни. Самі ж кияни часто не можуть дати собі раду з "купою неподобств і дуростей", навіть маючи мера й Київраду.
"Інша річ, що запропонований фонтан - квінтесенція ганебного кітчу, схильність до якого притаманна всім переліченим категоріям "не-киян" не меншою мірою, ніж аборигенам", - додає Макаров.
Київський арборист ("лікар" для дерев) Володимир Ветроградський вважає, що цю локацію потрібно переосмислювати. А поміж інклюзивних переходів та озеленення там має бути акцент: пам'ятний об'єкт Революції гідності, або монумент Героям-захисникам, який буде достойним "замінити залишки символу тоталітаризму".
"У нас є безліч об'єктів, які потребують фінансування та відновлення. Одними з яких є архітектурна спадщина міста, яка тане на очах. Так само як мінімум два фонтани. Один біля Українського дому, а другий біля центральної бібліотеки. Які є справжніми архітектурними шедеврами як на мене", - зауважує Ветроградський у дописі.
А от з точки зору мистецької фонтан вголос промовляє про не-сучасність і провінційність, вважає відомий київський галерист, колекціонер і арт-експерт Євген Карась ("Карась Галерея"). Ба більше: він мав би увінчувати зону для відпочинку, розслаблення та медитації. Знайти киян, охочих медитувати посеред бульвару Тараса Шевченка на 7 смуг автомобільного руху, із перманентними заторами й звуком клаксонів, буде складно.
"Тут зона перетину жвавих автомобільних шляхів і одна з самих важливих в центрі Києва ідеологічних точок перетину. Те, що вона промовляє про розслаблення, замість концентрації і спрямованого повідомлення, говорить про відсутність важливого повідомлення для українців і гостей. А сам фонтан під класичну псевдостаровину - промовляє, що держава не сучасна, ретроградна, не професійна і глибоко провінційна, як і творчий колектив, який таке міг учудити", - додає Євген Карась.
"Фонтани - це добре для міста"
Є й кияни, яким фонтан подобається. Так, фахівчиня з ресторанного бізнесу Ольга Насонова у коментарі до допису ексміністра з питань ЖКГ Олексія Кучеренка зауважила: фонтан красивий, повторює форми тих фонтанів, що вже встановлені біля Золотих воріт та у Маріїнському парку. А надто добре те, що він не є "ідеологічним" - тобто, за будь-яких змін у країні він не буде знесений, як той-таки монумент Леніну.
"Фонтани - це добре для міста. Тим паче важко сказати зараз, чи є центральний фонтан у місті, який би запамʼятовувався усім. Раніше був гарний фонтан зі слоном, що знаходився на сучасній арці "дружби народів". Він там стояв з 1930х і десь до середини 60х на місці сучасної арки. Цей фонтан був одним з найпопулярніших місць побачень, прогулянок та вуличних танців... Думаю, рендер (зображення фонтану - Ред.) поки дуже умовний", - зауважив журналіст Володимир Фомічов.
Фонтан пропонували встановити тут ще в 2025-му: це зробить Філя Жебровська, власниця Farmak
Нагадаємо, напередодні Інформатор писав, що на перетині Хрещатика й бульвару Тараса Шевченка у Шевченківському районі Києва нарешті облаштують новий громадський простір. Замість постаменту пам'ятника Леніну, який драматично демонтували ще в грудні 2013-го, встановлять фонтан. А ще, зроблять зелену зону й намалюють "зебру" на проїжджій частині бульвару, аби перейти на нову локацію можна було без використання підземного переходу.
А про те, що одна з фармацевтичних компаній запропонувала зробити благоустрій зеленої зони на розі Хрещатика й бульвару Тараса Шевченка, ми розповідали ще у березні 2025-го. З головного - встановити фонтан у псевдоісторичному стилі просто на тому місці, де колись стояв пам'ятник Володимиру Леніну. Ідея тоді припала по душі чиновникам у КМДА - тим більше, що й сам міський голова ще 2022 року пропонував вчинити аналогічно.
Інформатор-Київ у Telegram
