Фонтан замість Леніна на київській Бессарабці: чи є сенс у цій ідеї, і чому її просувають в Кличка
У столиці ламають списи навколо ідеї, висловленої приватним бізнесом: встановити міський фонтам на місці, де впродовж півстоліття стояв монумент Іллічу
Одна з фармацевтичних компаній, що працює у Києві, нещодавно запропонувала зробити благоустрій зеленої зони на розі Хрещатика й бульвару Тараса Шевченка. З головного - встановити фонтан у псевдоісторичному стилі просто на тому місці, де колись стояв пам'ятник Володимиру Леніну. Ідея прийшлася по душі чиновникам у КМДА - тим більше, що й сам міський голова ще 2022 року пропонував вчинити аналогічно. Але у неї є й противники. Інформатор вивчив питання й склав власну думку про фонтан на місці Ілліча.
У КМДА схвально відреагували на "призабуту" ідею
Ідею встановити фонтан нині реанімувала компанія "Фармак". Там хочуть профінансувати благоустрій скверу, виготовлення й встановлення фонтану тощо. ЗМІ вже й показали рендери майбутнього скверу - але зауважили, що вони не остаточні, бо ще немає затвердженого проєкту благоустрою скверу, та й самої споруди у його центрі.
У КМДА поставилися до ідеї у цілому схвально. Принаймні, архітектурно-містобудівна рада при Департаменті містобудування й архітектури КМДА розглянула пропозицію, і попросила доопрацювати зовнішній вигляд скверу/фонтана "з наданням притаманної місту форми й композиції". Крім того, закликали звернути увагу на доступність скверу для осіб з інвалідністю (нині потрапити до нього можна лише з підземного переходу). Але у адміністрації все ж зауважили, що більшість з тих, хто виступав, - ідею підтримали.
Нині ж чільне місце на Хрещатику порожнє - там вже впродовж 12 років стоїть лише порожній постамент з лабрадориту із прилаштованим згори тризубом. Колись на ньому стояв пам'ятник Володимиру Леніну, та відтоді він змінив своє "призначення" вже декілька разів. Кожного разу слугуючи постаментом-основою для художніх інсталяцій: мексиканська художниця Синтія Ґутьєррес приставила до нього металеві сходи, іранець Махмуд Бакші встановив неонову конструкцію "Безкінечне святкування".
Як Кобзар позичив пальто в Ілліча: трагічна історія
Щоб відчути важливість саме цієї локації для міста, слід згадати історію майданчика на розі Хрещатика й Тараса Шевченка. А вона непроста: до початку ХІХ століття на цьому місці розташовувався лютеранський цвинтар. Тоді кладовище знесли, а на його місці облаштували бульвар, з 1869 року він носив назву Бібіковського (на честь Київського військового губернатора Дмитра Бібікова). А напочатку його, на перетині з Хрещатиком, були створені торговельні ряди - власне, замість торжища поряд і був зведений Бессарабський ринок.
Ілліч, створений скульптором Сергієм Меркуровим до початку Другої світової, стояв тут з 1946 по 2013 роки. Ще під час його урочистого встановлення (посеред напівзруйнованого Києва тоді це була справжня подія - виступали Микита Хрущов, Павло Тичина та інші діячі) в киян з'явилася цікава версія: Ленін вказує, де у Києві можна смачно пообідати. Виявилося, лідер пролетарів тицяє рукою просто в сторону Бесарабського ринку.
Був ще й інший жарт про цей пам'ятник. Справа в тому, що Ленін на постаменті стояв просто в піджаку - без притаманного початку ХХ століття обов'язкового атрибута - пальто. Натомість, пам'ятник Тарасу Шевченку у двох кварталах вище тримає в руці пальто, при цьому він вдягнений у ще одне пальто. Відтак, жарт народився самий собою: Кобзар позичив предмет гардероба в Ілліча.
"Знову грошей не вистачає. Куди б віднести це пальто? - Нема чого й думати, товаришу. Неси на Бесарабський ринок", - переповідали "скоромний" політичний анекдот кияни у 1960-1970 роки.
Але для тих киян, хто пережив війну в місті, локація була трагічною. Саме на цьому місці німецькі окупанти поставили шибениці, на яких вішали тих містян, кого вважали дотичними до руху спротиву. За непідтвердженими даними, одразу після того, як радянські війська увійшли до міста, вони не поспішали зносити жахливий символ окупації - кияни переповідали моторошні історії, що їх ще декілька місяців використовували "за призначенням". Тому місце, м'яко кажучи, має непросте історичне навантаження.
Від божої матері до Рональда Рейгана
Після того, як пам'ятник знесли у 2013-му, на його місці хотіли звести новий. Пропозицій було декілька: встановити статую божої матері, Івану Мазепі, героям Небесної сотні. 2019 року бізнесмен, а нині - ще й політик Гарік Корогодський пропонував встановити тут пам'ятник Лазареві Бродському, відомому сахарозаводчику й меценатові (саме він побудував Бессарабський ринок, будівлі Київського політехнічного інститута, декілька лікарень і театр оперети). А 2024-го народні депутати пропонували Кличкові встановити замість Ілліча монумент американському президенту Рональду Рейгану.
Втім, в Кличка вже були свої плани на пам'ятне місце. Ще 2022 року міський голова запропонував встановити замість пам'ятника фонтан - тоді Віталій Кличко зауважив, що в місця, де стояв Ілліч, була "негативна енергетика", й пропонував "змити" її водою. А відтак, пропозиція від "Фармака" - не щось нове, а лише дещо підзабута пропозиція, про яку вирішили нагадати киянам. І в неї є свої противники.
"Це з нашим мером вже давно - він вважає себе таким "господарем міста", і що саме він має право вирішувати, як має розвиватися місто. Часто це - без експертної думки, консультацій з громадою: йому все одно. Архітектурно-містобудівна рада підтримала ідею, бо так працює місто - мер приймає рішення, дуже часто необґрунтовані, нелогічні, бо йому так подобається. А усі інші не мають права сказати йому "ні" та виконують", - зауважила депутатка Київради Євгенія Кулеба у подкасті "Кляті питання" на УП.
Про те, чому на цьому місці нелогічно ставити фонтан, виданню "Віледж" розповіли київські урбаністи й архітектори. По-перше, застерегли, що фонтан зазвичай має рекреаційну функцію. Але нині у цьому місці він виконувати її просто не зможе, бо там немає пішохідного трафіку. По-друге, зауважили, що вирішення такого важливого питання залежить все ж не від мера.
"Там з обох боків дорога, бульвар перетинається з Хрещатиком - тобто там шумно. Центральною частиною бульвару ходить не дуже багато людей: він тупиковий, ви можете тільки повернутися назад... Довге перебування там неможливе, бо локація незатишна. І саме тому там просто стояла скульптура - щоб на неї дивилися ті, хто проїжджає повз", - зауважила виданню CEO урбан-бюро Big City Lab Вікторія Тітова.
З ідей, висловлених митцями, цікаві такі: сама локація може стати "прохідною", якщо замість підземного переходу через бульвар у цьому місці створять наземний перехід. Так вважає Єгор Зігура, скульптор і автор артоб'єктів у публічному просторі. Також він каже, що фонтан тут може бути не найкращою ідеєю - замість нього можна було б реалізувати артоб'єкт, що "відповідатиме динаміці та духу часу" і буде естетичним акцентом усього бульвару.
Де у Києві створять Музей монументальної пропаганди, і скільки ще радянських об'єктів у переліку на демонтаж
Нагадаємо, днями Інформатор писав про те, що на території національного комплексу "Експоцентр України" в Києві, де зібрано багато зразків радянської архітектури та скульптури, відкриють Музей монументальної пропаганди. Нині Експоцентр оголосив конкурс на дослідження історії й концепції ВДНГ, як "радянського ідеологічного простору". Запрошують фахівців, що мають досвід роботи з культурною спадщиною та дослідників, що мають роботи з аналізу культури й мистецтва часів СРСР.
Також ми розповідали, що до переліку об’єктів культурної спадщини СРСР та Росії, що перебувають у Києві та підлягають демонтажу, додали ще 82 одиниці. Відповідне доручення видала Департаменту з охорони культурної спадщини Києва робоча група з питань усунення пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою росії та СРСР, та публічного простору Києва.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
