Запеклий удар росіян по мосту в Затоці є репетицією атаки на київські переправи - аналіз Інформатора
Ворог атакує важливу з тактичної та стратегічної точки зору переправу в Одеській області, немов натякаючи, що аналогічний удар може бути нанесений і по не менш важливим з точки зору логістики столичних мостах
Під вечір у вівторок, 10 листопада РФ нанесла вражаючий удар по підйомному мосту між Затокою й Кароліно-Бугазом на Одещині. Значимість цієї переправи тим важливіша, якщо зважати на його роль у логістиці регіону та країни в цілому. Ба більше - саме цей удар, ще й у момент перемовин в Абу-Дабі, можна цілком вважати "генеральною репетицією" ударів по київських мостах. Інформатор розповідає про подробиці, і дає свою оцінку спробам росіян "розвалити" українську, і вужче - київську, логістику.
"Сидимо, підстрибуємо"
Удари по мосту через Дністровський лиман у Затоці почали наносити ще після обіду 10 листопада. Першими, як часто буває, полетіли БпЛА - звичайні й реактивні "Шахеди" з Чорного моря. Вже ближче до 16:00 моніторингові пабліки повідомили про більш масований удар, за допомогою крилатих ракет (загальною кількістю в 11-12 штук), кількох КАБів (ймовірно, 4 штуки) та ще БпЛА.
"Сидимо підстрибуємо, разів з 15 вже", - пише користувач Telegram Віталій із Затоки в одному з чатів. - "Шо там з нашим мостом, хз. Інформації нуль, але судячи зі звуків, працюватиме нескоро", - повідомив ще один дописувач з Одещини.
Офіційно міст через лиман - інженерне диво, що підіймалося, аби пропустити під собою судна - не працював принаймні з червня, коли по ньому в черговий раз був нанесений комбінований удар. До цього він не працював у травні - тоді місцеві запрошували відпочивальників їхати до Затоки через Паланку, в об'їзд Дністровського лиману, аби оминути міст (хоч це й затратно по часу). Не працював і раніше, після попередніх ударів: цей міст має величезне значення, тому ворог просто не може дозволити йому функціонувати.
Для тих, хто не в курсі, - коротенький лікнеп: міст є логістичним вузлом, що зв'язує Одеську агломерацію з українською Бессарабією. І веде далі, до Румунії (порт Констанца) та інших країн-союзниць. Саме це зумовлює такі масштабні атаки на невеликий за масштабами об'єкт. Чи не працював він насправді, чи й був відновлений - невідомо, і не має бути відомо: з огляду на його тактичне значення, передусім, для військової логістики, повідомлень про його робочий стан годі й чекати у воєнний час.
Чим такий важливий міст у Затоці
Міст у регіоні - єдиний автомобільний шлях, що веде виключно українською територією (дорога через Паланку пролягає частково Молдовою), а для залізничного транспорту це - взагалі єдина переправа. Таким чином ворог намагається блокувати Україні перекидання українського аграрного експорту до Ізмаїлу, Рені та Кілії - тобто, усіх наших портів, розташованих на Дунаї.
Але є й військово-тактичне значення. Виведення мосту через Дунайський лиман з ладу - частина військової кампанії РФ з ізоляції театру бойових дій на півдні Одещини. У разі гіпотетичних десантних операцій, чи, скажімо, загострення ситуації у невизнаному Придністров'ї, його знищення відсікає Бессарабію від швидкого перекидання підкріплень ЗСУ з Одеси до регіону.
Ще один, важливий, момент: міст має вертикально-підйомну конструкцію (тим і унікальний). Саме це зумовлює можливість України контролювати прохід суден із Чорного моря до чималого Дністровського лиману і назад. Це ж стосується і малих катерів, і дронів - взагалі, будь-яких плавзасобів, що мають вагу з військової точки зору. Тому контроль над цим мостом, і його працездатність вкрай важливі для України на півдні.
Що хочуть сказати цим росіяни
Власне, у попередньому абзаці викладена більшість спільних рис мосту в Затоці й мостів над Дніпром у Києві. По-перше, вони є критичною "артерією" єдиного прямого сполучення. Об'їжджати київські переправи можна або по Канівській ГЕС на півдні (+300 км до звичайного маршруту), або через Київську ГЕС на півночі (+170 км).
По-друге, мости - безальтернативний логістичний вузол: через київські переправи проходять тисячі тонн продовольчих та інших товарів на Лівобережжя України, а в зворотному напрямку йдуть потяги, завантажені зерном та металопрокатом з індустріальних хабів Центральної України. Водночас, у Києві це теж "вузьке горло": як і у випадку з Бессарабією, виведення з ладу мостів ізолює Лівобережжя.
Є й критичне значення для військової логістики (на початку повномасштабного вторгнення саме київські мости мали вирішальне значення для недопущення ворога вглиб правобережжя). А ще, - і міст у Затоці, і його більші київські аналоги мають суміщений характер (авто+залізниця), і тому є пріоритетними цілями для росіян. Лише з початку осені по мостах у Києві нанесли вже понад 10 ударів балістичними ракетами - і це надзвичайно запеклий темп.
А зважаючи на те, що саме зараз тривають крихкі перемовини в Абу-Дабі між українською, американською й російською сторонами, - країна-агресор майже напевно вдаватиметься до тиску на офіційний Київ. Важелем для цього вона вважає терор мирного населення - що демонструвала вже десятки разів, - і саме тому удар по мосту в Затоці має таке важливе значення. Таким чином агресор може передавати Україні послання: "здавайтеся, або так само буде і з більш важливими переправами в столиці".
Нагадаємо, раніше Інформатор писав, що ідея з поромною переправою у Києві, що належить нардепу з парламентської більшості, розбивається об реалії буття. На лівому березі Дніпра в столиці є лише одна гавань, що здатна прийняти достатню кількість суден. Як з'ясував Інформатор напередодні, інші причали Лівобережжя - стара радянська, розташована на Микільській Слобідці, і відомча, належна Укрзалізниці, не можуть приймати судна: обидві або закинуті, або використовуються приватним бізнесом (зокрема, Дарницькими банями). Натомість, причали біля ТРЦ River Mall і ЖК River Stone у затоці Берковщина цілком здатні прийняти кілька теплоходів на годину.
Також ми повідомляли, що Київ виділить 1 мільярд гривень на будівництво тимчасових водних переправ через Дніпро та під'їзних шляхів до них. Місця розміщення переправ визначатиме військове командування, а погоджуватиме Київська міська військова адміністрація. Крім того, на засіданні окремо розглянули питання безпеки самих мостів і можливість встановлення мобільних укриттів для киян.
Інформатор-Київ у Telegram
