Виставка у метро Золоті Ворота: десять жінок з інвалідністю, які змінюють Україну під час війни
13 квітня на Золотих Воротах у Києві відкрилася виставка про 10 жінок з інвалідністю, які боронять Україну під час війни.
13 квітня 2026 року у вестибюлі станції метро "Золоті Ворота" в Києві відкрилась фотовиставка "Бути собі ціллю" - про жінок і дівчат з інвалідністю, які боронять Україну, волонтерять і відстоюють право жити без бар'єрів. Тема фізичної доступності набуває дедалі більшої актуальності: у столиці вже будують першу безбар'єрну платформу на Центральному вокзалі. Організаторами виставки виступила громадська організація Fight For Right. Побачити роботи у вестибюлі підземки можна до 20 квітня включно.
Захід реалізується в межах проєкту "Лідерство жінок з інвалідністю в громадах", що його впроваджує Fight For Right за підтримки ООН Жінки в Україні та фінансування Жіночого фонду миру і гуманітарної допомоги ООН. Цей фонд допомагає жінкам на місцях реагувати на кризи та брати участь у розбудові миру. Виставка ґрунтується на брошурі "Бути собі ціллю" - збірці особистих історій лідерок з інвалідністю, підготовленій спільно зі шведською фундацією Kvinna till Kvinna.
Кожна з десяти героїнь виставки - волонтерка, правозахисниця, спортсменка або мисткиня, яка не зупинила свою роботу після початку повномасштабного вторгнення росії. Їхні долі різні, але в кожній - боротьба з подвійним тиском: з одного боку, ворожою агресією, з іншого - системними бар'єрами та стереотипами щодо людей з інвалідністю. Голова Fight For Right Юлія Сачук зазначила, що команда організації збирає ці історії, щоб зберегти їх, показати світові та поділитися ними - закарбувавши вагомий внесок кожної у боротьбі за справедливе суспільство.
Проєкт "Лідерка" - школа політичної участі для дівчат і жінок з інвалідністю - об'єднав десятки учасниць з різних куточків України. Він спонукає жінок відстоювати свої права, використовувати інструменти громадської участі та активно долучатися до суспільного й політичного життя країни. Більшість героїнь виставки є або випускницями, або учасницями цієї школи, і саме там вони знайшли підтримку та однодумниць. Їхні досвіди різні - але всіх об'єднує одне: рішення бути собі ціллю і не здаватися.
Анастасія Закутна: волонтерка, яка їздила на деокуповані території
Анастасія Закутна - волонтерка з Охтирки на Сумщині, яка має фізичні порушення з народження. Волонтерити вона почала ще школяркою під час Революції гідності: разом із родиною возила людям на майдан Незалежності їжу, медикаменти та інші необхідні речі. З початком повномасштабного вторгнення Анастасія лишилась в Охтирці підтримувати батьків нареченого, чий хлопець на той час вже служив у ЗСУ, й продовжила волонтерити. З літа 2022 року вона почала їздити разом із військовослужбовцями на деокуповані території, де проводила творчі майстер-класи для дітей, привозила необхідні речі та спілкувалася з батьками дітей, які отримали інвалідність через російське вторгнення.
Паралельно Анастасія організовувала збори коштів для знайомих військових, шукала автомобілі й амуніцію, залучала іноземних благодійників. У 2023 році вона пройшла навчання у школі "Лідерка" від Fight For Right і тепер планує створити власну громадську організацію, щоб зробити своє місто доступнішим. Зараз Анастасія відновлює психічне здоров'я та виготовляє на замовлення букети й прикраси з бісеру.
Іванна Михайленко: юристка та засновниця World of Silence
Іванна Михайленко - очільниця громадської організації World of Silence і експертка проєкту ЮНІСЕФ у Секретаріаті Уповноваженого ВРУ з прав людини. Іванна є нечуючою і навчалась на юридичному факультеті в Київському університеті інтелектуальної власності та права НУ "Одеська юридична академія". Вступаючи до університету, вона стикнулась зі стереотипом: їй казали, що нечуюча людина не зможе навчатися у такому закладі. Утім Іванна не лише вступила, а й завершила бакалаврат із відзнакою.
З лютого 2022 року Іванна почала надавати безоплатну юридичну допомогу нечуючим і знімалась у відеороликах жестовою мовою про небезпеку під час війни та важливість психологічної підтримки. Вона заснувала ГО World of Silence - команду молодих активних нечуючих людей, які творять зміни. Також реалізує власні проєкти: "Закон для всіх" - інформування нечуючих жестовою мовою про права людини, та "Українізація.deaf" - популяризація вивчення української жестової мови серед медиків, психологів, рятувальників і правоохоронних працівників.
Марія Нікітіна: керівниця Чернівецького об'єднання "Захист"
Марія Нікітіна очолює ГО "Чернівецьке об'єднання "Захист"" і є членкинею Ради безбар'єрності при Кабінеті Міністрів України. До повномасштабного вторгнення організація Марії допомагала молоді у складних життєвих обставинах, розбудовувала безбар'єрне суспільство та підтримувала громадських активістів. 25 лютого 2022 року офіс об'єднання відчинив двері для вимушено переміщених людей і став тимчасовим прихистком. Думали, що шелтер пропрацює два тижні - натомість він функціонував 504 дні, і за цей час ним скористалися 1769 людей та їхні тварини.
Паралельно команда Марії допомагала місцевим людям з інвалідністю та іншим прихисткам: забезпечувала мікрохвильовками, побутовим обладнанням, чайниками та фенами. У 2022 році організація створила ресурсний центр "Ґроу ап" і проводить читацькі клуби, майстер-класи інклюзивної кухні та тренінги щодо інклюзії й безбар'єрності. Марія, яка користується колісним кріслом і мешкає на 6-му поверсі, відверто говорить про щоденні виклики: відключення світла змушують її годинами чекати на роботі, поки запрацює ліфт.
Олександра Кутас: модель на колісному кріслі, яка підтримує Україну з Британії
Олександра Кутас - модель на колісному кріслі, підприємиця та громадська діячка. З 2022 року вона працює у благодійному секторі Великої Британії на підтримку України. До 24 лютого 2022 року Олександра активно розвивала бренд адаптивного одягу, а її модельна кар'єра у Великій Британії набирала обертів. З початком повномасштабної війни вона одразу долучилась до протестів у Лондоні проти російської агресії та приєдналась до проєкту Techfugees, що підтримував українських біженців. Через пів року Олександра очолила напрям допомоги Україні у благодійній організації Choose Love.
Особистою незалежністю для Олександри є свобода пересування та право говорити правду - не мовчати й не бути зручною. Вона наголошує, що у 23 роки - вперше в Україні завдяки доступній інфраструктурі - змогла самостійно вийти з квартири і навіть самостійно винести сміття з дому. Цей, здавалося б, буденний момент для більшості людей, для неї став символом справжньої незалежності. Активістка переконана, що мільйони українців, які продовжують боротися та доносити правду, не дають вогню підтримки згаснути.
Христина Стиранець: проєктна асистентка Fight For Right
Христина Стиранець завершила навчання за фахом психологині у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка та пройшла школу "Лідерка" від Fight For Right. У 2022 році вона планувала продовжити навчання й стати психотерапевткою, але повномасштабне вторгнення змінило ці плани. Одного дня вона натрапила на оголошення про те, що Fight For Right шукає кейс-менеджерів у команду екстреного реагування на зимовий період, і надіслала резюме, навіть не уявляючи, яким буде цей шлях.
Понад два роки Христина працювала кейс-менеджеркою напряму екстреного реагування, який згодом переформатувався у напрям "Підтримка та захист". Від початку 2024 року вона обіймає посаду асистентки проєктів і займається комунікацією з підрядниками щодо закупівель засобів реабілітації й особистої гігієни. Для Христини особиста незалежність - це не лише архітектурна безбар'єрність та фінансова самостійність, а й соціальна свобода: жити, не виправдовуючись і не думаючи про чужий осуд.
Аліка Микал: блогерка та експертка з трансплантації
Аліка Микал - блогерка та експертка з питань трансплантації й донорства в Україні, яка веде активну медійну діяльність з 2018 року. Поштовхом стала особиста ситуація: у Аліки відмовили нирки, і вона почала говорити публічно про те, що донорська трансплантація в Україні фактично недоступна. Трансплантація нирки відбулась за кілька днів до початку повномасштабного вторгнення, після чого Аліка була змушена виїхати за кордон. У 2023 році вона повернулась до активної діяльності, пройшла конкурсний відбір у школу "Лідерка" і запустила подкаст та проєкт "Видимі люди".
Проєкт присвячений людям із невидимою інвалідністю - тим, чиї щоденні виклики непомітні для оточення. Аліка регулярно отримує повідомлення від людей, котрі, прочитавши її історію, вирішили підписати договір про донорство. Особиста незалежність для неї - це фінансова можливість створювати суспільно важливий контент, а також власна мобільність і самостійність у побутових моментах, яку вона боїться втратити через погіршення здоров'я.
Марина Литовченко: параолімпійська призерка з настільного тенісу
Харків'янка Марина Литовченко - спортсменка, призерка Паралімпіад 2016, 2020 і 2024 років та чемпіонка світу з настільного тенісу серед спортсменок із порушеннями опорно-рухового апарату. У 2024 році вона стала віцечемпіонкою Паралімпійських ігор, до того у 2023-му здобула титул чемпіонки Європи, а ще раніше перемагала на чемпіонатах світу 2018 і 2022 років. Після початку повномасштабного вторгнення Марина виїхала до Чехії, де деякий час сумнівалась, чи залишиться спорт частиною її життя.
Врешті вона відшукала в собі сили, знайшла новий зал для тренувань, і незабаром до Праги переїхав і її тренер. Аби підтримати відновлення зруйнованих корпусів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Марина продала свою золоту медаль Паралімпійських ігор 2020 у Токіо та разом із друзями й небайдужими зібрала понад пів мільйона гривень. Навчається в аспірантурі Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, паралельно виступаючи на змаганнях.
Віра Запорожець: активістка SAD та журналістка
Одеситка Віра Запорожець - активістка колективу SAD (Street Aid Daily), журналістка з невидимою інвалідністю у формі панічних атак. На початку повномасштабного вторгнення вона разом із дитиною виїхала за кордон, де почала підтримувати людей, які шукали притулку від війни: супроводжувала їх до лікарів, допомагала з перекладами та оформленням документів. Після повернення в Україну Віра долучилася до команди SAD, яка надає першочергову допомогу бездомним людям в Одесі: забезпечує їх засобами гігієни, продуктами та ліками.
Кожен учасник колективу, наголошує Віра, намагається спілкуватися з підопічними на рівних - без менторства, без засудження і без командування. Серед бездомних в Одесі - колишні військові, переселенці та люди, які просто не можуть боротися за свої права через хронічні хвороби. Найважливішим у цій діяльності активістка вважає пробивати інформаційну стіну та руйнувати стигму, нагадуючи суспільству, що будь-хто може опинитись у такій ситуації.
Анна Серпутько: редакторка Braille Studio
З 2016 року Анна Серпутько є редакторкою у Braille Studio - проєкту ГО Fight For Right і волинського відокремленого підрозділу ВГО "Генерація успішної дії". Місія студії - робити сучасні українські та іноземні книжки доступними для людей з порушеннями зору: передусім книжки, надруковані рельєфно-крапковим шрифтом Брайля, а також у форматі універсального дизайну. Після початку повномасштабного вторгнення більшість команди роз'їхалась країнами Європи, а Анна опинилась у Польщі без жодних засобів для роботи.
Навесні 2023 року активна робота проєкту відновилась завдяки одному приватному замовленню. У 2024 році Луцька міська рада поновила фінансування, команда налагодила співпрацю з видавництвами та авторами й повернулась до масштабного друку книжок для шкіл і бібліотек зі всієї України. Для Анни особиста незалежність - у тому, щоб жити на повну попри все і робити світ кращим у боротьбі.
Олена Герасим'юк: письменниця та парамедикиня "Госпітальєрів"
Олена Герасим'юк - письменниця і парамедикиня батальйону "Госпітальєри" з позивним Гера, яка долучилась до лав медиків-добровольців ще у 2017 році. Перший рік після початку повномасштабного вторгнення вона разом із командою займалась організацією всього необхідного для порятунку поранених. 26 лютого 2022 року у "Госпітальєрів" з'явився перший рейс далекої евакуації "Кракен" - реанімаційний автобус. На момент публікації брошури силами екіпажів батальйону було перевезено понад 8300 поранених бійців української армії.
Паралельно Олена разом із письменником та військовослужбовцем Євгеном Ліром розпочала проєкт "Недописані" - систематизацію втрат серед людей літератури, спричинених російським вторгненням з 2014 року. Наразі задокументовано понад 195 загиблих, пов'язаних із літературною галуззю: автори, бібліотекарі, перекладачі та інші. Олена переконана: поки митці живі - їхній обов'язок говорити двома голосами, за себе і за загиблих колег, зберігаючи їхні голоси для нащадків.
Київ крок за кроком стає доступнішим
Розбудова безбар'єрного простору в Україні набуває особливого значення в умовах повномасштабної війни, адже кількість людей з інвалідністю невпинно зростає. У столичному метрополітені завершили встановлення тактильної навігації на станціях "Олімпійська", "Театральна" та "Палац спорту" - рельєфні смуги допомагають людям із порушеннями зору безпечно орієнтуватися в підземці. Ці зміни - частина ширшої трансформації публічного простору, яку відстоюють і героїні виставки "Бути собі ціллю".
Раніше Інформатор повідомляв, що у столичній підземці встановили пандуси на станції "Вокзальна" - перші конструкції змонтували вночі, щоб не заважати пасажирам. Нова безбар'єрна інфраструктура вже стала у пригоді не лише людям з інвалідністю, а й пасажирам з важким багажем. Маломобільні пасажири також можуть замовити супровід для комфортного пересування підземкою за телефоном (044) 238-55-11.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
