Від Кличка вимагають перейменувати вулицю Щусєва іменем Степана Хмари: чим знамениті обидва і хто зробив для Києва більше

Читать на русском

Інформатор розповідає історію російського та радянського архітектора Олексія Щусєва, який створив проєкт відбудови Хрещатика, та Степана Хмари, який під цим же Хрещатиком виборював незалежність України

Читать на русском
Перейменування у Києві
З ім'ям Олексія Щусєва (зліва) пов'язують низку архітектурних проєктів, не надто успішних для Києва

Інформатор розповідає історію російського та радянського архітектора Олексія Щусєва, який створив проєкт відбудови Хрещатика, та Степана Хмари, який під цим же Хрещатиком виборював незалежність України

Кияни просять перейменувати вулицю, названу на честь російського та радянського архітектора Олексія Щусєва, ім'ям дисидента Степана Хмари, який нещодавно відійшов у вічність. Аргументи залізні: Щусєва з Україною пов'язують декілька проєктів, не найкращих з точки зору архітектурної привабливості (та навіть дуже дискусійних). А Хмара - чи не останній з в'язнів совісті та радянських дисидентів, хто і за незалежності доклався до побудови української держави.

Петицію подав киянин Олексій Кащенко, причому це вже не перша відозва за його авторством - 2016-го він звертався про необхідність обов'язкового встановлення "блимаючого" жовтого світлофора на кожному пішоходному переході у Києві. Втім, тоді петиція набрала "аж" 53 підписи і розглянута не була. Цього разу інтерес до відозви більш жвавий, за два тижні вона зібрала більше за 500 підписів і може набрати необхідну кількість (завершення збору - у середині квітня).

"Вулиця називається на честь російсько-совєцького архітектора, автора мавзолею леніна. Пропоную перейменувати на честь одного з провідних борців за незалежність України, дисидента, Героя України Степана Ільковича Хмари", - зазначає автор відозви.

Щусєв будував Хрещатик та розписував Лавру

Дійсно, з Україною Щусєва пов'язує лише низка проєктів - він народився у сучасній Молдові (наприкінці ХІХ ст. Кишинів входив до Бесарабської губернії російської імперії), а жив та помер у москві. Його архітектурні здобутки прикметні, передовсім, зовсім раннім отриманням статусу академіка (у 37 років), а також створенням так званого "неоросійського" стилю в архітектурі. Його він, власне, і намагався впроваджувати в українських містах, передовсім - Києві.

Найдискусійнішою роботою Щусєва у Києві вважають проєкт відбудови Хрещатика із створенням помпезних радянських комплексів на ньому замість будинків, що були підірвані радянськими військами під час відступу. Також з-під його пера вийшов проєкт Головної астрономічної обсерваторії НАН України (тієї, що у Голосіївському лісі біля клініки "Феофанія", а не у центрі міста - Ред.) та проєкт головного іконостасу Успенського собору і розпис Трапезної церкви Києво-Печерської лаври. Втім, головні претензії все ж до побудови мавзолею для радянського вождя у москві.

Справа Хмари та дві "труби"

Натомість, про особистість та роль у становленні сучасної України Степана Хмари складно розповісти лаконічно. За часів СРСР він був багаторічним дисидентом - відсидів у таборах загалом 7 років, а за незалежності - пішов у політику (нардеп трьох скликань), Герой України, співавтор Конституції. У 2003 році брав участь у "захопленні" Лук'янівського СІЗО - разом з депутатами Олександром Турчиновим та Миколою Рудьковським намагалися добитися звільнення заарештованих у справі ЄЕСУ (щодо ймовірних порушень при транзиті газу з рф) соратників Юлії Тимошенко, серед яких був Генадій Тимошенко - батько її чоловіка.

Втім, найвідомішим інцидентом, пов'язаним з ним, на межі незалежності була т.зв. "Справа Хмари": у листопаді 1990 року його заарештували за напад на представника міліції - у знаменитій "трубі" (підземний перехід під Майданом незалежності) він нібито чіплявся до правоохоронця. Насправді, справу було спеціально сфабриковано, і це дозволило тримати тоді вже обраного народним депутатом Хмару під вартою до квітня 1991-го.

З карти Києва зникнуть Достоєвський, Єсєнін та Заслонов

Нагадаємо, Інформатор днями писав про імена, які приречені зникнути з карти Києва 2024 року. Серед них - Сергій Єсєнін, Федір Достоєвський та Костянтин Заслонов. Загалом у Києві буде перейменовано ще 14 топонімів, що пов'язані з росією та радянською спадщиною. Вони розташовані майже по всьому місту - у дев'яти з десяти районів Києва.

А у місті Бровари під Києвом 28 лютого місцеві активісти влаштували акцію з "перейменування" міста, підправивши назву міста на "Броварі" у інсталяції "я люблю Бровари", розташованій просто навпроти міськради. Дискусія про назву міста точиться вже не перший рік - і частина громади виступає за повернення історичної та обґрунтованої з точки зору мови назви. Втім, поліція запал активістів не оцінила.

Поговоримо про загальний вплив виборів президента РФ на ситуацію в Україні, які очікувати зміни та чому в нашій країні зʼявляється небезпека зникнення демократїї. Долучайтеся до перегляду щоб послухати детальніше.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.