В мутній воді без чіткого плану міста легко ловити рибу: депутатка пояснила, чому Київ забудовується хаотично

Читать на русском

Генплан розвитку столиці вже давно втратив актуальність, а історико-архітектурний опорний план так і не було прийнято, каже розробниця містобудівної документації

Читать на русском
Генплан Києва
Документи, що регламентують містобудування у Києві, потребують перегляду

Генплан розвитку столиці вже давно втратив актуальність, а історико-архітектурний опорний план так і не було прийнято, каже розробниця містобудівної документації

Ситуація з містобудівною документацією у Києві є катастрофічною. Чинний Генплан розвитку міста давно застарів, адже документу виповнилося майже 40 років. До того ж, протягом останніх 17 років Київрада прийняла тисячі рішень про розпорядження земельними ділянками, що йдуть врозріз Генплану. Ще один документ, що мав би регулювати розвиток Києва, історико-архітектурний опорний план, знаходиться на стадії проєкту.

Про ситуацію з документацією, пов'язаною з розвитком міста, розповіла депутатка Ганна Боднар, яка з 2015 до 2016 року виконувала обов'язки головного архітектора Києва. Вона нині очолює розробку нового Містобудівного кодексу, повідомляє видання Liga.net. Діючу стратегію розвитку міста вона порівнює з процесом приготування страв.

"Якщо господиня готує на двох, то знає, скільки яєць потрібно для яєшні. Якщо вона готує для 15 осіб, то їй треба скласти план — інакше їй чогось не вистачить, а щось вона купить зайве. Так само і з містом. Якщо немає плану, то забудова буде хаотичною", - каже депутатка Боднар.

Саме так відбувається нині. Діючому Генплану вже майже 40 років, він застарів як морально (бо був елементом планової економіки), так і фактично, бо з 2006 року Київрада виділила під різні цілі понад 3500 земельних ділянок всупереч цьому документу. Новий Генплан було представлено 2020 року, проте він досі не був ухвалений.

Так само не був ухвалений і історико-архітектурний опорний план. А майже усі детальні плани території (ДПТ) Києва суперечать чинному Генплану, каже Ганна Боднар виданню. Порушуються і норми з зонінгу, планувальні документи, що визначають типологію забудови в різних районах міста (відокремлює комерційні та промислові зони від житла, парків).

"Відповідно у цій мутній воді дуже легко ловити рибку. І обмежень практично немає", - пояснює вона плутанину в забудові столиці.

Депутатка наводить приклад європейських країн, де кожне місто може встановити правила забудови не тільки через загальнодержавну містобудівну документацію, а й через так звані правила забудови міст (local law) — документи, які наочно показують типологію забудови.

Які є наслідки неузгодженості в плануванні та зонингу

Типовим проявом наслідків такої документальної неузгодженості можна назвати судову тяганину щодо будинку закинутого готелю "Прага", що розташовано по вул. Володимирській, 36. Там нинішні власники хочуть надбудувати додаткові поверхи. Це, своєю чергою, може вплинути як на естетичну сторону будівлі, так і на її цілісність. Адже поряд знаходиться Софія Київська, що перебуває під захистом ЮНЕСКО, і подібні надбудови не викликатимуть захоплення в пам'яткоохоронців з ООН.

Також днями Інформатор писав про те, що західна преса помітила обурення киян пріоритетами Кличка та міської влади. Так, у статті "Більше дронів, менше парків" The New York Times пише про ініціативу "Гроші на ЗСУ!" як незвичне явище, коли містяни протестують проти реконструкції свого ж міста попри те, що президента країни було обрано завдяки, в тому числі, його обіцянці відремонтувати дороги.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.