Підземний паркувальний простір, розташований під велотреком на вул. Липинського, просто зачиняють для сторонніх, якими вважаються й діти, що приходять на тренування
Підземний паркінг, збудований під київським велотреком, міг би стати захистом для мешканців прилеглих вулиць, якби не був “невидимкою”. Отримати цей статус нині не складно - достатньо “не записуватися” до переліку захисних споруд, аби не мати обов’язку пускати людей під час повітряних тривог. Втім, є одна нестиковка: паркінг - не приватний, а комунальний, тобто, збудований за гроші киян, але скористатися ним як укриттям вони не можуть.
На дивну вибірковість - кому можна сховатися тут під час загрози, а кому - зась, - звернула увагу київська медійниця Леся Падалка. За її словами, паркінг під велотреком зачиняють під час повітряної тривоги, аби туди не ходили сторонні люди. І неважливо, зайняті всі місця на паркінгу, чи ні - двері просто зачиняються.
“Бо - вгадайте що? Він не нанесений на карту укриттів. Тому діти і батьки, які там тренуються, можуть ховатися під час балістичної загрози поруч в парку під деревами”, - зазначила Леся Падалка.
Ситуація, м’яко кажучи, дивна: з одного боку, міська влада закликає власників приватних паркінгів перетворити їх на укриття. Тобто, подати заявку на внесення до переліку захисних споруд, аби об’єкт був включений до міської мапи укриттів. З іншого, “не бачить”, що під носом, у середмісті Києва, є комунальний паркінг, якого чомусь немає ані в переліку, ані на мапі. Втім, пояснення є: за словами транспортного експерта Олександра Гречка, справа у домовленостях, за якими комунальне легко перетворюється на приватне.
“Там 40 паркомісць і за дивними обставинами він завжди зайнятий. Бо хтось подомовлявся, щоб свої машинки там ставити завжди всього за декілька тисяч гривень. Отак і будуй комунальні паркінги за гроші киян, але нарішають собі парковочку лише декілька десятків найхитріших. Іншим - зась”, - написав експерт.
Але ж одна справа - не пускати “чужі” автівки, і зовсім інша - “не своїх” людей у той час, коли їм загрожує небезпека. І виходить, що навіть на тлі нестачі укриттів у Києві можна легко нарішати, аби підземна стоянка у центрі міста, збудована за гроші платників податків, не була внесена до переліку захисних споруд. А значить, не мала зобов’язань пускати людей під час повітряних тривог.
До речі, з появою та зникненням укриттів з мапи взагалі відбуваються якісь метаморфози - кияни повідомляють, що голови ОСББ теж можуть “нарішати”, аби існуючі укриття немов би перестали існувати. За словами Лесі Падалки, нині це спільна тенденція, адже вирішити це питання не складно - достатньо продемонструвати, що укриття не відповідає вимогам. І тоді не потрібно відкривати-закривати, слідкувати за чистотою, а головне - нести відповідальність.
Нагадаємо, Інформатор розповідав, як після чергових масованих повітряних атак 17 та 23 червня мешканці столиці залишають відкриті звернення до очільника КМВА Тимура Ткаченка у соцмережах. Він ще на початку 2025 року обіцяв зробити укриття одним із головних пріоритетів у своїй роботі, а також публічно критикував міську владу за повільну реакцію. Але поки що замість нових сховищ кияни отримують інформаційні кампанії. І, як зазначають самі жителі, цього замало — адже в умовах війни важливе не гасло, а двері, які точно відкриються під час тривоги.
Також ми розповідали про те, що власників занедбаних автівок, які збираються евакуйовувати з доріг та внутрішньоквартальних проїздів, попереджають про вивезення. З цією метою під "двірники" такого транспорту встромлюють папірці від районної адміністрації з контактними даними й поясненням, що автівку евакуюють, якщо власник її не перепаркує. Цікаво, що у поясненні роз'яснюється, що саме мають на увазі під "покинутими" машинами - але далеко не всі автівки, чиї власники отримали попередження, підпадають під критерії.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.