У Митрополичому саду Києво-Печерської лаври знайшли кераміку раннього залізного віку

Київські археологи готують наукові роботи, підбиваючи результати за 2023 рік: знайшли понад 4 тисячі історичних елементів, від уламків кераміки чи скла до залізних артефактів та плінфи

Історичні дослідження на території Києво-Печерської лаври
2023 року під час археологічних досліджень на території Києво-Печерської лаври у столиці знайшли більше за 4 тисячі більш чи менш значимих елементів

2023 року під час археологічних досліджень на території Києво-Печерської лаври у столиці знайшли більше за 4 тисячі більш чи менш значимих елементів - керамічних уламків різних видів, виробів зі скла, металу тощо. Частина з них датується раннім залізним віком - тобто, 6-5 ст. до н.е., і, ймовірно, належить до Милоградсько-Підгірцівської культури. Більшість знайшли у розкопах під час дослідження митрополичого саду у лаврі. Наразі матеріал проходить камеральну обробку - сортується, описується, отримує шифрування та порядкові номери.

Як пише завсектором археології у Національному заповіднику Сергій Тараненко у Facebook, під час минулорічного археологічного сезону на території лаври вдалося знайти понад 4 тисячі різноманітних матеріалів. Наразі вони проходять опрацювання - від "камеральної" обробки до введення у науковий обіг. Спочатку чистяться та відмиваються, сортуються за характером та матеріалом, шифруються, заносяться у опис.

"Трапляється, що після сортування керамічного матеріалу окремі фрагменти склеюються і може бути частково відновлена ціла форма. Така реконструкція нагадує зосереджене збирання пазлів з приголомшливим результатом", - пише Сергій Тараненко у Facebook.

"Збирання пазлів з приголомшливим результатом" - цю кераміку знайшли під час розкопок 2023 року. Фото: Сергій Тараненко
"Збирання пазлів з приголомшливим результатом" - цю кераміку знайшли під час розкопок 2023 року. Фото: Сергій Тараненко

За його словами, у описі за результатами 2023 року вже більше, ніж 4 тисячі позицій, і це - лише "трохи більше половини" від усіх знахідок. З найбільш цікавих, пише Тараненко, - кераміка, що датується раннім залізним віком - тобто, 6-5 ст. до н.е., і, ймовірно, належить до Підгірцівської культури. Також є чимало знахідок "імпортної" кераміки - її завозили за часів середньовіччя, зокрема, з Візантії.

Проводять біоархеологічні дослідження, на фото зліва - кістки з місця розкопу. Фото: Сергій Тараненко
Проводять біоархеологічні дослідження, на фото зліва - кістки з місця розкопу. Фото: Сергій Тараненко

Крім цього, проводяться біоархеологічні дослідження. Матеріал збирають під час польових робіт, просіюючи та промиваючи ґрунт - для отримання органічних решток рослинного чи тваринного походження. Над матеріалами потім працюють антракологи (перепалена деревина), палеоетноботаніки (рослинні рештки), археозоологи (рештки ссавців, птахів, ссавців).

Керамічний уламок справа датується раннім залізним віком - тобто, 6-5 ст. до н.е., і, ймовірно, належить до Підгірцівської культури. Фото: Сергій Тараненко
Керамічний уламок справа датується раннім залізним віком - тобто, 6-5 ст. до н.е., і, ймовірно, належить до Підгірцівської культури. Фото: Сергій Тараненко

Також, за його словами, готуються авторські додатки про дослідження окремих груп матеріалів: про візантійський керамічний імпорт середньовічного періоду (авторка Марія Тимошенко, заввідділом "Київ давній і середньовічний", Музей Києва); про кераміку ранньозалізної доби (Дмитра Пефтіця, науково-дослідний відділ археології, лавра). Також окрема наукова робота готується з аналізу плінфи - широкої цегли, що використовували в часи Київської Русі (Олена Махота, науково-дослідний відділ археології, лавра).

Незаконне будівництво на територіях, що не досліджували археологи, та Пантеон Національних Героїв поряд з Лаврою

Нагадаємо, раніше Інформатор уже повідомляв про те, що поряд з Києво-Печерською лаврою у Києві може виникнути Пантеон Національних Героїв. Нова святиня, за задумом, об'єднає простір від ст.м. "Арсенальна", через Національний музей Голодомору-геноциду та Лавру простягнеться аж до Національного музею історії України у ІІ світовій війні. Простір довкола самої Лаври, втім, також може набути дещо іншого значення, склавши "Молитовне коло діалогу", місце одночасно для духовних практик/релігійних обрядів, та дискусії між різними конфесіями.

Також ми розповідали з посиланням на Сергія Тараненка, що з 2002 по 2008 роки на території Нижньої лаври було незаконно побудовано 16 великих корпусів. Всі роботи проводились без належних археологічних досліджень, через що державі нанесено збитки, що оцінюються в десятки мільйонів гривень. Мова про території всередині Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, де розташовано православний монастирський комплекс Української православної церкви на правах оренди.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube
Київ