У Митрополичому саду Києво-Печерської лаври знайшли кераміку раннього залізного віку

2023 року під час археологічних досліджень на території Києво-Печерської лаври у столиці знайшли більше за 4 тисячі більш чи менш значимих елементів - керамічних уламків різних видів, виробів зі скла, металу тощо. Частина з них датується раннім залізним віком - тобто, 6-5 ст. до н.е., і, ймовірно, належить до Милоградсько-Підгірцівської культури. Більшість знайшли у розкопах під час дослідження митрополичого саду у лаврі. Наразі матеріал проходить камеральну обробку - сортується, описується, отримує шифрування та порядкові номери.

Як пише завсектором археології у Національному заповіднику Сергій Тараненко у Facebook, під час минулорічного археологічного сезону на території лаври вдалося знайти понад 4 тисячі різноманітних матеріалів. Наразі вони проходять опрацювання - від "камеральної" обробки до введення у науковий обіг. Спочатку чистяться та відмиваються, сортуються за характером та матеріалом, шифруються, заносяться у опис.

"Трапляється, що після сортування керамічного матеріалу окремі фрагменти склеюються і може бути частково відновлена ціла форма. Така реконструкція нагадує зосереджене збирання пазлів з приголомшливим результатом", - пише Сергій Тараненко у Facebook.

За його словами, у описі за результатами 2023 року вже більше, ніж 4 тисячі позицій, і це - лише "трохи більше половини" від усіх знахідок. З найбільш цікавих, пише Тараненко, - кераміка, що датується раннім залізним віком - тобто, 6-5 ст. до н.е., і, ймовірно, належить до Підгірцівської культури. Також є чимало знахідок "імпортної" кераміки - її завозили за часів середньовіччя, зокрема, з Візантії.

Крім цього, проводяться біоархеологічні дослідження. Матеріал збирають під час польових робіт, просіюючи та промиваючи ґрунт - для отримання органічних решток рослинного чи тваринного походження. Над матеріалами потім працюють антракологи (перепалена деревина), палеоетноботаніки (рослинні рештки), археозоологи (рештки ссавців, птахів, ссавців).

Також, за його словами, готуються авторські додатки про дослідження окремих груп матеріалів: про візантійський керамічний імпорт середньовічного періоду (авторка Марія Тимошенко, заввідділом "Київ давній і середньовічний", Музей Києва); про кераміку ранньозалізної доби (Дмитра Пефтіця, науково-дослідний відділ археології, лавра). Також окрема наукова робота готується з аналізу плінфи - широкої цегли, що використовували в часи Київської Русі (Олена Махота, науково-дослідний відділ археології, лавра).

Незаконне будівництво на територіях, що не досліджували археологи, та Пантеон Національних Героїв поряд з Лаврою

Нагадаємо, раніше Інформатор уже повідомляв про те, що поряд з Києво-Печерською лаврою у Києві може виникнути Пантеон Національних Героїв. Нова святиня, за задумом, об'єднає простір від ст.м. "Арсенальна", через Національний музей Голодомору-геноциду та Лавру простягнеться аж до Національного музею історії України у ІІ світовій війні. Простір довкола самої Лаври, втім, також може набути дещо іншого значення, склавши "Молитовне коло діалогу", місце одночасно для духовних практик/релігійних обрядів, та дискусії між різними конфесіями.

Також ми розповідали з посиланням на Сергія Тараненка, що з 2002 по 2008 роки на території Нижньої лаври було незаконно побудовано 16 великих корпусів. Всі роботи проводились без належних археологічних досліджень, через що державі нанесено збитки, що оцінюються в десятки мільйонів гривень. Мова про території всередині Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, де розташовано православний монастирський комплекс Української православної церкви на правах оренди.