Києво-Печерська лавра може стати осередком пам'яті за прикладом Вестмінстера у Лондоні: що відомо про проєкт

Поряд з Києво-Печерською лаврою у Києві може виникнути Пантеон Національних Героїв. Нова святиня, за задумом, об'єднає простір від ст.м. "Арсенальна", через Національний музей Голодомору-геноциду та Лавру простягнеться аж до Національного музею історії України у ІІ світовій війні. Простір довкола самої Лаври, втім, також може набути дещо іншого значення, склавши "Молитовне коло діалогу", місце одночасно для духовних практик/релігійних обрядів, та дискусії між різними конфесіями.

Переосмислити Лавру

Про нове ідеологічне наповнення розповіли у проєкті "Реальна історія" Максим Остапенко, гендиректор Національного заповідника "Києво-Печерська лавра", та Мар'яна Томин, директорка департаменту культурної спадщини Мінкультури та інформполітики. Територіально обидві задумки мають розміститися навколо Києво-Печерської лаври, почасти заступивши на її нинішню територію.

"Місце під Пантеон Національних Героїв ще не визначено, але нам здається, що поруч із Лаврою, де зараз новобудови відомого всім Павла-"Мерседеса" (митрополит УПЦ Павло Лебідь, колишній настоятель Києво-Печерської лаври - Авт.), їх треба прибрати. Це унікальне місце - соляна гірка, де до неї веде церковна дорога, і на цьому місці можна облаштувати Пантеон", - зазначив Максим Остапенко.

Саме Києво-Печерська лавра, за задумом, має посісти місце у центрі нового простору пам'яті. Він, за словами Остапенка, буде простягатися від ст.м. "Арсенальна" через Національний музей Голодомору-геноциду та Лавру аж до Національного музею історії України у ІІ світовій війні. Для цього, каже він, має бути переосмислена сама сутність лаври, як сучасної святині.

"Ключовий момент, який, на мою думку, має усвідомити і заповідник, і монастир, і все українське суспільство - що Києво-Печерська лавра є найбільшою українською святинею, яка протягом тисячоліття всотувала в себе неймовірні смисли: церковні, державницькі, мистецькі, наукові. Все це в Лаврі зберіглося, і все це можна показувати: ми - нащадки давньої української традиції, яка тут формувалася і зберіглася", - впевнений Остапенко.

Яким буде Пантеон

Ідея створити Пантеон виникла після Революції Гідності. У 2015-му Верховна Рада ухвалила відповідну постанову, згідно з якою у центральній частині Києва вирішено було створити Меморіальний комплекс. З того часу справа не рухалася, були лише загальні ідеї, що не знаходили відгуку. Одним з двигунів був Український інститут національної пам'яті: йому належить загальна концепція, згідно з якою Пантеон мав би стати не просто меморіалом чи кладовищем, а символом державності та місцем вшанування видатних українців.

Як приклади, в УІНП наводили Краківську та Варшавську усипальниці видатних поляків, де останніми похованнями були загиблі президент Лех Качиньський та його дружина Марія 2010-го; помпезну Усипальницю видатних французів у Соборі св. Женев'єви в Парижі (починалася, як місце поховання королів, проте змінювала призначення кілька разів - у підсумку тут поховані й революціонери Вольтер, Руссо і Марат, і вчені, Марія Кюрі з Полем Ланжевеном, і письменники Віктор Гюго та Еміль Золя). А у британському Вестмінстері, кажуть історики, крім видатних діячів, чиї тіла були дійсно поховані тут, є ще чимало кенотафів - "символічних поховань".

"Пантеон — це не алея почесних поховань, як на Байковому кладовищі, не місце вічного спочинку депутатів та урядовців. Це не цвинтар. Головне призначення пантеону — об'єднати живих, стати місцем, де пересічна людина відчуватиме гордість за свою країну, причетність до історії великого народу", - додають в УІНП.

"Молитовне коло діалогу"

Інша частина переосмислення сутності Лаври - за збереженням її релігійної об'єднуючої парадигми. Про це розповідає Мар'яна Томин, директорка департаменту культурної спадщини МІП. Першу частину ідеї вже озвучували раніше - це будівництво Храму Марії на честь загиблих у Маріуполі. Проте задум більш масштабний.

"Ми плануємо переосмислення зовнішнього контуру Лаври. Це Молитовне коло діалогу, храм Марії в пам'ять загиблих у Маріуполі. Важливо: Молитовне коло не буде на території, це зовнішнє обрамлення, що у перспективі має стати місцем для Всеукраїнської ради церков. І йдеться не про якесь конкретне архітектурне рішення - це має бути простір, облаштований для спокою, медитації, проведення релігійних обрядів", - зазначає Томин.

Дзвін Пам'яті та Надії у Лаврі та підрахунок збитків

Нагадаємо, Інформатор писав з посиланням на археолога з Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергія Тараненка, що з 2002 по 2008 роки на території Нижньої лаври було незаконно побудовано 16 великих корпусів. Всі роботи проводились без належних археологічних досліджень, через що державі нанесено збитки, що оцінюються в десятки мільйонів гривень.

Також ми повідомляли, що з 5 грудня Києво-Печерська лавра започатковує традицію "Дзвін пам'яті та Надії". Щодня на Великій лаврській дзвіниці, після загальнонаціональної хвилини мовчання, дзвонар б'є в найбільший дзвін Лаври. Цю традицію починають на честь українських військовополонених та депортованих до рф.

Також дивіться відео: політолог Володимир Фесенко розкриває, чому новий законопроєкт про мобілізацію не слід називати «скандальним» та чому важливо уникати таврування. Розмова про значущість мобілізації та можливі наслідки в разі невтілення цього закону. Приєднуйтеся до перегляду для глибшого розуміння.