У Будинку Київського війта завершують реставрацію - що відновили в одній з найстаріших пам'яток столиці
У Будинку Київського війта на Подолі завершують реставрацію - що відновили в одній з найстаріших пам'яток Києва XVII ст.
У Будинку Київського війта на Подолі добігають кінця реставраційні роботи - фінальний етап перевірили разом із представниками Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Це одна з найцікавіших пам'яток спадщини Подолу, зведена наприкінці XVII ст. і пережила кілька епох та суспільних функцій. У будівлі відреставровано елементи внутрішнього оздоблення, відремонтовано і модернізовано внутрішні тепломережі, а також оновлено зовнішні елементи мощення. Нині споруда функціонує як музейний простір, присвячений стародавньому Києву, Подолу і традиціям благодійності в місті.
Про перевірку фінального етапу робіт повідомила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко у своїй публікації: разом зі спеціалістами Департаменту охорони культурної спадщини КМДА вона оглянула будівлю й зафіксувала виконані роботи. За результатами перевірки підтверджено, що всі три напрями робіт реалізовано - від інтер'єрних до інженерних та зовнішніх елементів. Для такої пам'ятки комплексний підхід є принциповим: кожен елемент взаємопов'язаний із загальним збереженням автентичності споруди.
Будинок Київського війта - рідкісний у столиці приклад збереженої житлової архітектури кінця XVII ст. Упродовж своєї тривалої історії споруда слугувала резиденцією міського голови - київського війта, а пізніше стала богадільнею, де знаходили прихисток люди похилого віку та незаможні. Згодом тут розмістили школу й сиротинець, а в радянський час будівлю перетворили на комунальні квартири. Такий калейдоскоп функцій за кілька сторіч перетворив споруду на живий архів соціальної та міської історії Києва.
Сьогодні будинок виконує роль музейного простору, де через постійну експозицію відвідувачі можуть дізнатися про стародавній Київ, секрети Подолу й розвиток благодійності в столиці. Окрім документальної та наукової складової, простір зберігає й передає міські легенди, що й досі живуть довкола цієї пам'ятки. Поєднання академічного контексту з живим нарративом міського фольклору робить будинок привабливим як для дослідників, так і для широкої аудиторії.
Завершення реставрації в умовах повномасштабної війни набуває особливого символічного значення. Культурна спадщина - це не лише матеріальні об'єкти, а й колективна пам'ять, що свідчить про тяглість міста та ідентичність його мешканців. Збереження таких споруд, як Будинок Київського війта, - це відповідь на спроби знищити українську культуру та стерти пам'ять про неї. Кожна відреставрована деталь стає частиною цього спротиву.
Поділ між збереженням і загрозою: два різних приклади
Поки одні будинки Подолу відроджуються, інші опиняються під загрозою руйнації через правову невизначеність та відсутність фінансування. Інформатор Київ повідомляв про критичний стан, у якому перебуває будинок Вікентія Хвойки на вул. Ігорівській, 9/1: там падають стелі, стіни вкриті тріщинами, а сама споруда роками стоїть порожньою. Будівля перебуває під управлінням АРМА через підсанкційного колишнього власника, і цей юридичний глухий кут унеможливлює будь-які ремонтні роботи. Ситуація є наочним прикладом того, як нерозв'язані питання власності перетворюються на пряму загрозу для безцінних пам'яток.
Водночас є й більш обнадійливі приклади. Нещодавно пам'яткоохоронці забили на сполох щодо ситуації навколо колишнього протезного заводу на Подолі по вул. Фролівській, 4, де риштування несподівано перевищило висоту будівлі на цілий поверх - це насторожило фахівців ДІАЗ "Стародавній Київ". Департамент охорони культурної спадщини КМДА оперативно відреагував і зайнявся перевіркою дотримання умов погодженого проєкту. Цей випадок підкреслює, наскільки важливим є постійний фаховий нагляд у межах заповідних зон столиці.
ІНФОРМАТОР-КИЇВ НА FACEBOOK
