Шторка замість двері у вбиральню: як кияни заплатили не тому ФОПу понад 25 тисяч гривень

У серпні 2022 року мешканка Києва разом з чоловіком вирішили замовити міжкімнатні двері та стінові панелі для квартири. Подружжя знайшло підприємницю, з якою про все домовились та у вересні того ж року родина отримала на електронку рахунок з реквізитами та переліком замовлених виробів. Загалом нові двері мали коштувати 25 тис. 360 грн. Гроші родина заплатила, але нічого за них не отримала. Про це йдеться у рішення Святошинського районного суду Києва від 7 травня 2024 року. 

Наступного дня після того, як прислали рахунок, подружжя його повністю сплатило. Проте виявилося, що ФОП, з яким домовилися кияни, за видами своєї діяльності не може займатися столярними виробами. 

Коли стало зрозуміло, що подружжя помилилося з виробником, вони попросили повернути кошти. Але підприємниця не пішла на зустріч, тому родина придбала двері в іншого виробника.

«За весь час очікування замовлення, упродовж 7 місяців (киянка) та члени її сім`ї змушені були відвідувати ванну кімнату та туалет, використовуючи тимчасові шторки та загорожі, що створювало великий моральний та фізичний дискомфорт та незручності», - написано у позові до суду.

Щоб повернути свої гроші, родина звернулась до суду.

Що було у суді

Жінка, яка чекала на нові двері, скаржилася, що через неможливість закінчити ремонт з вини підприємниці вона з сім`єю «змушена була проживати в незручних умовах постійного будівельного бруду».

Моральні збитки через невиконане замовлення жінка оцінила у 7000 грн. Також вона просила стягнути з ФОПа ще 14 тис. 122 грн за те, що довелося замовляти двері в іншій компанії.

Суддя Святошинського районного суду Києва Андрій Ключник давав вказівки направити повістку підприємниці щодо виклику на засідання, але вона до суду не приходила, ніяких документів чи пояснень не надавала. Тому суддя вирішив ухвалити рішення на основі тих фактів, що були.

«Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в межах даного спору не було укладено договору та порушено договірних зобов`язань», - такий висновок зробив суддя після перелічення статей Цивільного кодексу.

Також закон «Про захист прав споживачів» не передбачає стягнення коштів у разі замовлення в іншого виробника та подорожчання товару.

«Передбачена інша форма відповідальності за прострочення чи не виконання угоди. За кожен день прострочення споживачу сплачується пеня», - нагадав суддя Андрій Ключник.

Якщо основні вимоги суд не задовольнив, то компенсацію моральної шкоди теж не варто очікувати. Тому 7 травня 2024 року киянці та її родині суд відмовив у поверненні коштів. За законом, у жінки є 30 днів від дня складення рішення, щоб його оскаржити.

Киянка захопила дах 16-поверхівки на Оболоні у Києві

У серпні 2019 року жінка купила на останньому поверсі багатоповерхівки квартиру на 56,6 м кв., але вирішила збільшити площу до 76 м кв. за рахунок побудови на даху тераси. Але через погане водовідведення всі опади потрапляли до квартири сусідки. 

Щоб узаконити надбудову, власниця тераси замовила технічний паспорт та узаконила збільшення своєї площі у нотаріуса. Сусіди, можливо, це б стерпіли, якби не опади. Тому що про терасу подумали, а про водовідведення – ні.

Однак головним аргументом проти надбудови було те, що дах є майном мешканців будинку, в яких ніхто не питав - чи хочуть вони, щоб у їх сусідки була своя тераса.

Інформатор писав, що у Києві жінка вважала, що сусідка слідкує за нею через систему відеонагляду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.